Рішення № 137289970, 10.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2327/26

Номер провадження 2/337/1991/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участю секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Хортицького районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.02.2015 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200217021 щодо кредитування, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14548,22 грн. з встановленим строком користування з 13.02.2015 року по 13.02.2018 року, а відповідачка зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» визначено єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський».

Позивач зазначає, що Банком було виконано взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, тоді як ОСОБА_1 порушила його умови щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому станом на 11.04.2026 року загальний розмір кредитної заборгованості відповідачки становить 23573,75 грн.

З урахуванням 3 % річних в розмірі 2119,70 грн. та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань в розмірі 5154,74 грн., загальна заборгованість відповідачки перед банком складає 30848,19 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 30848,19 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Хортицького районного суд м. Запоріжжя від 17.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача та зазначив, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялась у відповідності до ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстрована на тимчасово окупованій території України, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

За таких обставин суд визнає неявку відповідачки неповажною та розглядає справу за її відсутності, провівши на підставі вимог ст.280 ЦПК України заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам у справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 13.02.2015 року ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 підписали заяву (оферту) №200217021, відповідно до якої остання пропонує банку на умовах, викладених в Заяві, Умовах надання та обслуговування платіжних карток Банку, укласти з нею кредитний договір в рамках якого: відкрити рахунок, що буде використовуватись виключно в рамках кредитного договору, номер рахунку НОМЕР_1 ; надати кредит в сумі 14548,22 грн.; в день надання кредиту утримати з суми кредиту комісію за видачу кредиту у розмірі 218,22 грн.; активувати послугу «sms-сервіс»; просить банк в безготівковому порядку за рахунок наданого кредиту, списати з рахунку та зарахувати на користь ПрАТ «СК «ФОРТе» суму страхової премії у розмірі 2280,00 грн за весь період страхування згідно договору страхування від нещасних випадків та фінансового ризику №NS200217021; випустити на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку Visa/MC; відкрити поточний рахунок, що буде використовуватись в рамках договору про катку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки; встановити кредитний ліміт в межах 50000,00 грн.; після укладання договору страхування на підставі договірного списання в безготівковому порядку щомісячно списувати, в тому числі за рахунок наданого кредиту в рамках ліміту та перерахувати з рахунку картки на користь ТДВ «СК «М-ЛАЙФ». Строк дії договору 36 місяців, розмір процентної ставки за кредитом 0,0001% річних, тип процентної ставки фіксована.

Позивачем до позовної заяви також додано Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, яка власноручно підписані відповідачкою.

13.02.2015 року ОСОБА_1 отримала графік платежів до договору №200217021.

Таким чином, між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено договір №200217021 про надання та використання платіжної картки.

20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір №7_БМ про відступлення прав вимоги. За даним договором передано вимогу в тому числі за кредитним договором від 13.02.2015 року.

23.05.2016 року згідно з Рішенням Правління НБУ № 14/БТ, ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

15.06.2020 року відбувся продаж ПАТ «Банк Михайлівський» на публічних торгах (аукціоні) лоту № GL16N618071, який включав кредитний портфель фізичних осіб, відчужений на користь ТОВ «ФК «Плеяда» (з подальшою переуступкою ТОВ «ФК «Фагор»), за яким застосована нікчемність. Переможцем вказаних торгів (аукціону) стало ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

20.07.2020 ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки т/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору (п. 1). Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 71072, 63 грн. (п. 4).

Укладання договору купівлі-продажу майнових вимог проводилося після оплати кредитного портфелю, що підтверджується платіжною інструкцією №25 від 09.07.2020 року.

Згідно з Витягом з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1 до Договору № 7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року), розмір заборгованості за договором №200217021 від 13.02.2015 року становить 23573,75 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8045,27 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 15528,48 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021року у справі №910/11298/16 апеляційну скаргу ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» задоволено; застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року №1905, а саме: зобов`язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2; визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 року №1 та від 20.05. 2016 року №2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2 до зазначеного договору факторингу; визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 року №1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор»; зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016року №1 і №2; визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 року №1 та від 20.05.2016 року №2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 року до зазначеного договору факторингу №1 і №2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 року №1 та додатках до нього.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. від 29.12.2022 року закінчено виконавче провадження №66483131 з примусового виконання наказу №910/11298/16, виданого Господарським судом м. Києва 12.07.2021 року, про зобов`язання ТОВ «ФК Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отриманні ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів-прийому передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2, у зв`язку з повним виконанням вимог виконавчого документа.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А. М. від 17.01.2023 року закінчено виконавче провадження №66491947 з примусового виконання наказу №910/11298/16, виданого Господарським судом м. Києва 12.07.2021 року, про зобов`язання ТОВ «ФК «Фагот» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отриманні ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів-прийому передачі від 20.05.2016 року №1 і №2.

Позивач розрахував інфляційні втрати за період з 25.02.2019 року по 23.02.2022 року в сумі 5154,74 грн., 3 % річних за той самий період в сумі 2119,70 грн.

У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У розумінні ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконала, кредитні кошти в строки, визначені у договорі не повернула, у зв`язку з чим за останньою перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обліковується заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд звертає увагу, що з розрахунку заборгованості вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків в розмірі 15528,48 грн., що передбачені умовами заяви (оферти) №200217021 від 13.02.2015.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі процентів за користування кредитом.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.02.2019 року по 23.02.2022 року.

Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 5154,74 грн. та 3% річних у сумі 2119,70 грн. є обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши вимоги ТОВ «ДІДЖИФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: договору №26 про надання правової допомоги від 15.02.2024 року, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ»; додаткової угоди від 15.02.2024 року до вказаного договору; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової допомоги) за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14.08.2025 року.

Розглянувши та дослідивши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» складено тільки позовну заяву, по справі було два судових засідання, у яких представник позивача участі не приймав), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. судом покладається на відповідачку.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором №200217021 від 13.02.2015 року в розмірі 30848,19 грн. (тридцять тисяч вісімсот сорок вісім грн., 19 коп.), з яких: 8045,27 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15528,48 грн. заборгованість за відсотками; 2119,70 грн. 3 відсотки річних; 5154,74 грн. інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн., 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик