Ухвала суду № 137292998, 08.06.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 08.06.2026

Справа № 501/5212/24

6/501/108/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 25.03.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за тілом кредиту за договором про надання грошових коштів у позику № 3486500324 від 27.03.2024 в розмірі 10000,50 грн. та судовий збір в розмірі 435,24 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

26.04.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначає, що не відмовляється від сплати заборгованості за кредитним договором, визнає свої зобов`язання та має намір сумлінно виконувати рішення суду.

Проте на час ухвалення рішення суду вона працює вчителем, а її заробітна плата становить близько 18000 грн. на місяць, що є недостатнім для одноразового погашення суми за рішенням суду. Крім того, на її утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_2 , вона є розлученою та іншого доходу, заробітної плати від викладацької діяльності, не має.

На підставі викладеного, просить розстрочити виконання рішення суду та зазначає, що має можливість сплачувати заборгованість у цій справі щомісячними платежами у розмірі 2000 грн., строком не більше одного року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача по справі в судове засідання не з`явився, заперечень проти заяви суду не надав.

Як вбачається зі змісту заяви, відповідач ОСОБА_1 просить суд розстрочити виконання рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 25.03.2025 по справі № 501/5212/24, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

З відомостей з Державного реєстру платників податків від 13.04.2026 встановлено, що ОСОБА_1 отримує заробітну плату, працюючи вчителем. Роботодавцем є Управління освіти Чорноморської міської ради Одеської області. Середній розмір нарахованої заробітної плати становить приблизно 18000 грн. на місяць.

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 10.06.2025 у справі № 501/4255/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 18.02.2025 по справі № 501/4253/24 з батька ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_2 . Отримувачем аліментів є ОСОБА_1 , проте відповідно до положень Сімейного кодексу України аліменти є власністю дитини.

Крім того, рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 25.03.2026 року по цивільній справі № 501/1953/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором споживчого кредиту № 144920 від 27.06.2024 у розмірі 15806,44 грн., з яких: 10000,50 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5805,94 грн. заборгованість за відсотками, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2125,11 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн.

За рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від області від 25.03.2026 року у цивільній справі № 501/1952/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором № 199977-КС-009 про надання кредиту від 28.05.2024 у розмірі 68178,51 грн., з яких: 25210,22 грн. заборгованість за тілом кредиту; 42968,29 грн. - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 1856,18 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Заява про встановлення чи зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, матеріальний стан; стихійне лихо чи інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали чи постанови.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.09.2015 №8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», розстрочення виконання рішення полягає у встановленні судом періоду, протягом якого рішення виконується частинами з визначеним інтервалом у часі. При цьому строки виконання кожної частини мають бути визначені судом.

Таке розстрочення застосовується щодо рішень, предмет яких є подільним, зокрема грошових коштів чи майна. Разом з тим сам по собі матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Водночас розстрочення виконання судового рішення не змінює природи зобов`язання, а впливає виключно на порядок його примусового виконання. Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи надані заявницею докази, суд враховує її матеріальне становище, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність інших джерел доходу, а також те, що заявниця не ухиляється від виконання рішення суду та має намір виконувати його добровільно.

Разом з тим суд бере до уваги право стягувача на своєчасне виконання судового рішення та повернення заборгованості.

Враховуючи розмір присудженої ОСОБА_4 до стягнення суми, а саме 10000,50 грн. заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на п`ять місяців зі сплатою заборгованості рівними щомісячними платежами по 2000,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260-261, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 25.03.2026 у цивільній справі № 501/5212/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, строком на п`ять місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами у розмірі по 2000,10 грн. щомісячно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя