Ухвала суду № 137289613, 03.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2232/26

Провадження №: 1-кс/332/288/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 за № 12026087030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2026, звернувся власник банківського рахунку ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2026 року у справі № 332/2232/26 (провадження № 1-кс/332/161/26) у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 21.03.2026 № 12026087030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, накладений арешт на грошові кошти у сумі 7900 (сім тисяч дев`ятсот) гривень, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок, що керується карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , ІВАN: НОМЕР_2 , із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю зазначених коштів із вказаного рахунку.

Власник рахунку не був присутній про розгляді питання про арешт коштів на банківському рахунку, процесуальних рішень у кримінальному провадженні про визнання заявника підозрюваним не приймалося. Власник рахунку посилається на те, що кошти у розмірі 7900 гривень отримані ним на законних підставах як оплата за надані цифрові активи в рамках р2р-угоди. Факт того, що потерпіла у подальшому могла бути введена в оману третіми особами щодо мети здійснення даного переказу, не змінює законного характеру дій заявника. Крім того, власник рахунку зазначає, що на даний час відпала потреба в арешті, оскільки всі необхідні відомості про рух коштів по рахунку вже зафіксовано у матеріалах кримінального провадження (банківські виписки, дані платіжних систем), інформація про р2р-ордер, учасників угоди та їхні ідентифікаційні дані збережена на платформі Trustee Plus і може бути отримана слідчим у будь-який момент шляхом відповідного запиту, фактичне утримання арешту на грошові кошти на рахунку жодним чином не додає нових доказів у провадженні та не запобігає їх втраті, оскільки всі цифрові сліди операції вже зафіксовані незалежно від стану рахунку. Посилаючись на те, що кошти у сумі 7900 грн не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки отримані заявником як законна оплата за відчужений цифровий актив у рамках р2р-операції, власник рахунку просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя 10.04.2026 в рамках справи № 332/2232/26.

Слідча у судове засіданні не з`явилася, надала суду клопотання про проведення судового засідання за її відсутності, проти задоволення клопотання не заперечувала. Слідча зазначила, що з метою уточнення обставин, викладених у клопотанні про скасування арешту майна, було повторно допитано потерпілу ОСОБА_4 та додатково проаналізовані матеріали кримінального провадження, за результатом чого було встановлено, що ОСОБА_4 самостійно зареєструвала криптогаманець на платформі «Trusty Plus», після чого самостійно неодноразово здійснювала купівлю (обмін) власних коштів у гривні на криптовалюту «USDC». Таку купівлю ОСОБА_4 самостійно здійснила і у громадянина ОСОБА_3 . У подальшому, будучи введеною в оману не встановленою у ході досудового розслідування особою, ОСОБА_4 самостійно здійснила переказ криптовалюти «USDC», у тому числі отриманої від ОСОБА_3 на криповалютний рахунок не встановленої у ході досудового розслідування особи, яка й надала їй відповідні реквізити для переказу. Ураховуючи отримані органом досудового розслідування докази, а також подані ОСОБА_3 документи, слідча вважає, що у застосування арешту майна більше немає процесуальної необхідності.

Прокурор у судове засіданні не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.

Дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 21.03.2026 за № 12026087030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, слідчим суддею Заводського районного суду м. Запоріжжя 10 квітня 2026 року винесена ухвала про накладення арешту на майно (справа № 332/2232/26, провадження № 1-кс/332/161/26).

Так, вищевказаною ухвалою накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок, що керується карткою з номером НОМЕР_1 , що відкрита в акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ: 14360570), у сумі 7900 (сім тисяч дев`ятсот) гривень із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю цих грошових коштів із вказаного рахунку.

Арешт на майно був накладений з метою збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено слідчим суддею, 17 березня 2026 року ОСОБА_3 здійснював комерційну р2р-операцію з продажу криптовалюти USDT через платформу Trustee Plus. Ним було розміщено публічне оголошення про продаж 200 USDT з вказівкою реквізитів його картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 для отримання оплати у гривні. У відповідь на оголошення сформувався ордер на купівлю у нього 177.64 USDT за курсом, що відповідало 7900 гривень. До підтвердження передачі криптоактиву ОСОБА_3 виконав передбачені правилами платформи Trustee Plus заходи верифікації контрагента, а саме: очікував фактичного зарахування коштів на рахунок і лише після їх фактичного надходження продовжив операцію; відповідно до Правил платформи Trustee Plus у розділі р2р, які забороняють приймання коштів від третіх осіб, запросив від контрагента квитанцію про здійснений переказ з метою перевірки відповідності ініціалів, акаунт контрагента на біржі зареєстровано на ім`я ОСОБА_5 , у наданій квитанції банківського переказу відправником значився ОСОБА_6 , що повністю відповідає латинській транслітерації імені власника акаунта, переконавшись у збігу ініціалів відправника коштів та власника акаунта на біржі, ОСОБА_3 підтвердив передачу криптоактиву, натиснувши кнопку «Переказати», після чого 177.64 USDT були перераховані на акаунт контрагента.

Потерпіла ОСОБА_4 , у свою чергу, самостійно зареєструвала криптогаманець на платформі «Trusty Plus», після чого самостійно неодноразово здійснювала купівлю (обмін) власних коштів у гривні на криптовалюту «USDC», зокрема, і у громадянина ОСОБА_3 . У подальшому, будучи введеною в оману не встановленою у ході досудового розслідування особою, ОСОБА_4 самостійно здійснила переказ криптовалюти «USDC», у тому числі отриманої від ОСОБА_3 , на криповалютний рахунок не встановленої у ході досудового розслідування особи, яка й надала їй відповідні реквізити для переказу.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, з метою непорушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя доходить переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна немає, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 170, 171,174 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2026 за № 12026087030000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений у рамках кримінального провадження № 12026087030000043 від 21.03.2026 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2026 (ЄУН № 334/2232/26, провадження № 1-кс/332/161/26) на грошові кошти, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок, що керується карткою з номером НОМЕР_1 , що відкрита в акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код ЄДРПОУ: 14360570), у сумі 7900 (сім тисяч дев`ятсот) гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошений 11 червня 2026 року о 10 годині 30 хвилин, оскільки з 11 год. 53 хв. 05 червня 2026 року до 10 год. 00 хв. 11 червня 2026 року суддя перебувала у нарадчій кімнаті по кримінальній справі № 332/2330/25.

Слідчий суддя ОСОБА_1