Ухвала суду № 137285645, 04.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №761/2056/25

1-кп/760/2113/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої сторони ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №62023000000000876 від 12.10.2023, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000876 від 12.10.2023.

Обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає.

Суд, згідно вимог ст. 331 КПК України, у зв`язку з тим, що судове провадження не було завершене, розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинувачених під вартою, виходить з такого.

Прокурор зазначив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, застосованих до обвинувачених, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що були встановлені раніше, та на даний час не зменшились, зокрема, можливості ухилятися від суду, враховуючи наявність майна за кордоном, негативно впливати на учасників провадження, зокрема намагатися схилити свідків та експертів до надання неправдивих показань або відмови від раніше наданих показань, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, а також просив врахувати тяжкість та обставини скоєних ними злочинів.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_4 підтримав подані прокурором клопотання.

Стороною захисту заявлено клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням обов`язків, посилаючись на надуманість та необґрунтованість ризиків, недоведеність пред`явленого обвинувачення, недопустимість та недостатність доказів винуватості, тривалість перебування під вартою, відсутність належного забезпечення права на безпеку життя та здоров`я під час перебування у слідчому ізоляторі та непомірність визначеного розміру застави. Разом з тим, вказували на те, що обвинувачені не мають наміру переховуватися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки у їх інтересах довести свою невинуватість та відстояти гідність. Кожен з обвинувачених має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, де зможе перебувати у разі застосування цілодобового домашнього арешту. З приводу ризику впливу на учасників провадження повідомили, що його вже було спростовано судом у попередніх ухвалах про продовження строку дії тримання під вартою, а тому прокурор безпідставно посилається на цей ризик.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтримали доводи захисників та просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою мешкання, з покладенням обов`язків.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_11 вказував на необхідність постійного догляду за хворою матір`ю, а обвинувачений ОСОБА_12 - за сином з інвалідністю І групи.

Обвинувачений ОСОБА_13 просив змінити адресу перебування при покладенні обов`язків з міста Хмельницький, де він не має можливості проживати, на місто Київ, що забезпечить своєчасне прибуття до суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта та наданих клопотань прокурора щодо запобіжного заходу, суд приходить до висновку про задоволення клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу та відмову у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу, виходячи з такого.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.04.2026 обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 продовжено строк тримання під вартою до 04.06.2026 із визначенням розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Пред`явлене обвинувачення повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», тобто існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При цьому, тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.

Суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , особи обвинувачених, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, суд вважає, що ризик переховування обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 продовжує існувати, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень проти громадської безпеки та проти власності, вчинених ними в умовах воєнного стану у складі злочинної організації, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, а тому можуть навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи гіпотетичну міру покарання.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

На думку суду, співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.

Крім того, суд вважає, що також продовжує існувати і ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , маючи більш м`який запобіжний захід, зможуть впливати на викривлення доказів та даних у кримінальному провадженні, а також впливати на осіб, які є відповідальними за схоронність доказів, шляхом підкупу, тиску на них, оскільки одним із обвинувачених вчинялися дії з метою підкупу службової особи у даному кримінальному провадженні.

Судом враховуються й ті обставини, що обвинувачені, можуть здійснити вплив на свідків та експертів у кримінальному провадженні, які не допитані, з метою зміни останніми показань або відмови від їх надання.

Посилання сторони захисту на те, що обвинувачені мають постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, саме по собі не може слугувати підтвердженням їх належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Захисники посилаються на необґрунтованість обвинувачення, проте такі доводи є передчасними на даному етапі провадження, оскільки рішення про доведеність вини особи за пред`явленим обвинуваченням, щодо правильності кваліфікації її дій стороною обвинувачення, суд приймає лише на підставі досліджених доказів, яким оцінка надається в нарадчій кімнаті.

Вищезазначені обставини, на переконання суду, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду, не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторони захисту в кримінальному провадженні.

Запропонований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не забезпечить запобігання раніше вказаним ризикам. Крім того, стороною захисту не було надано обґрунтованих доказів, що встановлені судом ризики зникли, та не надано доказів, про існування нових обставин, які не були предметом розгляду судом під час ухвалення попереднього рішення.

На даний час ризики, які зазначено раніше, будь-яким чином не зменшилися, залишаються незмінними, доводи сторони захисту та самих обвинувачених, зокрема, щодо позитивних характеристик, неналежних умов утримання, необґрунтованості клопотання та недопустимості доказів у кримінальному провадженні, не спростовують їх та є передчасними, так як судовий розгляд триває, докази не досліджувались.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обраний відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених.

Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 під вартою на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченим розмір застави як альтернативний запобіжний захід та покласти на них обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави.

При цьому, суд, керуючись положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно пункту 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи виключні обставини кримінального провадження, а саме те, що воно стосується правопорушення в оборонній сфері під час дії військового стану, а також спосіб вчинення кримінальних правопорушень, наявність ризиків, сімейний стан обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , їх майновий стан, розмір встановленої досудовим розслідуванням майнової шкоди, суд вважає, що застава у встановлених межах щодо осіб, обвинувачених у вчиненні особливо тяжких злочинів, не здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

За таких обставин, суд вважає необхідним визначити обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 розмір застави, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, суд вважає необхідним визначити обвинуваченим такий розмір застави відповідно: ОСОБА_10 - у розмірі 9100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 284 800 грн.; ОСОБА_11 - у розмірі 3650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 12 147 200 грн.; ОСОБА_12 - у розмірі 3650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 12 147 200 грн; ОСОБА_13 - у розмірі 1800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 990 400 грн.

Визначені розміри застави будуть виправдовувати той ступінь довіри, при якому перспектива втрати обвинуваченими застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом для них, щоб відбити бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не буде завідомо непомірним для обвинувачених.

Крім того, у разі внесення застави за обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , суд вважає необхідним покласти на них обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які у подальшому повинні забезпечити їх належну процесуальну поведінку під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Щодо доводів сторони захисту про порушення права обвинувачених, які утримуються під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», на безпеку життя під час повітряних тривог, суд зазначає.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 Конституції України).

Відповідно до ст. 11 КПК України, під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.

Частиною 6 ст.206 КПК України визначено, що, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Чинний кримінальний процесуальний закон не містить прямого регулювання випадків подання таких заяв особою не на стадії досудового розслідування, а під час судового провадження.

Разом із тим, ч.6 ст.9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд вважає за можливе застосувати в даному випадку загальні засади кримінального провадження, зокрема, засаду законності, яка закріплена статтею 9 КПК України, відповідно до ч. 1 якої, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Стаття 10 КВК України визначає, що засуджені мають право на особисту безпеку. У разі виникнення небезпеки життю і здоров`ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов`язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.

Також ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я ув`язнених, яке має адекватно охоронятись.

Відповідно до практики ЄСПЛ (зокрема, рішення «Kalashnikov v. Russia», «M.S. v. U.K.»), держава зобов`язана забезпечити безпечні та людські умови утримання під вартою.

ЄСПЛ у справі «Oneryildiz v. Turkey» підкреслив обов`язок держави вживати превентивні заходи для захисту життя осіб, що перебувають під її контролем, зокрема в місцях позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи введення на території України воєнного стану, перебування обвинувачених в цей час в умовах тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», оголошення повітряних тривог та загрози застосування обстрілів та збройних атак збоку рф, суд вважає за доцільне зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» вживати заходів (додаткових заходів) для захисту обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від небезпеки під час повітряних тривог, з метою збереження їх життя та здоров`я на час утримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Керуючись ст.ст. 27, 28 Конституції України, ст.ст. 131, 176, 177, 182, 183, 194, 315, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань захисників про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строком на 60 діб - задовольнити.

Продовжити строк дії, обраного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 01.08.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , альтернативні запобіжні заходи у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Заставу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити у розмірі 9 100 (дев`ять тисяч сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 284 800 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме із селища Козин Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Заставу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначити у розмірі 3 650 (три тисячі шістсот п?ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 147 200 (дванадцять мільйонів сто сорок сім тисяч двісті) гривень, у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Житомир, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Заставу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначити у розмірі 3 650 (три тисячі шістсот п?ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 147 200 (дванадцять мільйонів сто сорок сім тисяч двісті) гривень, у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Житомир, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Заставу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначити у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 990 400 (п?ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці України.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Київ, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених визначити до 01.06.2026 включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також якщо обвинувачені, будучи належним чином повідомлені, не з?являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять про причини своєї неявки, або якщо порушать інші покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зобов?язати адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор» вживати заходів (додаткових заходів) для захисту обвинувачених ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від небезпеки під час повітряних тривог, з метою збереження їх життя та здоров?я на час утримання їх під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1