Ухвала суду № 137286610, 08.06.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7420/26

(2-з/199/54/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів шляхом їх витребування,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулося АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про витребування доказів до пред`явлення позову в порядку ч.4 ст.84, ст.116 ЦПК України, в якій просило суд витребувати у Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України засвідчену копію актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для підтвердження відомостей про те, що її матір`ю є ОСОБА_2 , а також відомості та повний витяг про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 , за наслідками якого їй було змінено прізвище на « ОСОБА_3 », із зазначенням дати реєстрації шлюбу, найменування органу державної реєстрації актів цивільного стану та номера актового запису, а також повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо вказаних фактів. Заява мотивована тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №2008-121 від 31 липня 2008 року, за яким станом на день звернення до суду обліковується заборгованість у розмірі 461169,08 доларів США. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №2008-121 від 31 липня 2008 року. Після смерті іпотекодавця ОСОБА_2 28 червня 2015 року Банк має намір звернутися до суду з вимогами до її спадкоємців, однак не володіє інформацією щодо осіб, які прийняли спадщину. Заявник зазначає, що ним вживалися заходи для самостійного отримання відповідної інформації, зокрема направлялися претензії кредитора до нотаріальної контори, однак у наданні відомостей про спадкоємців було відмовлено з посиланням на вимоги законодавства про нотаріальну таємницю. З наявних у Банку документів вбачається, що на момент відкриття спадщини разом із померлою могла проживати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак документальне підтвердження родинних зв`язків між нею та спадкодавцем у заявника відсутнє. Посилаючись на положення ст.ст.84, 116118 ЦПК України, ст.1268 ЦК України та неможливість самостійного отримання персональних даних, необхідних для визначення кола спадкоємців і подальшого звернення до суду з позовом, заявник просив заяву задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання у часники розгляду заяви не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись, в зв`язку із чим суд вважає за можливе у відповідності до ст.118 ч.3 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд заяви про забезпечення доказів по суті за відсутності учасників розгляду заяви, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, судом встановлено, що 31 липня 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, та ОСОБА_4 , як позичальником, укладено кредитний договір №2008-121, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у порядку та строки, визначені кредитним договором.

Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №2008-121 від 31 липня 2008 року було забезпечено договором іпотеки №2008-121 від 31 липня 2008 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем.

З наданих заявником матеріалів вбачається, що станом на дату звернення до суду із даною заявою за кредитним договором №2008-121 від 31 липня 2008 року кредитором нарахована заборгованість в загальному розмірі 461169,08 доларів США.

Згідно з копією лікарського свідоцтва про смерть №203 від 30 червня 2015 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23 липня 2020 року та 22 серпня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» зверталося до Другої синельниківської державної нотаріальної контори із претензіями кредитора щодо спадкового майна померлої ОСОБА_2 . Листом від 18 вересня 2025 року нотаріальна контора повідомила про неможливість надання Банку інформації щодо спадкоємців померлої у зв`язку з обмеженнями, встановленими статтею 8 Закону України «Про нотаріат».

Зі змісту листа Виконавчого комітету Раївської сільської ради від 09 липня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у 20162020 роках були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ст.ст.1216-1218, 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Якщо право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи-іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Нормою ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Положеннями ст.8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у ст.1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду.

За змістом ст.ст.76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Нормою ст.84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст.116-118 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Частиною 5 ст.116 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Згідно ст.118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини та мотивування заяви про забезпечення доказів в контексті наведених норм цивільного процесуального закону, суд приходить до наступного висновку.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або хоча б виникнути суттєві перешкоди для їх отримання і подання в майбутньому. Тобто забезпечення доказів не лише спосіб здобуття доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед спосіб запобігти їх імовірній втраті у майбутньому чи виникненню перешкод для їх подання суду в подальшому. Щодо останнього, то ризик такої втрати, виникнення перешкод для подання повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічні за змістом правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, від 11 березня 2020 року по справі №9901/608/19, а також у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року по справі №9901/385/19.

Підсумовуючи вищевикладене, спираючись на вищевказану правову позицію та приймаючи до уваги, що заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування відповідає вимогам ст.ст.84, 117 ЦПК України, подана із дотриманням визначеного законом процесуального порядку, є обґрунтованою, оскільки забезпечувані докази шляхом витребування документів та відомостей з огляду зміст та характер правовідносин заявника (кредитодавця/іпотекодержателя) з позичальником та іпотекодавцем (його спадкоємцями) є необхідними для подальшої реалізації заявником свого права на звернення до суду із позовом, в тому числі до спадкоємців іпотекодавця, задля погашення виниклої кредитної заборгованості, для чого необхідним є визначення кола спадкоємців іпотекодавця, як імовірних відповідачів, а також враховуючи наявність у сторони заявника складнощів із самостійного отримання таких відомостей/доказів, які знаходяться у відділі реєстрації актів цивільного стану, суд приходить до висновку про необхідність задоволення відповідної заяви про забезпечення доказів в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1216-1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.23 Закону України «Про іпотеку», ст.8 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.76, 81, 84, 95, 116-118, 256, 258, 260, 261, 353-355, 377 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів шляхом їх витребування задовольнити.

В порядку забезпечення доказів витребувати з Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 33339868; адреса місцезнаходження: 49098, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15) належним чином завірену копію актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для підтвердження (перевірки) відомостей про те, що її матір`ю є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В порядку забезпечення доказів витребувати з Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 33339868; адреса місцезнаходження: 49098, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15) належним чином завірену інформацію про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Якщо така інформація наявна, то витребувати повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувач: Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра (ЄДРПОУ 02891279; адреса місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, буд.9).

Боржник: Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 33339868; адреса місцезнаходження: 49098, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15).

Ухвала суду про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня постановлення ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Оскарження ухвали суду про забезпечення доказу не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.М. Авраменко