Ухвала суду № 137295724, 06.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9586/26

1-кс/357/1194/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025112030000373 від 17.10.2025, за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.332, ч.3 ст.15 ч.3 ст.369 КК України, щодо підозрюваної

ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської обл., громадянки України, із середньою спеціальною освітою, непрацевлаштованої, розлученої, має інвалідність 3 групи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025112030000373 від 17.10.2025, за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.332, ч.3 ст.15 ч.3 ст.369 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації ОСОБА_4 , маючи статус особи з інвалідністю, діючи з корисливих мотивів та з метою одержання неправомірної вигоди, вчинила дії, спрямовані на організацію незаконного переправлення військовозобов`язаних чоловіків через державний кордон України шляхом штучного створення підстав для їх виїзду за межі України.

За версією сторони обвинувачення, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за грошову винагороду у розмірі 50 000 євро організувати його виїзд за кордон шляхом укладення фіктивного шлюбу з нею та оформлення документів про необхідність здійснення постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю.

На виконання вказаного умислу 04.06.2026 ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 подала заяву про державну реєстрацію шлюбу до відділу «Центру надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Узинської міської ради, однак не довела свої дії до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки цього ж дня була затримана працівниками правоохоронних органів.

Крім того, за даними досудового розслідування, ОСОБА_4 вчинила дії, спрямовані на надання неправомірної вигоди службовій особі Державної установи «Національний інститут травматології та ортопедії НАМН України» за оформлення висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу у постійному сторонньому догляді за відсутності об`єктивних медичних підстав. З цією метою вона надала неправомірну вигоду невстановленому медичному працівнику за оформлення первинної медичної документації та мала намір надати службовій особі неправомірну вигоду у сумі 1 000 доларів США за видачу відповідного висновку ЛКК.

Однак довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки 04.06.2026 була затримана працівниками правоохоронних органів.

04.06.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 05.06.2026 їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Підозра обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, із визначенням застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник та підозрювана заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Окрім цього, підозрювана пояснила, що має інвалідність 3 групи безстроково, що пов`язано з наявністю в неї серцево-судинних захворювань, 2 роки тому перенесла мікроінсульт, після чого має онеміння лівої сторони тулуба, відчуває біль в руках, носить корсет, оскільки має грижі у хребті, має приймати ліки тричі на день, перенесла чотири оперативні втручання.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує його доводи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025112030000373 від 17.10.2025, за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

04.06.2026 об 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05.06.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра на даному етапі кримінального провадження відповідає критерію обґрунтованості у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Так, у п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Аналогічний підхід викладено також у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990.

При цьому факти, що викликають підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для постановлення обвинувального вироку чи навіть для пред`явлення обвинувачення, оскільки питання про винуватість особи вирішується судом лише за результатами судового розгляду по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується дослідженими під час судового розгляду матеріалами кримінального провадження, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, рапортами, копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, відомостями про перетин державного кордону України, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , даними аналітичних досьє щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , протоколами додаткових допитів свідка ОСОБА_7 , протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою, інформацією Білоцерківського відділу ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області, протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.06.2026, постановами про залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об`єктів та визнання їх речовими доказами від 04.06.2026, постановами про визнання грошових коштів речовим доказом, визначення місця їх зберігання та передачу їх на депозитний рахунок від 04.06.2026, заявою про державну реєстрацію шлюбу від 04.06.2026 з копіями квитанцій, протоколом обшуку від 04.06.2026, постановами про залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об`єктів та визнання їх речовими доказами і документами від 04.06.2026.

Наведені матеріали у своїй сукупності об`єктивно пов`язують підозрювану із інкримінованими кримінальними правопорушеннями та є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

За змістом ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрювана ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, є громадянкою України, має середню спеціальну освіту, непрацевлаштована, розлучена, не має неповнолітніх дітей на утриманні, має інвалідність 3 групи з 01.04.2023 довічно за загальним захворюванням, перебуває на пенсійному забезпеченні, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

Разом з тим прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним з огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, і у разі доведення винуватості їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Чітке усвідомлення підозрюваною невідворотності настання вкрай несприятливих для неї наслідків у вигляді реального тривалого ув`язнення та втрати майна є вагомим та об`єктивним спонукальним мотивом для зміни місця проживання та ухилення від правосуддя.

Також ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, стабільного легального доходу не має, розлучена, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей або інших осіб, які потребують її постійної опіки. Наведені обставини хоча і свідчать про наявність у підозрюваної певних соціальних зв`язків, однак з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, загрози призначення покарання у виді тривалого позбавлення волі та інших встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків, не є достатніми стримуючими факторами для запобігання її можливому переховуванню від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, згідно з наявними відомостями, упродовж 20182026 років ОСОБА_4 здійснювала системні та регулярні виїзди за кордон. Зокрема, її останній виїзд за межі України зафіксовано 22.12.2025, а в`їзд 22.01.2026. Вказані дані підтверджують наявність у підозрюваної сталих навичок, досвіду орієнтації та логістичних можливостей для мобільного пересування поза межами України.

Водночас підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_1 , виданий 02.05.2019, дійсний до 02.05.2029), що вказує на можливість його використання для залишення території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик безпосередньо пов`язаний із поточною стадією досудового розслідування. На даний час органом досудового розслідування вживаються активні процесуальні заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінальних правопорушень, відшукання додаткових доказів, а також ідентифікацію інших осіб, причетних до функціонування корупційної схеми у медичній установі.

Водночас ОСОБА_4 інкриміновано протиправне отримання завідомо неправдивого висновку ЛКК за формою № 080-4/о про потребу в постійному сторонньому догляді, а вилучені медичні картки та довідки є ключовими доказами для встановлення відсутності у неї реальних медичних підстав для такого догляду. У разі перебування на волі підозрювана матиме прямий інтерес до вчинення дій, спрямованих на приховування, знищення чи спотворення таких документів.

Окрім цього, вилучені мобільні телефони містять відомості про її комунікацію із невстановленим лікарем ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМН України». Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість вживати заходів, спрямованих на знищення, приховування чи спотворення електронної інформації, що має доказове значення у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом використання інших технічних засобів доступу до відповідних облікових записів та засобів комунікації.

Таким чином, ізоляція підозрюваної від суспільства шляхом обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою унеможливить знищення, приховування чи спотворення речових доказів та документів до моменту проведення необхідних слідчих дій.

Оцінюючи ступінь ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 184 КПК України копія клопотання про застосування запобіжного заходу та копії матеріалів, якими обґрунтовуються процесуальні ризики, обов`язково вручаються підозрюваній. Таким чином, з моменту отримання вказаних документів підозрювана та її захисник отримали доступ до протоколів допитів із зазначенням анкетних даних, місць проживання та змісту показань осіб, які безпосередньо викривають її у вчиненні кримінальних правопорушень.

Так, ОСОБА_4 стали відомі особи свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які надали детальні та послідовні показання щодо її причетності до організації схеми незаконного переправлення чоловіків через державний кордон України та посередництва у підкупі лікарів. Усвідомлюючи значення показань зазначених осіб для подальшого кримінального провадження, ОСОБА_4 матиме реальну можливість здійснювати на них незаконний вплив.

Такі форми впливу можуть полягати в особистих зустрічах, телефонних розмовах, листуванні за допомогою електронних засобів зв`язку, умовляннях, переконанні, використанні особистих зв`язків або інших способів впливу, спрямованих на зміну, спотворення чи відмову від наданих показань.

Враховуючи, що зазначені особи є ключовими свідками сторони обвинувачення, незаконний вплив на них може мати на меті спонукання до зміни показань або відмови від них під час майбутнього допиту безпосередньо в судовому засіданні, що здатне істотно ускладнити встановлення фактичних обставин кримінального провадження та негативно вплинути на повноту й об`єктивність судового розгляду.

Надаючи оцінку ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з тих обставин, що інкриміновані ОСОБА_4 діяння за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 та ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України були припинені правоохоронними органами на стадії незакінченого замаху, а отже, перебуваючи на волі та маючи у своєму розпорядженні напрацьовані контакти у медичній сфері, зв`язки з якими наразі з`ясовуються слідством, ОСОБА_4 матиме можливість продовжити реалізацію свого наміру щодо фальсифікації довідки форми № 080-4/о та організації незаконного переправлення військовозобов`язаних чоловіків через державний кордон України.

Наявність сталого корисливого мотиву в сукупності з відсутністю легального заробітку створює високу ймовірність того, що під дією фінансових стимулів ОСОБА_4 , без застосування запобіжного заходу, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, продовжить підшуковувати нових осіб, охочих уникнути мобілізації, для їх незаконного переправлення за кордон.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання її спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких вона підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Під час судового розгляду не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування до підозрюваної такого запобіжного заходу.

Перевіряючи, чи можуть більш м`які запобіжні заходи забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України оцінює в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, сімейний та майновий стан.

Слідчим суддею враховано, що підозрювана є повнолітньою, раніше не судимою, розлученою, не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживає за відомою адресою, має інвалідність 3 групи довічно. Разом з тим наведені обставини, за встановлених у даному провадженні ризиків, не є достатніми стримуючими факторами, які б унеможливлювали її переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких вона підозрюється.

Окремо слідчий суддя враховує, що документально підтверджених відомостей про наявність у підозрюваної захворювань, які унеможливлюють утримання її в умовах попереднього ув`язнення в ДУ «Київський слідчий ізолятор», матеріали клопотання не містять.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та не зможе належним чином нейтралізувати встановлені ризики у цьому кримінальному провадженні.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує характер та обставини інкримінованих діянь, дані про особу підозрюваної, наявність обґрунтованої підозри та доведеність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим вважає застосування саме цього запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування виправданим та необхідним.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, установлених законом.

Вирішуючи питання про розмір застави, слідчий суддя виходить із того, що застава за своєю правовою природою є процесуальним запобіжним заходом, спрямованим на забезпечення належної поведінки підозрюваної, а тому її розмір повинен бути таким, щоб у разі внесення застави перспектива її втрати у випадку порушення покладених на особу процесуальних обов`язків була для підозрюваної реально відчутною та виконувала стримуючу функцію.

Водночас розмір застави не може бути завідомо непомірним для особи та має визначатися з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваної, її майнового та сімейного стану, а також встановлених під час судового розгляду ризиків.

У даному випадку слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на тяжке корисливе кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним переправленням осіб через державний кордон України та наданням неправомірної вигоди службовій особі, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Встановлені у кримінальному провадженні ризики, передбачені пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними, а тому розмір застави повинен бути таким, щоб у разі її внесення забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти її спробам переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.

Разом з тим слідчий суддя враховує й дані про особу підозрюваної, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання, розлучена, має інвалідність 3 групи, перебуває на пенсійному забезпеченні. З урахуванням наведених обставин визначення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення, фактично наближало б її до завідомо непомірної для підозрюваної

Отже, визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між інтересами кримінального провадження, тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, наявними ризиками та вимогою недопущення визначення для підозрюваної завідомо непомірного розміру застави.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є співмірною обставинам кримінального провадження, відповідає тяжкості повідомленої підозри та особі підозрюваної, не є завідомо непомірною, однак є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підстав для визначення застави у розмірі, що перевищує межі, встановлені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, або у розмірі, про який просить сторона обвинувачення, слідчим суддею під час судового розгляду не встановлено, оскільки прокурором не наведено переконливих обставин, які б свідчили про те, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За наведених обставин клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 176178, 182, 183, 193194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025112030000373 від 17.10.2025, за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.332, ч.3 ст.15 ч.3 ст.369 КК України, щодо підозрюваної ОСОБА_4 задовольнити частково.

Обрати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 години 30 хвилин 04 серпня 2026 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання 04 червня 2026 року 11 години 30 хвилин.

Визначити заставу для ОСОБА_4 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), при внесенні якої ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

Підозрювана ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.

Підозрювана ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов`язати ОСОБА_4 з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави виконувати наступні обов`язки:

?прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду із встановленою ними періодичністю;

?не відлучатися із м.Біла Церква Київської обл. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

?утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;

?здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області (02152, м.Київ, вул.Березняківська, 4-А) паспорт серії та номер НОМЕР_1 , виданий 02.05.2019, дійсний до 02.05.2029 для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

?носити електронний засіб контролю.

У разі якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явився за викликом до слідчого без поважних причин та не повідомила про причини своєї неявки, чи відлучиться із міста Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду, застава звертається в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застосування електронного засобу контролю покласти на групу слідчих у кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваній, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрювану при обранні запобіжного заходу.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала діє до 04 серпня 2026 року 11 години 30 хвилин та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу негайно вручити учасникам процесу після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 11.06.2026 о 09:00.

Слідчий суддя: ОСОБА_1