Рішення № 137290527, 11.06.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/821/26

Провадження №2/485/585/26

Рішення

іменем України

11 червня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 06.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (далі ТОВ "Авентус Україна") та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 9314424 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кошти кредиту у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами наданої ним платіжної картки, а відповідач зобов"язався повернути кредит, сплатити відсотки та інші платежі передбачені договором. 31.03.2026 права грошової вимоги за вказаним кредитним договором відступлені ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договору факторингу № 31032026. Відповідачем умови кредитного договору не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 66000,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 20000,00 грн, за відсотками в сумі 36000,00 грн та за пенею, штрафами в сумі 10000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та судові витрати.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати без участі представника позивача на підставі наявних справі доказів.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив. 02 червня 2026 року на адресу суду надійшли документи відповідача на підтвердження проходження ним дійсної військової служби.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 9314424 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу кредит у розмірі 20000,00 грн шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 надані останнім з метою отримання кредиту, строком кредитування на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом 1 % в день (фіксована ставка), що узгоджується п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1 кредитного договору (а.с. 5-15).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5087, 06.08.2025 18:21:24.

Також, відповідач попередньо з використанням електронно-цифрового підпису також ознайомився з паспортом споживчого кредиту (а.с. 16-18).

Виконання ТОВ "Авентус Україна" своїх обов`язків щодо перерахування відповідачу коштів за кредитним договором підтверджується листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" за вих № 22058 від 02.04.2026 відповідно до якого на підставі договору з ТОВ "Авентус Україна" № 087/20-П від 08.07.2020, було успішно перераховано грошові кошти в сумі 20000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 06.08.2025 18:22 (а.с. 21).

31.03.2026 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 31032026 у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передав (відступив) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" прийняв належні ТОВ "Авентус Україна" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 27-32).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 31032026 від 31.03.2026, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9314424 в сумі 66000,00 грн, з яких: 20000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 36000,00 грн сума заборгованості за відсотками, 10000,00 грн. сума заборгованості за пенею (а.с. 35).

З розрахунку заборгованості також вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 66000,00 грн, з яких: 20000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 36000,00 грн сума заборгованості за відсотками; 10000,00 грн сума заборгованості за штрафами (а.с. 22-26).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Кредитний договір № 9314424 від 06.08.2025 укладено в електронній формі.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору, отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за кредитними договорами, суд зазначає таке.

Згідно ч.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",в редакції, чинній на час укладення договору кредиту, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно п.10 ч.1 ст 1 ЗУ "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває до теперішнього дня. Починаючи з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022, в Україні введено воєнний стан.

Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 30 травня 2018 року (справа №521/12726/16-ц) зробив висновок, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають стягненню з військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Національний банк України в своєму листі від 05 листопада 2014 року №18-112/64483 "Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО" надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, у якому в відповідних розділах здійснюють службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З досліджених маетіалів справи, зокрема копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 виданого 05.12.2024 та копії військового квитка серії НОМЕР_3 виданого 22.02.2024, ївбачається що відповідач ОСОБА_1 з 02.02.2024 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 , з довідки від 20 травня 2026 року № 59/11242 за підписом командира ВЧ НОМЕР_5 вбачається про перебування на військовій службі ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 72-78).

Отже, з досліджених судом матеріалів вбачається, що відповідач є військовослужбовцем та з 02.02.2024 проходить військову службу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 9314424 від 06.08.2025 вбачається, що розрахунок здійснено за період з 06.08.2025 року по 30.03.2026. За цей період сума заборгованості за відсотками становить 36000,00 грн.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що в даному випадку на спірні правовідносини, щодо стягнення із ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом поширюється дія п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки відповідач перебуває на військовій службі з 02.02.2024, у зв`язку з чим з останнього не підлягають стягненню проценти за користування кредитом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 36000,00 грн за кредитним договором № 9314424 від 06.08.2025 задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення неустойки (штрафу, пені), також відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за пенею, штрафами в сумі 10000,00 грн також задоволенню не підлягають.

Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення, однак частково у розмірі 20000,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 55).

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (30,30 %) в розмірі 806,71 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул.. Лісова, буд. 2, ІВАN № НОМЕР_7 в АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за договором № 9314424 про надання споживчого кредиту від 06.08.2025, в сумі 20000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 к.) за тілом кредиту та понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 806,71 грн (вісімсот шість грн 71 к.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 11.06.2026.

Суддя О. В. Соловйов