Рішення № 137290495, 11.06.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 583/1419/26

Провадж.№ 2/481/532/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області з Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла цивільна справа №583/1419/26 за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №51935743 від 28.08.2021 у розмірі 21300,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» і ОСОБА_1 , укладено договір про надання фінансового кредиту №51935743, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, ТОВ «ФК «Ірбіс» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6000,00 грн. 01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу №01092025/1, згідно якого позивач отримав право вимоги до відповідача. Відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором становить 21300,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 15300,00 грн.

Ухвалою судді від 11 травня 2026 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи з повідомленням.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у справі не надходили.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідач, за допомогою електронних підписів 28.08.2021 підписали договір. За умовами надання кредиту, позичальник отримує кредит у сумі 6000 грн. строком на 30 днів під 2,5% річних в день (пільгова ставка) та на 60 днів під 3% річних в день (стандартна ставка).

За допомогою сервісу онлайн платежів іPay.ua відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 6000,00 гривень, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іPay.ua - 105362347, призначення платежу: зарахування 6000 грн на карту НОМЕР_1 .

Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

В порушення умов договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідачем свої зобов`язання не виконано, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за договором у відповідача станом на 01.09.2025 виникла заборгованість у розмірі 21300,00 грн. з яких: 6000,00 грн. заборгованість за кредитом, 15300,00 грн. заборгованість за процентами.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу №01092025/1. Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №01092025/1 ТОВ «ФК «Позика» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 21300,00 грн.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Враховуючи, що між ТОВ «ФК «Ірбіс», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Позика» та відповідачем було укладено договір, умови якого позивачем були виконані, шляхом надання відповідачу кредитних коштів, останній взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Лівак Іванна Миколаївна.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи ні детального опису робіт, ані акту наданих послуг.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявність понесених витрат на правничу допомогу в межах справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, а тому в задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 10, 12,13, 80-84, 141, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позово Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №51935743 від 28.08.2021 у розмірі 21300 (двадцять одна тисяча триста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА