Ухвала суду № 137288777, 10.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10392/20

Провадження № 6/643/468/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026

10 червня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Мовчан К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» в особі представника Гомера Валентини Володимирівни, заінтересовані особи: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №643/10392/20,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Гомера В.В. звернулася до суду із заявою, якою просить замінити стягувача у виконавчому листі №643/10392/20 від 07.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу, на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікати виконавчого листа №643/10392/20 від 07.06.2021 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останньої надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 643/10392/20 від 07.06.2021 про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором. 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлене права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора за договором було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. Заявник також зазначає, що на примусовому виконані перебувало виконавче провадження №65900470 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. 10.10.2022 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних АСВП жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа не має. Отже, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.

Розгляд заяви представник заявника просить здійснити без його участі.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, будучи повідомленим належним чином та своєчасно про день, час та місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання сторін по справі, не є перешкодою для розгляду заяви у відповідності до правил ч.3 ст. 442 ЦПК України.

Суд, вивчивши доводи заяви, надані докази, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Так, судом встановлено, що рішенням Салтівського (раніше Московського) районного суду міста Харкова від 22.03.2021 частково задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.03.2019 у розмірі 13661,73грн. разом із судовим збором в розмірі 1800,80грн.

На виконання рішення Московським районним судом м. Харкова виданий виконавчий лист № 643/10392/20 від 07.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29.11.2021рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2021 змінено, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КАБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14.03.2019 за простроченими відмотками 1049,31грн. та сума штрафів 1235,55грн., разом із судовим збором загалом у розмірі 5255грн.

Постановою державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові СМУМЮ від 10.10.2022 виконавче провадження №65900470 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

22.08.2015 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлене права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 б/н від 14.03.2019.

Отже, кредитора за договором було замінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»

Такі обставини підтверджено рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.03.2021, постановою Харківського апеляційного суду від 29.11.2021, копіями постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.10.2022, договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, акту №5 приймання передачі Реєстру боргових зобов`язань №5 від 10.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, Витягу з Реєстру боргових зобов`язань №5 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», відомостями АСВП станом на 19.03.2026 (а.с.153-157, 159-162,164,165).

Якщо керуватися Європейськими принципами оцінки доказів, то часто в рішеннях Європейського суду з прав людини можна зустріти такий стандарт доказування, як баланс ймовірностей. У справі «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» від 23.08.2016 p. ЄСПЛ зазначає, що на відміну від кримінального процесу, де основним стандартом оцінки доказів є формулювання «поза розумним сумнівом», цивільному процесі закон не вимагає цього високого стандарту. Суддя повинен вирішити справу з огляду на баланс ймовірностей. Суддя повинен вирішити, чи з огляду на надані докази, а також правдивість тверджень заявника, ймовірно, що вимога цього заявника - є достовірною. Такий підхід позбавляє оцінку доказів абстракції, а її критерії становлять чіткий і злагоджений механізм.

Заявником на підтвердження вищенаведених фактів, як доказ надано копії договору відступлення права вимоги, які відповідають нормам чинного законодавства. В судовому порядку недійсними не визнані, а тому не суперечать нормам чинного законодавства України.

Далі, згідно положень п.1, ч.2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така зміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статі 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.11.2013 № 6-122цс13.

Отже, підставою для зміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме, замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчого провадження чи за інших підстав.

Верховний Суд при розгляді справи: №6-1355/10 (за заявою про заміну сторони виконавчого провадження) здійснив висновок про те, що задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, при цьому, заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження, а так/само, норма статті 442 Цивільного процесуального кодексу України має імперативний характер (звертаючись до Академічного тлумачного словника 1970 1980р.,термін «імперативний» - пояснюється, як такий, який вимагає беззастережного підпорядкування, реагування, виконання, наказовий), оскільки, її нормами прямо визначено правило поведінки, а саме, право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінити сторону виконавчого провадження лише у відкритих виконавчих провадженнях чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч.1 ст. 18 ЦПК України).

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №643/4902/14-ц, від 31.10.2018 у справі №201/8548/16-ц та від 15.08.2018 у справі №190/2119/14-ц.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 2- 3897/10, від 05 грудня 2018 року в справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року в справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), а також постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Вказана позиція підтримана 19 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-1105/10, провадження №61- 19386св21 (ЄДРСРУ № 106940349), оскільки, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За таких обставин, суд, враховуючи встановлене судом, надані стороною заявника докази на підтвердження вимог заяви, практику Європейського Суду, позицію Верховного Суду, дійшов висновку про обґрунтованість заяви в частині заміни стягувача на його правонаступника, а тому у суду є правові підстави для її задоволення.

Далі, заявник просить видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №643/10392/20 від 07.06.2021, виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 боргу, обґрунтовуючи тим, що 10.10.2022 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних АСВП жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа не має.

Вивчивши доводи заяви в цієї частині, перевіривши матеріали справи, надані відомості, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із такого.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 419/310/12 від 17.11.2021 року.

Необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 1005/7141/2012 від 30.08.2022 року.

Так, на підтвердження доводів заявником надано такі докази: копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.10.2022 та Інформацію за результатом пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 19.03.2026.

Належних та достатніх доказів, які б підтверджували втрату виконавчого документу, суду не надано.

25 лютого 2025 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2023 року у справі №6465771/18 , а також на постанову Харківського апеляційного суду від 20 червня 2024 року, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Виказаною ухвалою районного суду було відмовлено у задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення до виконання у цивільній справі № 646/5771/18 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування.

Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що заявником не було надано до суду достатніх доказів на підтвердження втрати виконавчих документів.

Верховний Суд звернув увагу, що ним сформовано сталу практику у подібних справах, за якою видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Звертаючись до суду для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, саме заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

Отже, касаційний суд підтвердив обґрунтованість висновку суду першої інстанції та апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви в частині видачі дублікату виконавчих листів, оскільки судами було встановлено, що заявник разом із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів не надав достатніх доказів на підтвердження втрати виконавчих листів.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Отже, враховуючи вищевикладене, відсутність доказів на підтвердження втрати виконавчого документу, позбавляють суд дійти висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа, а тому в цієї частині вимог заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»,

п о с т а н о в и в:

Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» в особі представника Гомера Валентини Володимирівни, заінтересовані особи: Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №643/10392/20.

Замінити стягувача у виконавчому листі №643/10392/20 від 07.06.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу, на його правонаступника Товариство з обмежено відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

В іншої частині вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвалу складено 10.06.2026.

Суддя О.О. Сугачова