Ухвала суду № 137288204, 08.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3070/26

провадження № 1-кс/619/611/26

УХВАЛА

іменем України

08 червня 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засідання прокурора адвокатаОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42025222080000029 від 29.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

установив:

До суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про арештмайна у кримінальному провадженні за № 42025222080000029 від 29.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025222080000029 від 29.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 разом з невстановленими особами упродовж 2025 року з метою особистого збагачення організував схему зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовленої підакцизної продукції, а саме алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території м. Харкова та Харківської області.

Під час досудового розслідування процесуальним керівником надано доручення співробітникам 7-го управління (з обслуговуванням Харківської області) ДСР НПУ про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 36 КПК України, щодо встановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.

За результатами виконаного доручення встановлено мережу роздрібної торгівлі, які в порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з метою особистого збагачення, організували злочинну схему незаконного зберігання, транспортування та збуту незаконно виготовленої тютюнової продукції без марок акцизного податку.

Згідно з матеріалів правоохоронних органів та результатами проведених оперативно-розшукових заходів, вказана мережа включає ряд об`єктів роздрібної торгівлі (кіосків та павільйонів), у яких здійснюється систематичний збут тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з марками, що мають ознаки підробки.

Зокрема, в ході розслідування встановлено адресу пункту реалізації підакцизних товарів, а саме торгівельний кіоск з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташований за адресою: АДРЕСА_1 (координати: НОМЕР_1 , 36.2886535).

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 07.05.2026 у справі № 619/480/26 надано дозвіл учасникам слідчої групи у кримінальному провадженні на проведення обшуку торгівельного кіоску з назвою «« ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташований за адресою: АДРЕСА_1 (координати: НОМЕР_1 , 36.2886535).

З метою відшукання та вилучення незаконно виготовленої підакцизної продукції, в тому числі, тютюнової продукції, сировини для їх виготовлення, а також пов`язаних з її транспортуванням документів, товарно-транспортних накладних, чеків, квитанцій, листування, документів, що свідчать про фактичні обсяги реалізованих незаконного виготовлених підакцизних товарів, які мають доказове значення щодо розміру фактично отриманих доходів, обігу грошових коштів, проведення розрахунків, банківських платіжних карток та інших платіжних документів, засобів доступу до банківських рахунків, які використовуються в злочинній діяльності, електронних носіїв інформації (в тому числі, комп`ютерних систем або їх частин, засобів підключення мережі роутерів та модемів, накопичувачів флеш-пам`яті, оптичних та жорстких дисків, відео-записуючих пристроїв, ноутбуків, мобільних телефонів, смартфонів та інші подібних пристроїв, з сім-картками операторів мобільного зв`язку, якими користуються та які будуть виявлені, тощо), переносних та інших носіїв інформації, в яких можуть міститися відомості щодо злочинної діяльності, на яких може зберігатися інформація, фото-відеозаписи, пов`язані з реалізацією незаконно виготовлених підакцизних товарів, грошових коштів у національній та іноземній валюті, цінностей чи іншого майна, які здобуті злочинним шляхом або отриманні у результаті вчинення злочинної діяльності, а також інших речей та документів, які зберегли сліди вчиненого злочину, необхідні для проведення експертиз та мають доказове значення у кримінальному провадженні, здобутих в результаті вчинення кримінального правопорушення.

12.05.2026 слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_7 , на підставі зазначеної вище ухвали суду провів обшук торгівельного кіоску з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташований за адресою: АДРЕСА_1 (координати: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), за результатами якого вилучено, упаковано та опечатано з пояснювальними написами учасників обшуку: 1) мобільний телефон iPhone 13 imei НОМЕР_3 , imei НОМЕР_4 , з sim НОМЕР_5 запаковано до сейф-пакету № WAR 0048059; 2) ноутбук Dell без серійного номеру із зарядним пристроєм запаковано до сейф-пакету № NPU 5520474; 3) копії документів на 45 аркушах запаковано до сейф-пакету № NPU 7368086; 4) ароматизатори у кількості 221 шт. запаковано до картонної коробки, 5) коробки фірми «PIXTEA» у кількості 39 шт. запаковано до картонної коробки, 6) коробки фірми «SPACE TEA» у кількості 14 шт. запаковано до сейф-пакету № 7082038; 7) флакони з написом «Гліцерин» у кількості 84 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368088; 8) флакони з написом «Гліцерин» у кількості 84 шт. запаковано до сейф-пакету № 1785373; 9) ампули з невідомою речовиною у кількості 931 шт. запаковано до сейф-пакету № NPU 5520473; 10) флакони з невідомою речовиною у кількості 190 шт. запаковано до сейф-пакету № SUD 3030801; 11) флакони з невідомою речовиною у кількості 932 шт. запаковано до картонної коробки; 12) флакони з невідомою речовиною у кількості 432 шт. запаковано до картонної коробки; 13) гліцерин у кількості 190 шт. запаковано до картонної коробки; 14) грошові купюри номіналом 1000 грн. 5 шт., номіналом 500 грн. 45 шт., номіналом 200 грн. 25 шт., номіналом 100 грн., - 8 шт., номіналом 50 грн. 2 шт., номіналом 20 грн. 23 шт., запаковано до сейф-пакету № 7368085; 15) ароматизатори фірми «MIX BAR» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № 0546857; 16) ароматизатори фірми «ALCHEMIST» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № 0546856; 17) ароматизатори фірми «AROMAPARALLEL» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048056; 18) ароматизатори фірми «PUNCH» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048057; 18) ароматизатори фірми «INBOTTLE» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048058; 19) ароматизатори фірми «LUCKY» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048060; 20) Гліцерин 2 шт., запаковано до паперового конверту, 21) Гліцерин 2 шт., запаковано до паперового конверту, 22) коробка з написом «SPACETEA» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № WAR 1251361; 23) коробка з написом «PIXTER» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368084; 24) ароматизатор фірми «LUCKY» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368089; 25) ароматизатор фірми «CHASER» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368087; 26) ароматизатор фірми «CHASER» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 27) ароматизатор фірми «DEADHORSE» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 28) ампула з невідомою речовиною 2 шт., запаковано до полімерного пакету, 29) ароматизатор фірми «ELFLIQ» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 30) ароматизатор фірми «WICH WIRF» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 31) ароматизатор фірми «ARCTIC HORSE» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 32) ароматизатор фірми «ULIQ» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 33) ароматизатор фірми «OCTOBAR» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 34) ароматизатор фірми «FLAUORLAB» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 35) ароматизатор фірми «OCTOBAR» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 36) ароматизатор фірми «FL350» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 37) флакон фірми «GLOBALLIQUINS» - 1 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 38) флакон фірми «MAAVELLOUS» - 1 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 39) ароматизатори у кількості 706 шт. запаковано до картонної коробки.

Вказані вище предмети упаковано та опечатано з пояснювальними написами, скріплені підписами слідчого та понятих, також запаковано до сейф-пакетів.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 13.05.2026 вказані вище предметивизнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Користувачем вилученого майна є ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, відповідно до п. 3 ч. 2 ст.167, ст.170 КПК України є достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Отже, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій, прокурор просив накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Користувач майна ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, та зобов`язати прокурора або слідчого у кримінальному провадженні № 42025222080000029 негайно повернути все вилучене під час обшуку 12.05.2026 в торговельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Лозова, вул. 9 Травня, буд. 113/1) майно його законним володільцям, а саме: ОСОБА_8 - її особисту побутову річ: мобільний телефон iPhone 13 (у сейф-пакеті № WAR 0048059); ФОП ОСОБА_9 все інше вилучене майно, продукцію, комп`ютерну техніку (зокрема ноутбук Dell у сейф-пакеті № NPU 5520474), договори, первинні документи та грошові кошти в сумі 33 860 грн (у сейф-пакеті № 7368085). Пояснив, що вважає вказане клопотання безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки майно було вилучено з грубими та очевидними порушеннями норм Конституції України та КПК України, а також з огляду на повну законність походження вилученого майна. Вказав на проведення обшуку неповноважною особою порушення підслідності та очевидна недопустимість доказів. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 від 07.05.2026 року право на проведення обшуку в торговельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. 9 Травня, буд. 113/1 було надано чітко визначеному суб`єкту: «слідчим з групи слідчих СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області». Натомість, як вбачається з протоколу обшуку, дану слідчу дію провів слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , що також офіційно визнано прокурором на сторінці 2 його клопотання. Щодо фіксації слідчої дії та недостовірність відомостей у протоколі обшуку. Проте, як вбачається з першої сторінки протоколу обшуку, слідчим зазначено дату його складання: «12» квітня (04) 2026 року або «12» вересня (09) 2026 року 2026 року. Вказані відомості є завідомо недостовірними та повністю нівелюють доказове значення протоколу з огляду на наступне. Таким чином, протокол обшуку від 12.04.2026 р. (чи 12.09.2026 р.) є очевидно недопустимим доказом у розумінні ст. 87 КПК України, не підтверджує законність вилучення майна ФОП ОСОБА_9 у травні 2026 року та виключає можливість накладення арешту на підставі ст. 170 КПК України. Отже, обшук проведено неуповноваженою особою з порушенням територіальної та відомчої юрисдикції органів поліції, усе вилучене майно зокрема мобільний телефон iPhone 13 (сейф-пакет № WAR 0048059), ноутбук Dell (сейф-пакет № NPU 5520474), грошові кошти у сумі 33 860 грн (сейф-пакет № 7368085) та інше - набуло статусу речових доказів незаконно. На очевидно недопустимі докази арешт накладено бути не може, а майно підлягає негайному поверненню законному володільцю. Також посилається на порушення строків звернення з клопотанням (ч. 5 ст. 171 КПК України), оскільки майно було вилучено неповноважним слідчим, а також з огляду на те, що більша частина речей не входила до переліку прямо дозволених судом, вказане майно набуло процесуального статусу тимчасово вилученого майна (ст. 167 КПК України). Обшук та фактичне вилучення відбулися 12 травня 2026 року. Проте, як підтверджується офіційною відповіддю Дергачівського районного суду Харківської області за вих. № 619/3070/26/14478/26 ід 29.05.2026 року, первісне клопотання прокурора було зареєстроване судом лише 15.05.2026. Штучне викривлення процесуального статусу володільця майна та неусунення недоліків клопотання. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_11 від 18.05.2026 року клопотання прокурора було повернуто для усунення недоліків, зокрема - для встановлення та зазначення належних відомостей про особу, яка є власником або законним володільцем майна. Звернувшись до суду повторно, прокурор формально зазначив як «користувачем майна» продавця ОСОБА_8 , яка на момент обшуку перебувала у приміщенні кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний крок сторони обвинувачення є спробою приховати невиконання вказівок суду з огляду на наступне. Особа продавця є виключно найманим працівником, який виконує трудові функції. Продавець не є суб`єктом права власності чи законного володіння щодо товарно-матеріальних цінностей, касової виручки у сумі 33 860 грн, а також комп`ютерної техніки. Законним власником та володільцем усього вилученого майна є ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується первинними господарськими документами та договором оренди приміщення. Водночас, вилучений під час обшуку мобільний телефон iPhone 13 (сейф-пакет № WAR 0048059) є виключно особистою побутовою річчю громадянки ОСОБА_8 та належить їй на праві приватної власності. Вказаний телефон не належить ФОП ОСОБА_9 , не є майном торгівельної точки та не має жодного відношення до предмету розслідування за ч. 1 ст. 204 КК України. Слідчий не склав окремого протоколу обшуку особи, не роз`яснив ОСОБА_8 права на захисника та не мав завчасної санкції суду на її особистий обшук. ОСОБА_8 є лише найманим працівником (продавцем), а кримінальне провадження розслідується за фактом дій особи ОСОБА_6 . Її особистий телефон та майно не можуть бути об`єктом арешту, оскільки жодного зв`язку між її речами та фігурантами справи слідством не доведено. Легальність діяльності, наявність господарських договорів та законність походження товару Торговельний кіоск «POD SHOP» за адресою: м. Лозова, вул. 9 Травня, буд. 113/1, використовується ФОП ОСОБА_9 на законних підставах відповідно до Договору оренди №13/05/2025 від 13.05.2025 року та Акту приймання- передачі від 15.05.2025 року. Про вказаний об`єкт оподаткування було офіційно повідомлено ДПС у Запорізькій області через подання заяви за формою № 20-ОПП. Уся вилучена під час обшуку продукція (ароматизатори, компоненти, гліцерин) є законним товаром, який ФОП ОСОБА_9 реалізує у межах КВЕДів свого ФОП. Весь товар має прозоре господарське походження та був офіційно закуплений у межах чинних договорів від легальних постачальників України, що підтверджується такими документами: Договір № 01/33 від 01.12.2025 р., укладений між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ "ФОРВАРД ЕКСПОТРЕЙД" (Код ЄДРПОУ 45576278). Продукція легально поставлена згідно з видатковими накладними № 8190 від 03.04.2026 р. (на суму 420 080,00 грн.), № 8190/1 від 03.04.2026 р. (на суму 445 822,00 грн.); Договір постачання № 1-19/06/2025 від 19.06.2025 р., укладений між ФОП ОСОБА_9 та ТОВ "АРОМАТ ТРЕЙД" (Код ЄДРПОУ 45574291). Продукція легально поставлена згідно з видатковими накладними № 773 від 26.02.2026 р., № 1480 від 01.04.2026 р., № 1482 від 01.04.2026 р., № 1485 від 01.04.2026 р., № 1746 від 10.03.2026 р., № 3785 від 23.06.2025 р., № 4095 від 15.07.2025 р., № 4311 від 14.07.2025 р., № 4358 від 29.07.2025 р., № 5603 від 04.11.2025 р., № 5612 від 06.11.2025 р., № 5621 від 21.11.2025. Закупівлі у інших офіційних постачальників: Видаткова накладна № 2 від 04.05.2026 р. від ФОП ОСОБА_12 (на суму 58 956,01 грн.); Видаткова накладна № 6 від 21.04.2026 р. від ФОП ОСОБА_13 (на суму 64 607,28 грн.); Видаткова накладна № 7 від 21.03.2026 р. від ФОП ОСОБА_14 (на суму 34 256,60 грн.); Отже, наявність господарських договорів та видаткових накладних повністю спростовує припущення прокурора про «незаконне виготовлення продукції». ФОП ОСОБА_9 є добросовісним набувачем товару і не може нести відповідальність у межах справи щодо третіх осіб (схеми «Б»), до якої вона не має процесуального відношення.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

З огляду на матеріали клопотання, 29.07.2025 відповідно до ст. 214 КПК України до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Отже, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в межах конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Зокрема, вищевказаний мобільний телефон може містити інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, що обумовлює визнання його речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вбачає необхідність в його арешті, саме з метою забезпечення копіювання відомостей, які в ньому містяться та які можуть бути використані експертами та спеціалістами при їх огляді.

Таким чином, не накладення арешту на вказані речові докази та повернення їх власнику може призвести до знищення, втрати чи зміни не тільки самого мобільного телефону, але й інформації, яка міститься в ньому та може мати значення для встановлення об`єктивної істини у цьому кримінальному провадженні, а не накладення арешту на цей телефон позбавляє орган досудового розслідування можливості провести усі необхідні слідчі дії, в тому числі призначити відповідні судові експертизи.

Крім того, постановою слідчого від 13.05.2026, вказане майно, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025222080000029 від 29.07.2025.

Отже, на переконання слідчого судді, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

А тому, доводи представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_4 про те, що вилучений під час обшуку мобільний телефон iPhone 13 (сейф-пакет № WAR 0048059) є виключно особистою побутовою річчю громадянки ОСОБА_8 та належить їй на праві приватної власності. Вказаний телефон не належить ФОП ОСОБА_9 , не є майном торгівельної точки та не має жодного відношення до предмету розслідування за ч. 1 ст. 204 КК України, на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя вважає безпідставними.

Крім того, враховуючи кваліфікацію дій у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що в органу досудового розслідування існують підстави для проведення щодо цього телефону певних слідчих дій, в тому числі, передбачених ст. 264 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також звертає увагу, що арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Враховуючи, що вилучене майно, зокрема і телефон, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про те, воно відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке відповідно до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

При цьому слідчий суддя зазначає, що до повноважень суду на цьому етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання прокурора.

Посилання представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_4 на те, що клопотання прокурором було подано з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 172 КПК України, на думку слідчого судді, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки такої підстави для відмови в арешті майна, як пропущення строку звернення з клопотанням КПК України не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів, ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт. Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, задля досягнення завдань кримінального провадження, не позбавляє таке майно доказової сили, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Щодо доводів представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_4 про те, що обшук проведено неповноважною особою, оскільки ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 від 07.05.2026 року право на проведення обшуку в торговельному кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 було надано чітко визначеному суб`єкту: «слідчим з групи слідчих СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області». Натомість, як вбачається з протоколу обшуку, дану слідчу дію провів слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , що також офіційно визнано прокурором на сторінці 2 його клопотання, слідчий суддя зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Повноваження слідчого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні підтверджуються витягом з ЄРДР, з якого встановлено, що 29.07.2025 зазначений слідчий був включений до складу групи слідчих.

Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2021 року (справа № 263/10353/16-к; провадження № 51-4972км20) вказав, що системне тлумачення процесуальних норм, а саме статей 37, 39, 236 КПК України, дає підстави стверджувати, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК України, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 цього Кодексу. Приписи ст. 235 КПК України не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість зазначена ухвала має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи - прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК України. Судовий контроль під час розгляду клопотання про проведення обшуку здійснюється з метою забезпечення права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Водночас, зміст норм цього Кодексу не дає підстав для твердження про те, що до повноважень слідчого судді належать, крім здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ст. 3 КПК України), ще й інші, віднесені до повноважень прокурора та слідчого з організації досудового розслідування.

Отже, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб`єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку.

Доводи щодо того, що на першій сторінці протоколу обшуку, слідчим зазначено дату його складання: «12» квітня (04) 2026 року або «12» вересня (09) 2026 року 2026 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Решта доводів, на які посилається у запереченнях представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 також не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Отже, виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що арешт тимчасово вилученого майна, зазначеного у клопотанні прокурора, є доцільним.

Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 12.05.2026 в ході обшуку торгівельного кіоску з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташований за адресою: АДРЕСА_1 (координати: 48.8841975, 36.2886535) наступні предмети, із забороною відчуження, користування та розпорядження в межах кримінального провадження № 42024222080000029 від 29.07.2025, а саме: 1) мобільний телефон iPhone 13 imei НОМЕР_3 , imei НОМЕР_4 , з sim НОМЕР_5 запаковано до сейф-пакету № WAR 0048059, до отримання експертом (спеціалістом) копії інформації, яка там міститься, в межах строку досудового розслідування; 2) ноутбук Dell без серійного номеру із зарядним пристроєм запаковано до сейф-пакету № NPU 5520474; 3) копії документів на 45 аркушах запаковано до сейф-пакету № NPU 7368086; 4) ароматизатори у кількості 221 шт. запаковано до картонної коробки, 5) коробки фірми «PIXTEA» у кількості 39 шт. запаковано до картонної коробки, 6) коробки фірми «SPACE TEA» у кількості 14 шт. запаковано до сейф-пакету № 7082038; 7) флакони з написом «Гліцерин» у кількості 84 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368088; 8) флакони з написом «Гліцерин» у кількості 84 шт. запаковано до сейф-пакету № 1785373; 9) ампули з невідомою речовиною у кількості 931 шт. запаковано до сейф-пакету № NPU 5520473; 10) флакони з невідомою речовиною у кількості 190 шт. запаковано до сейф-пакету № SUD 3030801; 11) флакони з невідомою речовиною у кількості 932 шт. запаковано до картонної коробки; 12) флакони з невідомою речовиною у кількості 432 шт. запаковано до картонної коробки; 13) гліцерин у кількості 190 шт. запаковано до картонної коробки; 14) грошові купюри номіналом 1000 грн. 5 шт., номіналом 500 грн. 45 шт., номіналом 200 грн. 25 шт., номіналом 100 грн., - 8 шт., номіналом 50 грн. 2 шт., номіналом 20 грн. 23 шт., запаковано до сейф-пакету № 7368085; 15) ароматизатори фірми «MIX BAR» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № 0546857; 16) ароматизатори фірми «ALCHEMIST» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № 0546856; 17) ароматизатори фірми «AROMAPARALLEL» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048056; 18) ароматизатори фірми «PUNCH» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048057; 18) ароматизатори фірми «INBOTTLE» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048058; 19) ароматизатори фірми «LUCKY» - 2 шт., запаковано до сейф-пакету № WAR 0048060; 20) Гліцерин 2 шт., запаковано до паперового конверту, 21) Гліцерин 2 шт., запаковано до паперового конверту, 22) коробка з написом «SPACETEA» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № WAR 1251361; 23) коробка з написом «PIXTER» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368084; 24) ароматизатор фірми «LUCKY» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368089; 25) ароматизатор фірми «CHASER» - 2 шт. запаковано до сейф-пакету № 7368087; 26) ароматизатор фірми «CHASER» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 27) ароматизатор фірми «DEADHORSE» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 28) ампула з невідомою речовиною 2 шт., запаковано до полімерного пакету, 29) ароматизатор фірми «ELFLIQ» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 30) ароматизатор фірми «WICH WIRF» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 31) ароматизатор фірми «ARCTIC HORSE» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 32) ароматизатор фірми «ULIQ» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 33) ароматизатор фірми «OCTOBAR» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 34) ароматизатор фірми «FLAUORLAB» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 35) ароматизатор фірми «OCTOBAR» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 36) ароматизатор фірми «FL350» - 2 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 37) флакон фірми «GLOBALLIQUINS» - 1 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 38) флакон фірми «MAAVELLOUS» - 1 шт. запаковано до полімерного пакету з биркою, 39) ароматизатори у кількості 706 шт. запаковано до картонної коробки, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали слідчого судді негайно після її оголошення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.

У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.

Роз`яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1