Ухвала суду № 137292462, 10.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №465/3013/26

пр № 2/464/2727/26

У Х В А Л А

10 червня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В. розглянувши клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» Пех Максима Валерійовича про витребування доказів, -

в с т а н о в и в :

Пех Максим Валерійович діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» 31.03.2026 звернувся в Франківський районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 210718,25 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 матеріали цивільної справи передано на розгляд Сихівського районного суду м. Львова.

Дані матеріали надійшли до Сихівського районного суду м. Львова 27.05.2026.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 03.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.06.2026 представник позивача Пех М.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про витребування доказів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, та клопотання представника позивача про витребування доказів, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст.83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача звернувся з даним позовом до суду 31.03.2026.

Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує необхідність витребування доказів обставинами, які фактично були йому відомі ще до моменту звернення до суду з позовом. Зокрема, у самому клопотанні та письмових поясненнях зазначено, що на підтвердження факту вчинення відповідачем протиправних дій до матеріалів справи долучено вирок Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №450/1152/25. Відтак, позивач просить витребувати матеріали кримінального провадження, які стали підставою для постановлення вказаного вироку, та зазначає, що він не є учасником даного кримінального провадження, відтак не має процесуальної можливості самостійно отримати вказані докази.

Отже, на час подання позову позивачу вже було відомо про відсутність у нього відповідних доказів та про неможливість їх самостійного отримання, а тому він не був позбавлений можливості заявити клопотання про їх витребування одночасно з поданням позовної заяви або в інший строк, визначений статтею 83 ЦПК України.

Проте із зазначеним клопотанням представник позивача звернувся лише 10 червня 2026 року, тобто значно пізніше подання позову, та вже після відкриття провадження у справі.

При цьому будь-яких обставин, які виникли після подання позову та об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню із клопотанням про витребування доказів, заявником не наведено.

Крім того, представник позивача не заявив клопотання про поновлення процесуального строку та не навів поважних причин його пропуску.

Суд також враховує, що процесуальні строки встановлені з метою забезпечення своєчасного, ефективного та справедливого розгляду справи, а подання клопотань про витребування доказів після спливу встановлених законом строків без належного обґрунтування причин такої процесуальної поведінки може призвести до невиправданого затягування розгляду справи.

Згідно ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

В силу приписів ст.123 цього Кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом ч.4 ст.124 ЦПК України перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів подане з пропуском встановленого законом строку, а наведені у ньому доводи не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних причин, які унеможливлювали його подання у строки, передбачені статтями 83, 84 ЦПК України, у зв`язку з чим клопотання слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.84, 258, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» Пех Максима Валерійовича про витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 10 червня 2026 року та оскарженню не підлягає.

Головуючий Микола БОРАЧОК