Ухвала суду № 137295225, 10.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3285/26

Провадження № 1-кп/161/748/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 10 червня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 42023030000000068 відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1, 2 ст.209 КК України, та ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження № 42023030000000068 відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1, 2 ст.209 КК України, та ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

26.05.2026 року до суду захисником обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_4 подано три клопотання про скасування арештів майна, які накладено ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2024 року, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:0005, яка належить на праві власності ОСОБА_7 ; на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:0004, яка належить на праві власності ОСОБА_7 ; на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:1005, яка належить на праві власності ОСОБА_7 . Вважає, що земельні ділянки не є речовим доказом, у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про визнання земельних ділянок речовим доказом. Крім того, порушено порядок звернення, бо на момент звернення із клопотанням про арешт майна до суду ОСОБА_7 не мав процесуального статусу у вказаному кримінальному, а отже майно слід розглядати як майно третіх осіб. Відповідно до ч.2 ст. 64-2 КПК України права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна, клопотання було складено слідчим та погоджено прокурором. Також, клопотання подані 04.09.2024 року, а слідчий суддя посилається на те, що постановою слідчого від 06.09.2024 року дані земельні ділянки визнані речовим доказом. Розгляд клопотання відбувався за відсутності прокурора, а отже можливості долучити будь-які документи відсутні. Просить скасувати арешт з вказаних земельних ділянок.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав подані захисником клопотання.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_8 не заперечували проти задоволення клопотання.

В судовому засіданні прокурор заперечував щодо поданого клопотання, бо не вбачає підстав для їх задоволення.

Дослідивши та проаналізувавши доводи викладені захисником в своєму клопотанні, а також додані до нього документи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого чи його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтями 8,9 КПК України до основних з засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що арешт, про скасування якого просить захисник, було накладено ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2024 року (справа № 161/16464/24) на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:1005, площею 2 гектари, яка станом на момент розгляду клопотання належить на праві власності ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2024 року (справа № 161/16463/24) накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:0005, площею 2 гектарів, яка станом на момент розгляду клопотання належить на праві власності ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.09.2024 року (справа № 161/16458/24) накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0722880700:05:000:0004, площею 2 гектари, яка станом на момент розгляду клопотання належить на праві власності ОСОБА_7 .

Як зазначено в ухвалах слідчого судді, постановою слідчого від 06.09.2024 року земельні ділянки визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №42023030000000068 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Підставою для накладення арешту на вказані земельні ділянки було те, що даний об`єкт є предметом вчинення у даному кримінальному провадженні, саме вказані ділянки є об`єктами можливих протиправних дій посадових осіб по її незаконному вилученню, тому їх збереження є необхідним та доцільним засобом забезпечення кримінального провадження. Вказане підлягає доказуванню, відповідно до ст.91 КПК України. На думку слідчого судді, обставини, які слугували підставою для арешту майна земельних ділянок, відповідали обставинам кримінального провадження та відповідали меті їх арешту забезпечення можливості збереження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При прийнятті рішення про накладення арешту, слідчий суддя зазначив, що обставини, які слугували підставою для арешту майна земельних ділянок, відповідали обставинам кримінального провадження та відповідали меті їх арешту забезпечення можливості збереження.

Тому, суд, враховуючи думки учасників кримінального провадження, вважає вказане клопотання передчасним та відмовляє у його задоволенні, оскільки питання про скасування арешту майна вирішується одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Водночас, суд звертає увагу заявника на те, що обмеження можливості розпоряджатися майном носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 від 26.05.2026 року про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає

Головуючий суддя ОСОБА_1