Ухвала суду № 137291867, 11.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/19458/24

Провадження №2-п/523/102/26

У Х В А Л А

11.06.2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судових засідань Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі судових засідань № 24, заяву представника відповідачки Нарижняк Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого Суворовським районний судом м. Одеси від 11.02.2025 за результатами розгляду цивільної справи № 523/19458/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2025 за результатами розгляду цивільної справи № 523/19458/24, ухваленому у справі за вищевказаним позовом, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, а саме стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.05.2023 року у розмірі 58261, 60 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

14.05.2026 представник відповідачки ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 11.02.2025. У поданій заяві представник відповідачки вказує на те, що ОСОБА_1 не погоджується із позовними вимогами АТ КБ «ПриватБанк» з огляду на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені позивачем є правильними. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача суми відсотків в сумі 11438,57 грн. відповідач вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству України..

Про наявність вказаного рішення суду відповідачка ОСОБА_1 дізналася після накладення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. на її рахунки арешту в рамках примусового виконання рішення суду за виконавчим провадженням № 77828779 від 15.04.2025 року.

Представник заявниці ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій подану заяву підтримав та просив таку задовольнити.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» подала до суду заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності.

Оскільки згідно приписів ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд проводить розгляд даної справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, заяви про перегляд заочного рішення та докази, суд доходить наступного висновку.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2025 за результатами розгляду цивільної справи № 523/19458/24, ухваленому у справі за вищевказаним позовом, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, а саме стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.05.2023 року у розмірі 58261, 60 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Із заявою про перегляд заочного рішення та заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідачки ОСОБА_2 звернувся 14.05.2026.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення суд враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).

Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідачки вказує на те, що про наявність вказаного рішення суду відповідачка ОСОБА_1 дізналася після накладення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. на її рахунки арешту в рамках примусового виконання рішення суду за виконавчим провадженням № 77828779 від 15.04.2025 року.

Однак, суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 24.04.2025, в якій відповідачка просить суд видати їй виконавчий лист по справі № 523/19458/24.

Таким чином, суд констатує, що ще у квітня 2025 року ОСОБА_1 дізналася про факт наявності заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2025 про стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Наведені обставини не змінюють як момент, з настанням якого процесуальний закон пов`язує початок відліку строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (дата його ухвалення), так і подію, з якою пов`язується наявність у відповідача, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, права на поновлення строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, а саме з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Водночас такі обставини дозволяють суду зробити оцінку поведінки відповідача після отримання інформації про постановлення рішення.

Враховуючи той факт, що ще у квітня 2025 року ОСОБА_1 дізналася про факт наявності заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2025 про стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», суд піддає сумнівам об`єктивну неможливість відповідача подати заяву про перегляд заочного рішення раніше 14.05.2026.

За таких обстави, суд доходить висновку про відсутність поважних обставин, що об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суд із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому клопотання про поновлення цього процесуального строку задоволенню не підлягає.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2025 відмовити.

Заяву представника відповідачки Нарижняк Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого Суворовським районний судом м. Одеси від 11.02.2025 за результатами розгляду цивільної справи № 523/19458/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Повний текс ухвали суду складено 10 червня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер