Рішення № 137287406, 10.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5986/24

2/215/1229/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Коноваленка М.І.

при секретарі судового засідання Коломійчук К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2024 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулися в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просили стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 6007098 від 11.10.2022 про надання споживчого кредиту в загальному розмірі 39775,50 грн.

Вказує, що 11.10.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 6007098 про надання споживчого кредиту. Відповідно до договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 15000 грн. на строк 360 днів. Станом на 23.10.2022 Відповідач не здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом та не повернув тіло кредиту.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.

Відповідач не виконав покладені обов`язки, у зв`язку з чим станом на 20.09.2024 р. утворилася заборгованість, що складається із: суми заборгованості по тілу кредиту - 15000 грн., сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом 21492 грн., та у зв`язку із простроченим виконання грошового зобов`язання відповідач має сплатити суму боргу за процентами за 11 календарних днів 3283,5грн..

В судове засідання представник позивача Городніщева Є.О. не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.110).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не надходили, відзив на позов до суду не надавав.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано з АТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 11.10.2022 р. на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приват Банк» у сумі 15 000 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

14.01.2025 на адресу суду надійшла інформація з АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду в частині витребування (а.с.107).

11.02.2025 представником позивача надана заява про розгляд без участі з копіями постанови судів апеляційної інстанції для приєднання до матеріалів справи, та врахування при ухваленні рішення (а.с.110-153).

12.02.2025 представником позивача надана заява про зміну назви (найменування) позивача з ТзОВ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТзОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.05.2025 р. постановлено проводити заочний розгляд справи, та ухвалено заочне рішення, яке ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.11.2025 скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

У разі неявки в судове засідання учасника справи, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, відповідно до ч.8, 11 ст. 128 ЦПК України, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2022 р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 6007098 про надання споживчого кредиту. Відповідно до договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 15000 грн. на строк 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день, зі зниженою процентною ставкою 1,89 %, договір №6007098 та паспорт споживчого кредиту підписані одноразовим ідентифікатором М375849 (а.с. 15-24).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, станом на 24.09.2023 утворилася заборгованість, яка складається із: сума заборгованості по тілу кредиту 15000,00 грн., сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом 21492,00 грн. (а.с.27-35).

25.09.2023 між ТОВ «АЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «АЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 25,37,42-51,53-55,60).

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування зазначеного товариства на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.12.2024 (а.с.156,157).

АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду в частині витребування доказів надали інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 11.10.2022 здійснено переказ коштів на суму 15000грн.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 6007098 про надання споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом, тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною такий договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Так, судом встановлено, між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту, на умовах визначених у вказаному договорі, відповідачу надано кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, та зі встановленими строками їх повернення.

Як вбачається, з Договору Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, з визначеною сумою кредиту в розмірі 15000 грн.

Згідно п.1.4 Договору № 6007098 про надання споживчого кредиту, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 11.10.2022 надали ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15000 грн. строком на 360 днів, тобто до 06.10.2023 (а.с. 15).

У відповідності до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України) .

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

З огляду на вищевикладені норми права, суд приходить до висновку, що банк правомірно нараховував проценти за користування кредитом за період 25.09.2023-05.10.2023, оскільки умовами договору сторони погодили строк його дії.

Згідно витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №25-09/2023 від 25.09.2023, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по Договору № 6007098 в розмірі 39775,50 грн., що складається із: суми заборгованості по тілу кредиту - 15000 грн., сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом 21492 грн., та у зв`язку із простроченим виконання грошового зобов`язання відповідач має сплатити суму боргу за процентами за 11 календарних днів 3283,5грн.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до постанови ВСУ від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Оскільки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», який змінив назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», та враховуючи, що відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків не виконав в повному обсязі, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив в повному обсязі, чим порушив умови кредитного договору, тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано копію Договору №26/08-2024 про надання правової допомоги від 26.08.2024, укладений між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О., пунктом 4.3. якого передбачено, що за надання правової допомоги відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі абу у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, та додатково можуть домовитися про додатковий гонорар (а.с.40-41). Згідно звіту про надання правової допомоги відповідно до Договору № 26/08-2024 від 26.08.2024, рахунка на оплату №4487-06/09-2024 від 06.09.2024 встановлено обсяг надання професійної допомоги, з витраченим часом 10 год. та вартістю послуги в розмірі 10000,00 грн. (а.с.26).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно роз`яснення в п. 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16.11.2000 № 13-рп/2000; Рішення від 30.09.2009 № 23-рп/2009; Рішення від 11.07.2013 № 6-рп/2013).

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 10 000,00 грн..

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 207 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2) заборгованість за Договором № 6007098 про надання споживчого кредиту від 11.10.2022, яка становить 39775,50 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.06.2026року.

СУДДЯ: