Рішення № 137292573, 07.05.2026, Гусятинський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. Справа № 596/227/26

Провадження № 2-а/596/22/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тесля Петро Олексійович до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тесля П.О. звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі №5АВ13217730 від 20.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень. В позовній заяві просив про поновлення строку на оскарження постанови зазначаючи, що позивачка пропустила його з поважних причин оскільки дізналася про наявність постанови на її ім`я 11 лютого 2026 року, коли сервісний центр відхилив її електронну заяву в додатку Дія про заміну водійського посвідчення, яке видано терміном на 2 роки. Окрім того, у період з 28 листопада по 01 грудня 2025 року, вона перебувала за межами України та у період з 12 січня 2026 року по 08 лютого 2026 року перебувала у відрядженні у м. Львів.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 11 лютого 2026 року в додатку Дія під час того як Сервісний центр відхилив електронну заяву позивача про заміну водійського посвідчення яке видано терміном на 2 роки вона дізналася, що відносно неї ОСОБА_1 складена постанова №5АВ13217730, яка зафіксована в автоматичному режимі, винесена про те що ніби то-вона допустила порушення: Тип порушення: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху зафіксоване радаром 90 км/год, Обмеження швидкості: 50 км/год, Припустиме перевищення: 20 км/год, прилад ПКД: Каскад 081-1120, Координати: 49.1553513, 25.8512817, Адреса: М-19 Доманове - Тереблече 374 - 935, Сума штрафу: 340,00 грн, Сума до сплати: 170,00 грн. Позивач зазначає, що в день та час зазначений у постанові за кермом автомобіля Фольскваген ID4, д.н.з. НОМЕР_1 перебував її батько ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , який використовував зазначений транспортний засіб. Сама позивач, 11.11.2025 перебувала у м.Львів на навчанні у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та автомобілем не керувала і порушень ПДР не допускала. В її діх відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 05 березня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник позивача Тесля П.О. позовні вимоги підримував та просив задоволити.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представник Дживра С.І. просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що строк на оскарження постанови було пропущено не з поважних причин, оскільки позивачу було відомо про винесення відносно неї спірної постанови, про що свідчить оплата штрафу в пільговий період, в день винесення постанови 20.11.2025 року. Зазначив, що правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, 081-1120, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі є безоплатною та розміщена в мережі Інтернет, на вебсайті https://bdr.mvs.gov.ua. Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем VOLKSWAGEN ID. 4, номерний знак НОМЕР_2 є інформаційний файл з фотознімками зображення транспортного засобу на проїзній частині в момент порушення ПДР та відеозаписи вчиненого правопорушення. Швидкість руху транспортного засобу перевищувала встановлені обмеження швидкості руху на 40 км/год. На фотознімках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; - місце вчинення правопорушення; - географічні координати місця вчинення правопорушення; - фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; - швидкість руху автомобіля, км/год;, - обмеження (перевищення) швидкості, км/год; -напрямок руху автомобіля. Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля VOLKSWAGEN ID4, номерний знак НОМЕР_2 на проїзній частині, дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості VOLKSWAGEN ID4, номерний знак НОМЕР_2 доведений в повній мірі. Дані фотознімки та відеозаписи є доказами по справі, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. 72,73,74,75,76 КАС України відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Зазначений транспортний засіб зареєстровано за позивачем, тому в даному випадку вона є відповідальною особою, а сам по собі факт передачі автомобіля іншій особі фактично не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки таке звільнення можливе було б лише тільки після вчинення обов`язкових дій, які передбачені положеннями ст.14-2, 279-3 КУпАП. Матеріли справи не містять доказів звернення особисто або через офіційний веб-сайт МВС особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанпіюї про сплату відповідного штрафу. Просить розгляд справи проводити без представника відповідача та відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши представника позивача, свідка, з`ясувавши обставини справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13 (далі- Інструкція №13).

Ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 (зі змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

В п.1.3 ПДР України, видно, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

П.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

В ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що 20.11.2025 року о 09 годині 38 хвилин була винесена постанова №5AB13217730 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до постанови серії №5AB13217730 від 20.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, 11.11.2025 року о 17 год. 15 хв. водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN ID4» номерний знак НОМЕР_3 , за адресою М19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече 374+935та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 40 км/год., де дозволена швидкість 50 км/год., чим порушив п.12.9 (6) Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалася за допомогою технічного засобу Каскад 081-1120.

В п.12.9 «б» ПДР України, видно, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.12.4-п.12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п. 30.3 цих Правил.

За змістом ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

ч.1-ч.3 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В п.1 ст.247 КУпАП видно, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст.252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно примітки ст.122 КУпАП, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

14 липня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за. якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ст.279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності-за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ст.14-2 КУпАП.

Згідно ст.279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль марки «VOLKSWAGEN ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований та належить на праві власності ОСОБА_1 з 05.06.2024 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що 11.11.2025 року він керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить позивачці - його дочці ОСОБА_1 та порушив ПДР, а саме, перевищив швидкість. Оскільки він веде всі розрахунки в сім`ї та штрафи на автомобілі приходять йому на додаток, то отримавши на додаток вказаний штраф, одразу ж оплатив його.

Про штраф позивачку не повідомив, на той момент дочка була в Львові, де навчається на денній формі навчання і працює, а самостійно сплатив штраф і про це не згадував. Позивачка транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN ID.4» реєстраційний номер НОМЕР_3 не користується.

Із долучених стороною позивача матеріалів до позову матеріалів слідує, що ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання Львівського національного університету імені Івана Франка. Працює на посаді менеджера ТзОВ «МІШЕЛЬ» та згідно наказу №10 від 11.01.2026 року, була направлена у м. Львів з 12.01.2026 року по 08.02.2026 року у відрядження.

Згідно довідки про видачу готівкових коштів АТ КБ ПриватБанк від 16.02.2026, слідує, що 11.11.2025 року о 10 год 59 хв. мало місце зняття готівкових коштів у банкоматі в АДРЕСА_2 по картці ОСОБА_1 .

Із даних паспорта для виїзду за кордон, у період з 28 листопада по 01 грудня 2025 року позивач перебувала за межами України.

Згідно зі ст.280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як слідує із дослідженпх в судовому засіданні доказів, показань свідка ОСОБА_2 , позивач 11.11.2025 року транспортним засобом Фольскваген ID4, д.н.з. НОМЕР_1 не керувала та про складення оскаржуваної постанови стосовно себе, обізнала не була.

Про існування оскаржуваної постанови позивачка ОСОБА_1 дізналась 11 лютого 2026 року, тобто поза межами строку, встановленого нормами статті 279-3 КУпАП.

ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення та порушивши ПДР, сплатив від імені ОСОБА_1 штраф та до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, не звертався та позивачку про це не повідомив, що підтвердив в судовому засіданні під час допиту як свідка.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 19, 20, 76-69, 121, 244 - 250, 255, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), в інтересах якої діє адвокат Тесля Петро Олексійович (на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВО №1132104 від 17.02.2026 року) до Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.

Скасувати постанову №5АВ13217730 від 20 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Елла МИТРАЖИК