Рішення № 137286713, 10.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 199/11536/25

Номер провадження2/173/713/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву-анкету про надання банківських послуг № Н031162247.

Відповідно до заяви анкети визначено умови обслуговування Кредитної лінії, зокрема, розмір процентної ставки становить 3,3% в місяць карта МС Standart.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, відповідач кредитні кошти отримала та деякий час здійснювала погашення кредитної заборгованості. У порушення умов кредитних договорів Відповідач свої зобов`язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 35414,04 грн.

24.03.2023 між АТ ОТП Банк та ТОВ Брайт Інвестмент укладено договір факторингу № 24/03/23, згідно з яким первісний кредитор (АТ ОТП Банк) відступило на користь нового кредитора (ТОВ Брайт Інвестмент) право вимоги за кредитним договором № Н031162247 від на загальну суму 35414,04 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та витрати по сплаті судового збору.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ОТП Банк» із заявою-анкетою на отримання банківських послуг та заявою про відкриття поточного карткового рахунку із видачею платіжної картки та можливістю встановлення кредитної лінії.

Із змісту зазначених документів убачається, що позичальник надала банку свої анкетні та персональні дані, відомості про місце проживання, контактні дані, а також висловила волевиявлення на отримання банківських послуг на умовах, визначених банком.

Підписуючи заяву-анкету, ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з умовами надання банківських послуг, правилами банківського обслуговування фізичних осіб, тарифами банку та іншими документами, які регулюють порядок відкриття та обслуговування рахунків, користування платіжними картками та кредитними коштами. Також позичальник підтвердила свою згоду на приєднання до зазначених умов та прийняття їх у повному обсязі.

З наданих документів убачається, що на підставі заяви позичальника банком було відкрито поточний картковий рахунок у національній валюті України та оформлено платіжну картку типу Instant MC Standard. При цьому сторони погодили можливість встановлення кредитної лінії до карткового рахунку, що передбачало надання банком кредитних коштів у межах визначеного кредитного ліміту з обов`язком позичальника повернути використані кошти та сплачувати проценти за користування ними.

Судом також встановлено, що умовами банківського обслуговування передбачалося нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до тарифів банку. На момент укладення договору процентна ставка за користування кредитом становила 3,3 % на місяць, а в межах пільгового періоду 0,01 % річних.

Відповідно до виписки з рахунку приватного клієнта № НО31162247 за період з 10.03.2014 по 24.03.2023 вбачається, що банк надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідач неналежним чином виконувала свої зобов`язання, зокрема несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювала погашення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 24.03.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 35414 грн. 04 коп., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту 27267грн. 34 коп., заборгованість по відсотках 8146 грн. 70 коп.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу № 24/03/23, згідно з яким ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняв право грошової вимоги, зокрема за Договором про надання банківських послуг № Н031162247 від 10.03.2014 року укладеними між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

21.05.2025 ТОВ «Брайт Інвестмент» на адресу відповідача ОСОБА_1 була надіслана вимога про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту на підставі ст.ст. 530, 512, 516 ЦК України, в якій відповідача повідомлено про передачу права вимоги новому кредитору ТОВ «Брайт Інвестмент», а також про наявну у неї заборгованості за кредитним договором № Н031162247 від 10.03.2014 в сумі 35414,04 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ОТП БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оцінюючи зазначені вище докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку з можливістю користування кредитними коштами банку, а позичальник шляхом підписання відповідних заяв та подальшого користування банківськими послугами приєдналася до умов договору банківського обслуговування та прийняла на себе обов`язки щодо належного виконання умов кредитування.

З виписки з рахунку приватного клієнта № Н031162247 за період з 10.03.2014 по 24.03.2023 вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення кредитної заборгованості та сплату нарахованих відсотків, що підтверджує належне виконання банком своїх зобов`язань та фактичне користування відповідачем кредитними коштами.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «ОТП БАНК» надало відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість за кредитним договором необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «Брайт Інвестмент», як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

При цьому, відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Брайт Інвестмент», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, ЄДРПОУ 43115064) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за договором № Н031162247 від 10.03.2014 у розмірі 35414 (тридцять п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв