Рішення № 137287261, 09.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 193/995/25

№ 2/183/2579/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» суми боргу за кредитним договором № 1296073 від 10 лютого 2024 року в розмірі 98 250,00 грн, з яких 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 75 750,00 грн - нараховані проценти та 7 500,00 грн - неустойка (штраф),

В С Т А Н О В И В:

у липні 2025 року ТОВ «ФІНФОРС» (надалі - позивач, Новий кредитор) звернулось до Софіївського районного суду Дніпропетровської області суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Позичальник) за допомогою вебсайту (www.selfiecredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Первісного кредитора, в рамках якого останній реалізує технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобі і які у процесі обробки інформації діють, як єдине ціле, був укладений кредитний договір № 1296073 (надалі - Кредитний договір, Договір). Зі змісту кредитного договору № 1296073 вбачається, що він, разом із правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір № 1296073 укладений у вигляді електронного документа та 10 лютого 2024 року відповідачу надано одноразовий ідентифікатор А608, для підписання кредитного договору, який той застосував. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» взяло на себе зобов`язання: на умовах, встановлених Договором, Первісний кредитор надав Позичальнику кошти у кредит на споживчі (особисті) потреби. 1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000,00 грн; 1.3. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; 1.4. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів); 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 кредитного договору; 1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. 1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2.5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (135 000 грн / 15 000 грн) / 360 дн. * 100 % = 2.5% в день. Первісний кредитор (через партнера ТОВ «ПЕЙТЕК» з яким укладено договір №03052022-1 від 03 травня 2022 року) про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку виплатив відповідачеві кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 вказаний відповідачем в особистому кабінеті ІКС Первісного кредитора, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250423-803 від 23 квітня 2025 року про перерахування кредитних коштів від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Позивач указує, що відповідач порушив умови Кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит Первісному кредитору, не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед первісним кредитором. Починаючи з 22 квітня 2024 року Первісним кредитором здійснювалось нарахування неустойки (штрафу) за прострочення щодо повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, які укладені з 24 січня 2024 року відповідно до внесених змін 3498-IX. Станом на 30 серпня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 1296073 від 10 лютого 2024 року становить 98 250,00 грн, з якої: 15 000,00 грн - заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту); 75 750,00 грн - нараховані проценти; 7 500,00 грн - неустойка (штраф).

30 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», як клієнтом, та ТОВ «ФІНФОРС», як фактор, укладено договір факторингу № 43979069-01. З витягу з реєстру прав грошових вимог вбачається, що TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» 30 серпня 2024 року відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором № 1296073 від 10 лютого 2024 року на загальну суму 98 250,00 грн.

15 липня 2025 року постановленою суддею Софіївського районного суду Дніпропетровської області ухвалою цивільну справу передано до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ухвалою від 25 серпня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

29 жовтня 2025 року відповідачем отримано позов та 14 січня 2026 року представник відповідача звернувся з заявою про ознайомлення зі справою.

21 квітня 2026 року представником відповідача подано заяву, у якій він просить відмовити у позові, вказує на недоведеність доказами правомірності вимог в частині переходу вимоги, відсутності вимоги на момент укладення Договору факторингу.

Постановленою у судовому засіданні ухвалою від 21 квітня 2026 року витребувано докази у справу, отримані судом 19 травня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача - не заперечив проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно. В заяві представник відповідача просив про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши доводи позовної заяви, заяви представника відповідача, перевіривши їх наданими доказами у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 10 лютого 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором A608 о 19:27:59 підписано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), в якому споживачем указаний ОСОБА_1 /а.с.42-44/.

10 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , з використанням останнього електронного підпису одноразовим ідентифікатором A608 о 19:27:59 підписаний Договір № 1296073 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» /а.с.46-52/. Згідно з наданою суду копією Договору № 1296073, умови договору погоджено сторонами, окрім іншого, в такому обсязі: 1.1. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором; 1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит; 1.3. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 дні (в)(день); 1.4. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору; 1.4.1. У Споживача відсутнє право ініціювати продовження строку кредитування або строк виплати кредиту за Договором; 1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; 1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2.5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (135 000 грн / 15 000 грн) / 360 дн. ? 100 % = 2.5 % в день; 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 ; 3.1. Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт»; 3.4. Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку; 4.1. Товариство має право: 1) вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; 3) укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Споживача такого факту; 9) вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п.5.4 Договору; 5.1. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору; 5.2. Цим Сторони визначають, що часткове дострокове повернення кредиту за цим Договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів. У разі, якщо часткове дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення кредиту, з урахуванням встановленої Договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту; 5.4. У разі затримання Споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі; 6.4. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 2 250,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 165,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно з п. 7 Договору № 1296073: 7.1. Цей Договір укладається за допомогою ІКС Товариства, шляхом підписання його тексту електронними підписами почергово Споживачем - в Особистому кабінеті, та Товариством. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту Товариства; 7.2. Споживач отримує доступ в Особистий кабінет шляхом введення у відповідне поле Вебсайту коду доступу, автоматично згенерованого та надісланого йому ІКС Товариства на номер телефону, який був введений Споживачем на Веб-сайті і який визначений Товариством як фінансовий в розумінні законодавства; 7.4. Споживач підписує Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично ІКС Товариства для кожного випадку використання та направляється Споживачу текстовим повідомленням на номер мобільного телефону, повідомлений Споживачем Товариству в ІКС Товариства та/або зазначений в цьому Договорі, в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів). Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора створює підпис Споживача на Договорі та має наслідком прийняття ним в повному обсязі умов цього Договору.

В п.10 Договору № 1296073 реквізити споживача вказані: ОСОБА_1 , Особистий кабінет, номери моб телефонів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; Email: ІНФОРМАЦІЯ_1

10 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з використанням останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором A608 погоджені додатки до Договору № 1296073 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» /а.с.53, 54/.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250423-803 від 23 квітня 2025 року /а.с.56/ між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 2022-05-03. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: 10.02.2024 19:29:18 на суму 15 000.00 грн; Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 0c2109fb-0596-4759-93ac-ce1b1a03be75; Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 1bc8d273891bd4ed708072d2ab42cdb6; Session ID - 023075399560; Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua; Код авторизації - 208133; Банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; Призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Відомості про зарахування на рахунок ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» НОМЕР_8 , для обслуговування якого емітована картка № НОМЕР_9 грошових коштів на суму 15 000,00 грн 10 лютого 2024 року підтверджується наданою відповіддю № 9558-В від 18 травня 2026 року /а.с.143-144, 145-164/.

З наданого суду розрахунку заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за Договором №1296073 від 10 лютого 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 30 серпня 2024 року вбачається, що заборгованість відповідача становить 98 250 грн, з яких: заборгованість по тілу - 15 000,00 грн; заборгованість по відсотках - 75 750,00 грн; пеня - 7500,00 грн. У вказаному розрахунку вбачається видача 15 000,00 грн 10 лютого 2024 року; нарахування процентів з розрахунку по 375 грн у день по 30 серпня 2024 року, нарахування штрафу по 165 грн у період з 22 квітня 2024 року по 06 червня 2024 року /а.с.57-64/.

30 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФІНФОРС» укладено Договір факторингу № 43979069-01, відповідно до умов якого Фактор набуває Права Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами. Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору та оплати Фактором першого платежу суми фінансування у строки, передбачені пунктом 7.2.1 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором /а.с.65-75/.

30 серпня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФІНФОРС» укладено Акт прийому-передачі реєстру Боржників від 30 серпня 2024 року до Договору Факторингу №43979069-01 /а.с.88/ та 30 серпня 2024 року Платіжною інструкцією № 4396 проведено першу оплату згідно з Договором Факторингу № 43979069-01 /а.с.89/, наступні оплати вчинені 13 вересня 2024 року та 30 вересня 2024 року, згідно з платіжними інструкціями № 4422 та № 4493 відповідно /а.с.90, 91/.

Згідно з витягом з реєстру боржників, наданим суду /а.с.87/, за № 1523 від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) до ТОВ «ФІНФОРС» перейшло право вимоги за Договором № 1296073 від 10 лютого 2024 року, строк закінчення якого - 04 лютого 2025 року у сумі 98 250,00 грн, з яких 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 75 750,00 грн - нараховані проценти та 7500,00 грн - неустойка (штраф), 172 дні прострочення.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за Договором, окрім тих, які наведені в розрахунку заборгованості.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Як убачається з Договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача після проведення відповідних ідентифікацій, перевірки. Окрім того, між сторонами підписано графік платежів за договором споживчого кредиту, в якому вказані усі умови кредитування.

З урахуванням установлених судом обставин справи та досліджених доказів, змісту самого договору, доказів перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника, наданих позивачем та отриманих судом, доказів створення, направлення та накладення на договір електронного підпису Позичальника, за умовами якого Позичальник взяв на себе зобов`язання отримати кошти у кредит, повернути їх разом з процентами Кредитору у встановлений договором строк, суд висновує про існування між відповідачем та Первісним кредитором кредитних правовідносин, виконання Первісним кредитором обов`язку з надання коштів Позичальнику.

Також суд ураховує висновки з питань застосування норм права, наведені Верховним Судому складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22, згідно з якою без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно відповідача, які стосуються підписання кредитного договору.

Щодо переходу права вимоги, то за п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Так, позивачем надано всі докази, що підтверджують відступлення від Первісного кредитора до позивача прав вимоги за Кредитним договором, документи, які засвідчують право вимоги у виді кредитного договору та додатків. Умовами договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання актів приймання передачі, копію витягу з якого, підписаного усіма сторонами правочину, надано та досліджено судом. Відтак, посилання сторони відповідача на ненадання позивачем доказів переходу права вимоги, з огляду на відсутність претензій у сторін Договору факторингу суд відхиляє, як безпідставне. Також не є підставою для відмови надання позивачем у справу витягу з Реєстру, а не Реєстру у повному обсязі з огляду на наявність саме у позивача боргового документу, надання Акту приймання-передачі, умови Договору факторингу про передачу Реєстру боржників, у тому числі, в електронному виді.

При цьому, за ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. За ч. 3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

На підтвердження переходів прав вимоги за Договором факторингу позивачем надано витяг з реєстрів прав вимоги, укладений сторонами правочин, у тому числі й у електронній формі, що засвідчені відповідними підписами сторін договору. Відповідач клопотання про витребування оригіналів не заявляв, не наводив обґрунтування сумнівів у невідповідності витягу оригіналам, а судом підстав для таких сумнівів не встановлено.

З огляду на викладене, суд висновує, що позивач, як правонаступник кредитора у зобов`язанні, довів факт переходу до нього права вимоги до відповідача за спірним Кредитним договором.

Щодо прийняття до уваги Договору факторингу, посилання представника відповідача на укладення Договору факторингу раніше за дату виникнення зобов`язання (до закінчення строку кредитування), суд ураховує висновки з питань застосування норм права, наведені Верховним Судому у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25, виходить з презумпції правомірності правочину та наявності положення у спірному Кредитному договорі про право Кредитодавця звернутися з вимогою про дострокове виконання зобов`язання за наявності прострочення виконання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок заборгованості за основним зобов`язанням, процентами умовам договору та вимогам розумності, арифметичної вірності, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов`язань перед позивачем, як правонаступником Первісного кредитора по поверненню кредиту у розмірі 15 000,00 грн, внаслідок чого наявні підстави для висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту.

Перевіряючи розмір процентів за Договором, нарахованих позивачем умовам самого Договору, суд ураховує, що за реєстром права вимоги до позивача перейшло право вимоги за відсотками на 75 750,00 грн. Первісним кредитором відповідачеві нараховувалися проценти по 375 грн щоденно (2,5%) у період з 10 лютого 2024 року по 30 серпня 2024 року (202 дні). Положеннями Кредитного договору, укладеного 10 лютого 2024 року, визначено стандартну процентну ставку - 2,50% у день та визначено порядок розрахунку процентів від суми кредиту.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка діяла на момент укладання Кредитного договору передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року).

При цьому, згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно з Законом № 3498-ІХ від 22 листопада 2023 року).

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили 24 грудня 2023 року. Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не може перевищувати такі значення: в період часу з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (120 днів) 2,5%; 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року (120 днів) 1,5%; з 20 серпня 2024 року - 1%.

За таких обставин, суд ураховує, що проценти нараховані Первісним кредитором та позивачем відповідачеві неправомірно, всупереч вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а нарахований розмір процентів полягає до перерахування з урахуванням положень вказаного Закону.

Відтак, заборгованість з процентів, яка полягає до стягнення за договором від 10 лютого 2024 року на суму неповернутого кредиту 15 000,00 грн за 202 дні користування кредитом становить:

- у період з 10 лютого 2024 року до 21 квітня 2024 року (ставка 2,5%): 71 днів * (15000 * 2,5 / 100) = 26 625,00 грн;

- у період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (ставка 1,5%): 120 днів * (15000 * 1,5 /100) = 27 000,00 грн;

- у період з 20 серпня 2024 року - 30 серпня 2024 року (ставка 1%): 10 днів * (15000 * 1 / 100) = 1 500,00 грн

Відтак, загальний розмір процентів, які повинен повернути відповідач за Кредитним договором за період, заявлений позивачем до стягнення становить 55 125,00 грн.

При цьому факт підписання Кредитного договору 10 лютого 2024 року зі ставкою процентів 2,5 у день не свідчить про те, що відповідач погодився на узгоджений сторонами порядок нарахування процентів та те, що встановлення у Кредитному договорі процентної ставки у розмірі 2,5% щоденно є правомірним, оскільки саме Первісний кредитор, як особа, якою розроблено проєкт Договору, дотримуючись положень Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини, пов`язані зі споживчим кредитом, повинен бути обізнаний про зміни в законодавстві, порядок застосування процентної ставки та щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, які набрали силу 23 грудня 2023 року, перехідні положення, встановлені Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону.

За таких обставин позовні вимоги в частині процентів підлягають задоволенню частково, на суму 55 125,00 грн з заявлених 75 750,00 грн відповідно.

В той же час, з огляду на надані суду матеріали, суд висновує, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки, виходячи з такого.

Пунктом 6.4 спірного Договору передбачено вид та розмір відповідальності відповідача за невиконання обов`язку зі своєчасного повернення кредиту та відсотків.

При цьому, нарахування неустойки (штрафу) за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В той же час, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді неустойки (штрафу) в сумі 7 500,00 грн за Договором нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, та відповідно позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 500,00 грн неустойки (штрафу) за вищевказаним Договором задоволенню не підлягає.

Оцінюючи посилання на пріоритет статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року) відносно пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України щодо договорів кредиту, укладених після 24 січня 2024 року через дію законів у часі, суд висновує, що такий пріоритет спростовується положеннями ч. 2 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», відповідно до якої у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. Зміни до пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року внесені не були, не конкретизували можливість незастосування вказаного положення до договорів, укладених після 24 січня 2024 року. Крім того, положення пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України встановлюють не скасування норми про відповідальність за порушення зобов`язання, а тимчасову, визначену у часі та пов`язану з настанням події, заборону щодо наслідків невиконання певних цивільних зобов`язань.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 70 125,00 грн, з яких 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 55 125,00 грн - сума заборгованості за відсотками. У решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, на суму 70 125,00 грн від заявлених 98 250,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 728,87 грн (71,37 % від сплаченого). У решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за Договором № 1296073 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 10 лютого 2024 року, яка утворилась станом на 30 серпня 2024 року у розмірі 70 125 (сімдесят тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з якої: заборгованість за основним боргом - 15 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 55125,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 87 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 09 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», код в ЄДРПОУ 41717584; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. В, каб. 508-2;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_10 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов