Рішення № 137291564, 28.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2476/24

Провадження № 2/505/964/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року м.Подільськ Одеської області

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Павловської Г.В.,

при секретарі Киларь Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовною ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами,-

В С Т А Н О В И В:

До Подільського міськрайонного суду Одеської області звернувся позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами, що становить 942 доларів США 56 центів..

Позов мотивований тим, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2013 року у цивільній справі № 505/2597/13-ц позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за Договором «Автопакет» № ОД18/10/2007/840-К/262 від 15.10.2007 року у сумі 10784,38 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 86 199,56 гривень.

08.04.2020 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «комерційний банк «Надра» її правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» за виконавчими документами, виданими Котовським міськрайонним судом Одеської області.

Тому, позивач є правонаступником ПАТ КБ «Надра» у правовідносинах, що були предметом розгляду у справі 505/2597/13-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідачі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 вересня 2013 року у справі №505/2597/13-ц в частині погашення заборгованості у розмірі 10 784,38 доларів США не виконали до моменту звернення із цією позовною заявою, заборгованість перед ПАТ «КБ «Надра» своєчасно не погасили, своє грошове зобов`язання, встановлене та підтверджене рішенням суду, перед ПАТ «КБ Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» прострочили.

В період з 12.09.2013 року (дата набрання рішення законної сили) по цей час Відповідачі безпідставно користуються коштами у розмірі 10 784,38 долара США (після часткового виконання рішення в примусовому порядку 10 463,33 долари США), що належали до сплати ПАТ «КБ «НАДРА», а після укладення договору про відступлення права вимоги - Позивачу.

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань у товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», як у правонаступника ПАТ «КБ Надра», виникло право вимагати від Відповідачів сплати інфляційних втрат та 3 % річних за користування грошовими коштами, що становить 942 долара США 56 центів.

Ухвалою судді від 02.10.2024 року відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті на .02.2026 року

Представник позивача ТОВ «Консалт Солюшенс» до судового засідання надав заяву, яка зареєстрована в канцелярії Подільського міськрайонного суду Одеської області за вх.№1700 від 29.01.2026 року про розгляд справи за відсутністю представника, на задоволенні позову та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, судові повістки повернулись на адресу суду із довідкою «Укрпошти» та відміткою листоноші «Адресат відсутній за вказаною адресою».. Причини неявки суду невідомі. Від відповідачів відзив на позов не надходив.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно дост.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так судом встановлено, що 15 жовтня 2007 року ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір № ОД18/10/2007/840-К262, за умовами якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 6504 доларів США 95 центів.

Згідно з вищевказаним кредитним договором поручителем є ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 3.2.1 кредитного договору Поручитель безвідзивно та безспірно зобов`язується відповідати перед банком за належне виконання Позичальником взятих на себе Зобов`язань, що витікають із договору. Згідно з пунктом 3.2.2. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж об`ємі, що і позичальник. Позичальник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Банка вимагати виконання Зобов`язань, вказаних у договорі, повністю (чи у будь-якій частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

За змістом пункту 1.1.4 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 11 жовтня 2012 року.

Згідно пункту 3.1. Кредитного договору, в якості забезпечення Позичальником Зобов`язань щодо погашення Кредиту/Кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник передає в заставу Автотранспортний засіб.

Предметом застави за Кредитним договором та Договором Застави виступав автомобіль, марка BАЗ 2107, 2007 року випуску, заводський номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ 11-ГО МРВ УДАІ ГУМВС України в Одеській області 11.10.2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_3 , виданого тим же МРЕВ 11 жовтня 2007 року.

Через невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Кредитним договором, утворилась значна заборгованість, у зв`язку з чим ВАТ «КБ «НАДРА» було вимушене звернутись до суду з позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

02.09.2013 року рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області у справі №505/2597/13-ц позов Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - заборгованість за Договором «Автопакет» № ОД18//10/2007/840-К/262 від 15.10.2007 року в сумі 10784,38 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 86 199,56 гривень (вісімдесят шість тисяч сто дев`яносто дев`ять грн. 56 коп.), з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 5 491,52 доларів США, що дорівнює еквіваленту 43 893,72 гривень;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом складає 3 394,56 доларів США, що дорівнює еквіваленту 27 132,72 гривень;

- пеня за прострочення сплати кредиту складає 1 247,80 доларів США, що дорівнює еквіваленту 9 973,67 гривень;

- штраф за порушення виконання умов договору складає 650,50 доларів США, що дорівнює еквіваленту 5 199,45 гривень.

Рішення суду набрало законної сили.

Ухвалою суду від 28.04.20200 року здійснено заміну стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра Банк» (код ЄДРПОУ 20025456) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700) у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Котовським міськрайонним судом Одеської області у справі 5505/2597/13 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором.

Виконавчі листи звернуто до виконання.

06.08.2020 року приватним виконавцем Краканом Русланом Олеговичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62757750 з примусового виконання виконавчого листа №505/2597/13-ц, виданого 03.07.2020 року Котовським міськрайонним судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - заборгованість за Договором «Автопакет» № ОД18//10/2007/840-К/262 від 15.10.2007 року в сумі 10784,38 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 86 199,56 гривень (вісімдесят шість тисяч сто дев`яносто дев`ять грн. 56 коп.) щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракана Р.В. від 04.06.2024 року за вих.№1593 станом на 27.05.2024 року стягнення за виконавчим документом №505/2597/13-ц, виданим 03.07.2020 року Котовським міськрайонним судом щодо боржника ОСОБА_1 проводились. В ході проведення виконавчих дій було стягнуто та перераховано на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» 500,00 грн, як повернення авансового внеску та 8 806, 64 грн, як заборгованість за виконавчим документом (що в еквіваленті станом на 23.02.2022 року становить 321,05 доларів США).

Також, 15.01.2024 року приватним виконавцем Бондаревим Романом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73841763 з примусового виконання виконавчого листа №505/2597/13-ц, виданого 16.10.2013 року Котовським міськрайонним судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - заборгованість за Договором «Автопакет» № ОД18//10/2007/840-К/262 від 15.10.2007 року в сумі 10784,38 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 86 199,56 гривень (вісімдесят шість тисяч сто дев`яносто дев`ять грн. 56 коп.) щодо боржника ОСОБА_2 .

Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Р.В. від 14.06.2024 року за вих.№6027 станом на 14.06.2024 року стягнення за виконавчим документом №505/2597/13-ц, виданим 03.07.2020 року Котовським міськрайонним судом щодо боржника ОСОБА_2 не проводились, а залишок заборгованості складає 10 784,38 доларів США та 430,99 гривень.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

В порушення зазначених правових норм відповідачі рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2013 року не виконали до моменту звернення із цією позовною заявою, заборгованість ПАТ «КБ Надра» своєчасно не погасили, своє грошове зобов`язання, встановлене та підтверджене рішенням суду перед ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» прострочили.

Відповідно до частини першої статі 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 кодексу.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Отже, заборгованість Відповідачів перед Позивачем, що була встановлена на підставі кредитного договору №ОД18/10/2007/840-К262 від 15.0.2007 року та підтверджена рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02 вересня 2013 року у справі №505/2597/13-ц є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Як вбачається з тексту рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2013 року у справі № 505/2597/13, зобов`язання Відповідачів виражено у іноземній валюті.

Таке зобов`язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов`язанням.

За змістом частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В період з 12.09.2013 року (дата набрання рішення законної сили) по цей час відповідачі безпідставно користуються коштами у розмірі 10 784,38 долара США (після часткового виконання рішення в примусовому порядку 10 463,33 долари ША ), що належали до сплати ПАТ КБ «Надра», а після укладання договору про відступлення права вимоги позивачу.

Будь-яке зобов`язання, що зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов`язанням, незалежно від правових підстав його виникнення.

За змістом цієї норми закону (ст. 625 ЦК України) нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 703/2718/16-ц від 19 червня 2019 року.

Разом з вищезазначеною судовою практикою, 11 квітня 2018 року Великою Палатою Верховним Судом була винесена Постанова по справі № 758/1303/15-Ц.

В даному рішенні суду зазначається, що позивач в цій справі звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, а тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення та обмежується останніми трьома роками, що передували подачі такого позову.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином-ст.599 ЦК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.2,76-83,141,263-265,273,280-283,354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в солідарному порядку на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» ( код ЄДРПОУ 42251700 м.Одеса, вул. Пушкінська, 36 оф.308) заборгованість у вигляді 3% річних за користування коштами, що становить 942 (дев`ятсот сорок два) долара США 56 центів.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в солідарному порядку на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» ( код ЄДРПОУ 42251700 м.Одеса, вул. Пушкінська, 36 оф.308) в рівних частках судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Подільським міськрайонним судом Одеської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Павловська Г.В.