Ухвала суду № 137285650, 04.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №761/38036/23 1-кп/760/1540/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Солом`янський районний суд м.Києва

в складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження № 22023000000000773 від 31.07.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, -

прокурора - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

встановив :

На розгляді Солом`янського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №22023000000000773 від 31.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.111-2, ч.3 ст.27,ч.2 ст.28, ч.1 ст.258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України.

Ухвалою суду від 09.04.2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07.06.2026 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 195 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

До вказаного строку кримінальне провадження не може бути розглянуто по суті.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні звернулась з клопотанням про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та визначеним раніше в якості альтернативного запобіжного заходу застави в сумі 195 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки визначений судом раніше строк закінчується .

На підтвердження своєї позиції прокурор посилалась на те,що обвинувачується ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжких злочинів та досудовим слідством зібрано достатньо доказів, які викривають саме його у їх вчиненні.

Для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 прокурор просила врахувати,що на думку сторони обвинувачення ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

Такими ризиками прокурор вказала :

можливість обвинуваченого переховуватись від суду та можливість залишити територію України, враховуючи його вік, що дає можливість вільно перетинати кордон України;

наявність у обвинуваченого громадянства російської федерації і зв`язки з співзасновниками ряду юридичних осіб, розташованих в м. москві рф ;

здійснення незаконного впливу на свідків, бо вважають що навіть при допиті останніх в суді, ОСОБА_5 ,який обіймав посаду Президента АТ «Мотор Січ» психологічно впливав на них, при спілкуванні з ними користувався своїм особистим авторитетом, переривав, а до деяких демонстрував зневажливе ставлення;

продовження вчинення нових злочинів, враховуючи що ОСОБА_5 , пред`явлено ще одну підозру за ч.3 ст.209, ч.5 ст.191 КК України в іншому кримінальному провадженні.

Тому прокурор наполягав на тому,що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам і забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 подав заперечення на клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні, оскільки вважав його формальним та таким,що не відповідає вимогам ст.ст.177,178,182,194 КПК України.

Захист вважає,що прокурор посилається на тяжкість інкримінованого злочину як на ризик,однак це не є достатньою підставою для продовження тримання особи під вартою.

Також захисник вказав,що його підзахисний має місце проживання в м. Києві, раніше не судимий, позитивно характеризується,є особою похилого віку і тому ризик втечі ,на який вказує прокурор, для захисту не є переконливим, паспорти у обвинуваченого вилучені .

Заперечив захисник і про наявність ризиків у виді можливості вчинення його підзахисним тиску на свідків та вчинення нових злочинів.

Просив суд врахувати,що кримінальне провадження в якому ОСОБА_9 пред`явлено підозру за ст.ст. 191 ч.5,209 ч.3 КК України , на яке посилається прокурор як на додатковий ризик, досудовим слідством зупинено вже більше одного року.

Просив захисник ОСОБА_7 суд врахувати стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , який погіршується .

Також сторона захисту вважає,що визначений судом альтернативний запобіжний захід у виді застави є завідомо не виконуваним для їх підзахисного,оскільки відносно нього застосовані обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції», стягнуто в дохід держави належне йому майно, цінності та грошові кошти.

Просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічні години доби, з покладенням обов`язків, передбаченими ст.194 ч.5 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 також заперечив проти клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з тих самих же підстав, які заявляв його колега.

Також просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників.

Суд,заслухавши обвинуваченого,захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи , прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом,який застосовується виключно у разі,якщо прокурор доведе,що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Крім того, ч.ч.3 і 5 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд, оцінивши в сукупності всі ризики,на які посилається сторона обвинувачення, приходить до висновку що ризик переховування обвинуваченого від суду існує, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень,у вчиненні якого він обвинувачується, однак це не є єдиною обставиною, яку враховує суд.

Суд враховує ті дані, що у обвинуваченого ОСОБА_5 наявне громадянство країни - агресора та наявність значної кількості активів на цій території, що підтверджується наданими прокурором документами, поєднані із статусом обвинуваченого, родом занять до арешту , наявністю зв`язків, підтверджують існування ризику переховування від суду.

Оскільки суд перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, а саме проводить допит свідків, не допитаними залишаються 7 свідків,то ризик впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні наявний, враховуючи позицію сторони захисту, яка неодноразово подавала заяви із запереченнями про допит свідків, показання яких наперед вже вважають недопустимими .

Суд вважає,що залишаються саме ці ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України і вони є актуальними та не можуть бути проігноровані судом і виправдовують подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Суд не вважає необхідним на даний час враховувати як ризик - пред`явлення нової підозри обвинуваченому ОСОБА_5 за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.3 КК України, оскільки як це підтвердив прокурор в суді, провадження зупинено ще в 2025 році, отже обвинувачений не може впливати на хід його розслідування.

Суд вважає,що при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ще на 60 днів, дотримуються вимоги кримінального процесуального закону, при цьому досліджуються всі обставини,з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу.

На думку суду застосування щодо обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, такого як домашній арешт,на даний час не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Суд вважає,що стороною захисту також не надано нових даних,які б не було предметом огляду судом в сьогоднішньому та попередніх судових засіданнях.

Також суд не отримував від слідчого ізолятора, в якому утримується обвинувачений ОСОБА_5 повідомлень про неможливість його подальшого утримання. Більш того, суд при необхідності надає всі дозволи на надання обвинуваченому медичної допомоги , в тому числі і за межами ізолятора.

Суд також ураховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Також всі попередні ухвали Солом`янського районного суду м.Києва про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою були оскаржені до Київського апеляційного суду стороною захисту, отже проходять певний контроль і даних про порушення першою інстанцій прав обвинуваченого при вирішенні цих питань не встановлено.

Також суд вважає, що доводи сторони захисту про неможливість сплати обвинуваченим будь-якого розміру застави, не підтверджуються фактичними обставинами.

Так, встановлено, що в інтересах ОСОБА_5 при розгляді провадження фізичною особою вносилась застава в розмірі 665 000 гривень, отже наявність санкцій відносно ОСОБА_5 не перешкоджає іншим фізичним особам при бажанні, сплатити розмір застави,визначений судом.

За установленою практикою Європейського союзу з прав людини ( справа «Гафа проти Мальти» та інші) ЄСПЛ наголосив,що розмір застави має визначатись з урахуванням матеріального становища обвинуваченого. Якщо особа залишається під вартою через неспроможність внести визначену суму, це свідчить про те,що національні органи не забезпечили ефективну реалізацію права на свободу. Непомірна застава фактично стає продовженням арешту. Суд зобов`язаний проявляти особливу ретельність при визначенні суми, щоб право на звільнення під заставу не було ілюзорним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає у зв`язку із сплином деякого часу, зменшити ОСОБА_5 розмір застави до 190 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.331 ч.3 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2026 року включно,з визначенням розміру заставив межах 190 000 (сто дев`яносто тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 632 320 000 гривень ( шістсот тридцять два мільйонів триста двадцять тисяч), які можуть бути внесені як самим обвинуваченим так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів, з дня внесення застави, а саме: не відлучатися з міста Києва без дозволу суду;прибувати на першу вимогу до суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; заборонити спілкуватись зі свідками, які на даний час не допитані судом, щодо обставин даного кримінального провадження.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку,встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Офіс Генерального прокурора.

Відкласти судове засідання на 15 липня 2026 року 15.00.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення .

Головуючий суддя:

Судді: