Рішення № 137290903, 10.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/974/26

Провадження № 2/352/1051/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

20.04.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.09.2025 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем був укладений договір позики № 71135787, за умовами якого позикодавець передав позичальнику у власність грошові кошти в сумі 3000 грн. строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.5 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого. Пеня у разі порушення виконання зобов`язання 4% від суми позики.

Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 9900 грн, з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 450 грн. сума заборгованості за процентами; 450 грн. сума заборгованості за комісією; 6000 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

25.02.2026 року ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ «Фінпром маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за вказаним вище кредитним договором.

Тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість в розмірі 9900 грн та понесені судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, проводити без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, днем вручення якої є 05.05.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.04.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, 19.09.2025 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем укладений договір про надання коштів у кредит 71135787, згідно якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику власність грошові кошти на погодженої умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язаний повернути по законодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату- проценти від суми позики та комісію за надання кредиту. Сума кредиту - 3000 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка в день за користування позикою 0,5%, тип процентної ставки - фіксована, дата повернення кредиту 18.10.2025 року, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту, що становить 450 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16%. Проценти за понаднормове користування кредитом 4%, пеня 4%. Вказаний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 19.09.2025 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 18210 (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до п. 1.12 договору Комісія за надання кредиту грошові кошти, які згідно умов Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю за надання та користування Кредитом в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом.

В додатку №1 до договору позики наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якого дата видачі кредиту 19.09.2025 року, дата платежу 18.10.2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, сума кредиту - 3000 грн, проценти за користування кредитом 450 грн, комісія за надання кредиту 450 грн (доказ в електронному вигляді).

Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000044955 від 05.03.2026 року підтверджено прийняття до виконання платіжну інструкцію, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів (код за ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 року, укладеного між Установою та ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та завершення наступних платіжних операцій: 19.09.2025 року; Номер платежу 11f5b398-f451-48ae-a35e-63285b3c24e4; Сума 3000 грн.; Козак Михайло - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (доказ в електронному вигляді).

У відповідності до довідки про ідентифікацію 1 безпечне агентство необхідних кредитів підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні таких договору: № 71135787, одноразовий ідентифікатор 18210 (а.с.27).

Відповідно до інформації, наданої АТ «Універсал банк» на вимогу ухвали суду від 24.04.2026 року, банком було емітовано картку № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ). 19.09.2025 року на вказаний картковий рахунок надійшли кошти в розмірі 3000 грн (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ» 1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики № 71135787 за період з 20.09.2025 по 25.02.2026 року за боржником, яким є ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 9900 грн, з яких 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою, 450 грн - заборгованість за відсотками, 450 грн комісія за надання кредиту, 6000 грн - пеня. Нарахування відсотків здійснювалось за період з 18.10.2025 року по 18.10.2025 року, нарахування пені здійснено за період з 19.10.2025 року по 07.12.2025 року (доказ в електронному вигляді).

25.02.2026 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та ТОВ «Фінпром маркет» був укладений договір факторингу 25/02/26. Згідно пункту 1.1 цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах пав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (доказ в електронному вигляді).

У відповідності до витягу з реєстру боржників №1 від 25.02.2026 року до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором № 71135787 в загальній сумі 9900 грн, з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 450 грн заборгованість за відсотками, 6000 грн заборгованість за пенею, 450 грн комісія за надання кредиту (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо стягнення пені.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 19.09.2025 року між ТОВ 1 безпечне агентство необхідних кредитів та відповідачем укладений договір про надання коштів у кредит № 71135787, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 3000 грн, на строк 30 днів, з процентною ставкою в день за користування позикою 0,5%, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту, що становить 450 грн.

Відповідач отримала кошти, що підтверджується інформацією АТ «Універсал банк», розпорядився ними на власний розсуд, однак зобов`язання за договором не виконав, кредитні кошти не повернув.

Відтак, підставною є позовна вимога про стягнення тіла кредиту в сумі 3000 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 450 грн (3000*0,5%*30днів).

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, які передбачає кредитний договір № 71135787 від 19.09.2025 року.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісії за надання кредиту в розмірі 450 грн підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача пені в розмірі 6000 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Відтак, позов слід задовольнити частково в загальній сумі 3900 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 1048,82 гривень судового збору на користь позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 4500 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 25.08.2025 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:

договір про надання правової допомоги №25-08/25ФП від 20.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет" та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (а.с.50-52);

акт прийому-передачі справ на надання правничої допомоги, зокрема, складання позовної заяви та представництво в суді, між сторонами договору про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 20.08.2025 року, в якому зазначено боржника ОСОБА_1 (а.с.54зв-55);

витяг з акту №9ФП приймання-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 20.08.2025 року, у відповідності до якого вартість наданих адвокатом послуг щодо боржника ОСОБА_1 становить 4500 грн, винагорода адвоката згідно повного акту становить 216000 грн (а.с.54);

платіжна інструкція № 579946018.1 від 25.03.2026 року, де платник ТОВ «Фінпром маркет», отримувач ОСОБА_2 , сума до сплати 216000 грн, призначення платежу: оплата згідно акту №9ФП приймання наданої правничої допомоги від 02.03.2026 р. за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ (а.с.56);

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ№2099 від 03.04.2018 року виданого на ім`я Ткаченко Блія Олегівна (а.с.43);

ордер № 1287257 на надання правничої допомоги ТОВ «Фінпром маркет» адвокатом Ткаченко Ю.О.(а.с.56зв).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 4500 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Отже, пропорційно до розміру задоволених вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 1772,72 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за кредитним договором №71135787 від 19.09.2025 року в загальній сумі 3900 (три тисячі дев`ятсот) грн, з яких: за основною сумою боргу 3000 (три тисячі) грн, заборгованість за відсотками 450 (чотириста п`ятдесят) грн та 450 (чотириста п`ятдесят) грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 048 (одна тисяча сорок вісім) грн 82 коп. та 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн 72 коп - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ:43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення складене у повному обсязі 10.06.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.