Ухвала суду № 137285590, 08.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/708/26

ун. № 759/6667/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Яцюк Н.М.,

представника відповідача - адвоката Стеченка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57) про встановлення трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить ухвалити рішення про оформлення трудових відносин між ним та ТОВ «Фудком» та встановити період такої роботи, стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності, податки на доходи фізичних осіб та суми єдиного соціального внеску, матеріальну шкоду у розмірі 1177 грн. 90 коп. та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. 00 коп., зобов`язати відповідача допустити позивача до виконання роботи, накласти на відповідача фінансові санкції відповідно до ст. 265 КЗпП, притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб ТОВ «Фудком» на підставі ст. 41 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 04.04.2025 позовну заяву залишено без руху.

21.04.2025 від позивача надійшла до суду заява, якою усунуто недоліки позову.

Ухвалою від 25.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання на 16.06.2025 року.

Судом на виконання вимог ухвали про відкриття провадження скеровано сторонам копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу додатково копію позовної заяви з додатками.

У наданий судом строк представник відповідача через систему «Електронний суд» 14.05.2025 скерував до суду відзив на позовну заяву, в якій останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.05.2025 до суду надійшла заява позивача про забезпечення доказів шляхом витребування чи огляду зазначених у заяві доказів безпосередньо у судовому засіданні, а також клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

21.05.2025 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, а якій ОСОБА_1 просить суд стягнути із відповідачу заробітну плату у розмірі 180 607 грн. 00 коп. без урахування фактично виплаченої заробітної плати за період роботи з 23.07.2024 по 15.02.2025 року.

27.05.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій позивач, окрім підтримки раніше заявлених позовних вимог, просить стягнути із відповідача на його користь понесені судові витрати.

Судове засідання 16.06.2025 було відкладено за клопотанням представника позивача - адвоката Яцюк Н.М., яка здійснює повноваження представника на підставі доручення для надання безоплатної правової допомоги від 12.06.2025 та до початку розгляду справи не ознайомилася із матеріалами справи.

22.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про відкладення судового засідання, призначеного на 23.09.2025 року.

Крім того, 22.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява у новій редакції, в якій сторона позивача просить:

- встановити факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Фудком» з 23.07.2024 року по 15.02.2025 та зобов`язати ТОВ «Фудком» оформити трудові відносини з ОСОБА_1 за час виконання ним трудових обов`язків у ТОВ «Фудком» без укладення трудового договору за посадою «продавець стелажної зони» з 23.07.2024 року по 15.02.2025 р. та внести до його трудової книжки запис про прийняття його на роботу в ТОВ «Фудком» з 23.07.2024 р. на посаду «продавець стелажної зони»;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату не нижче середньої заробітної плати за видом економічної діяльності «роздрібна торгівля» за час виконання ним трудових обов`язків у ТОВ «Фудком» без укладення трудового договору за посадою «продавець стелажної зони»» з 23.07.2024 року по 15.02.2015 року, без урахування фактично виплаченої заробітної плати, в сумі: за липень 2024 року 5891,96 грн., за серпень 2024 року - 26093,00 грн., за вересень 2024 року - 26093,00 грн., за жовтень 2024 року - 28040,00 грн., за листопад 2024 року - 28040 грн., за грудень 2024 року - 28040 грн., за січень 2025 року - 28902 грн., за лютий 2025 року 10 320,00 грн.;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» нарахувати та сплатити ОСОБА_1 відповідно до законодавства податки на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за час виконання ним трудових обов`язків у ТОВ «Фудком» без укладення трудового договору за посадою «продавець стелажної зони» з 23.07.2024р. по 15.02.2025 р., а саме із заробітної плати, яка за видом економічної діяльності «роздрібна торгівля» має бути нарахована та виплачена ОСОБА_1 за період з 23.07.2024р. по 15.02.2025 р. без урахування фактично виплаченої в сумі: за липень 2024 року 5891,96 грн., за серпень 2024 року - 26093,00 грн., за вересень 2024 року - 26093,00 грн., за жовтень 2024 року - 28040,00 грн., за листопад 2024 року - 28040 грн., за грудень 2024 року - 28040 грн., за січень 2025 року - 28902 грн., за лютий 2025 року 10 320,00 грн.;

- встановити факт недопущення ТОВ «Фудком» ОСОБА_1 на роботу починаючи з 16 лютого 2025 року та зобов`язати ТОВ «Фудком» нарахувати та сплатити ОСОБА_1 відповідно до законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за період починаючи з не допуску його на роботу з 16.02.2025 року по день ухвалення судового рішення у справі;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» поновити ОСОБА_1 посаді «продавець стелажної зони» у ТОВ «Фудком»;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» сплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

Також 22.09.2025 через систему «Електронний суд» сторона позивача скерувала до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить:

- витребувати від ТОВ «Фудком» інформацію та документи:

1. Яким чином здійснювався облік виконаних робіт за договором підряду № 002-224 від 23.07.2024 року та виходячи з яких коєфіцієнтів або обсягів визначались суми винагороди по актам виконаних робіт№

2. Розрахунково-платіжні відомості за період з липня 2024 року по лютий 2025 року;

3. Документальне підтвердження інформування позивача про необхідність підписання актів виконаних робіт шляхом направлення повідомлення в чат у вайбер групу, електронною поштою, смс повідомлення, поштового відправлення на адресу проживання позивача та факт його ухилення від їх підписання, в тому числі, надати акти про відмову від підписання, складених комісією, створеною відповідно до п. 3.2. Договору та надати наказ про створення відповідної комісії;

4. Додаткову угоду про розірвання договору підряду або офіційне підтвердження відправлення листа про припинення договору на адресу позивача по Договору підряду №002-224 від 23.07.2024, який згідно даних Пенсійного фонду України є припиненим за ст.846 ЦКУ.

5. Надати договір підряду № 002-229 від 07.08.2024 року, додаткову угоду про продовження строку дії договору підряду та документальне підтвердження інформування позивача про необхідність їх підписання шляхом повідомлення в чат у вайбер групу, електронною поштою, смс повідомлення, поштового відправлення на адресу проживання позивача;

- витребувати від АТ «Ощадбанк» інформацію та документи:

1. Чи відкривався у банку АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 :) рахунок IBAN: № НОМЕР_2 , Номер картки: НОМЕР_3 в межах зарплатного проекту «Фудком» (ЄДРПОУ: 40982829), який режим використання має зазначений рахунок, та надати належним чином засвідчені копії документів щодо його оформлення в межах зарплатного проекту, зокрема, заяву на відкриття рахунку та отримання картки, анкету, розписку в отриманні картки;

2. Надати інформацію яка сума коштів фактично зарахована на рахунок, відкритий у банку АТ «Ощадбанк» за наступними реквізитами: IBAN: № НОМЕР_2 , Отримувач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , Номер картки: НОМЕР_3 від ТОВ «Фудком» (ЄДРПОУ: 40982829) за період з липня 2024 року по лютий 2025 року, з деталізацією сум надходжень у кожному періоді з датами зарахування та цільовим призначенням (заробітна плата, винагорода за цивільно-правовим договором, інші;

- витребувати від Головного Пенсійного фонду у місті Києві інформацію про сплачений ТОВ «Фудком» за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 :) єдиний соціальний внесок за період з липня 2024 року по лютий 2025 року та джерела з яких надійшов ЄСВ.

23.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача - адвоката Стеченка Я.В. про застосування строків позовної давності.

У зв`язку з надходженням від представника позивача клопотання про відкладення судового засідання та неявкою сторони відповідача суд відклав судове засідання на 11.11.2025 року.

07.11.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Стеченко Я.В. скерував заяву про залишення без розгляду позову в новій редакції, яку обґрунтовує порушенням стороною позивача порядку подачі такого процесуального документа. Так, позивачем не дотримано вимог ст. 49 ЦПК України щодо своєчасності подачі уточненої позовної заяви (у разі зміни підстав або предмета позову) з огляду на те, що перше судове засіданні у даній справі було призначено та проведено 16.06.2025 року. За таких обставин, позов у новій редакції слід залишити без розгляду.

Крім того, 07.11.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвоката Стеченко Я.В. скерував заяву про поновлення процесуального строку та долучення доказів, в якій просить поновити стороні відповідача процесуальний строк для подачі листа Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про результати розгляду скарги ТОВ «Фудком» від 25.09.2025 року.

11.11.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Яцюк Н.М. скерувала клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подачі позовної заяви у новій редакції, яка по суті є заявою про збільшення позовних вимог, та прийняти такий позов до розгляду.

Також 11.11.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача скерувала клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Дане клопотання адвокат обґрунтовує тим, що листом від 28 жовтня 2025 року ЦМУ Державної служби з питань праці позивача інформовано, що Актом від 28.04.2025 року №Ц/КВ/8157/361 встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Фудком» вбачаються ознаки трудових відносин. Працівник був допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядження власника чи уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України. Отже, факт порушення норм чинного законодавства був встановлений зазначеним актом.

Також в листі є застереження про те, що акт і припис скасовані через те, що інспектором були допущені технічні помилки, а саме помилково відображена назва підприємства та прізвище заявника. Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що органом державного контролю при здійсненні перевірки були встановлені факти порушення трудового законодавства відповідачем по відношенню до позивача, проте законне по своїй суті рішення було скасоване з суто формальних причин.

Оскільки розгляд вказаної справи стосується обставин не оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства і ці факти були встановлені в ході здійснення державного нагляду, отже Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці володіє об`єктивною інформацією щодо обставин спору та може надати свої пояснення щодо нього.

Крім того, 11.11.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача скерувала клопотання про долучення доказів - опис вкладення в цінний лист, поштову накладну і трекінг відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошта, щодо суті листа - запит про отримання інформації від ТОВ «Фудком», яка є предметом клопотання про витребування доказів, рекомендоване поштове відправлення №0318200121538 вручено одержувачу 07.10.2025 року. Відповіді станом на дату клопотання позивачем так і не отримано, а також лист АТ «Ощадбанк» за змістом якого ОСОБА_1 в ТВБВ №10026/0134 від 31.07.2024 року було відкрито картковий рахунок в тарифному пакеті зарплатний ТОВ «Фудком».

Причиною пропущення строку на подання доказів до суду є та обставина, що вказані докази були здобуті відповідачем вже після скерування відзиву до суду. Таким чином, на думку позивача, це є поважною причиною пропуску строку на подання письмових доказів, і якщо суд залишить їх без розгляду, це призведе до неповного з`ясування обставин справи та до неповноти судового розгляду.

Судове засідання 11.11.2025 було знято з розгляду у зв`язку із відсутністю електропостачання у Святошинському районному суді м. Києва.

16.02.2026 через систему «Електронний суд» адвокат Яцюк Н.М., яка діє в інтересах позивача, скерувала до суду письмові заперечення на заяву сторони відповідача про застосування строків позовної давності.

17.02.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача скерував клопотання про відкладення розгляду справи.

23.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача скерувала клопотання про долучення доказів - відеозапису із нагрудного відеореєстратора лейтенанта поліції Кириєнка Костянтина Сергійовича від 16.02.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 та лейтенанту поліції ОСОБА_4 оприлюднила і поширила відносно ОСОБА_1 таку інформацію (цитата):

1. (із 02:58 хв по 03:14 хв відео запису): «людині в п`ятницю було повідомлено про те, що вона не виконує свої функціональні обов`язки, некоректно спілкується з колегами і з керівництвом, тому що є погрози і все інше в нашу сторону - людина до нас на роботу більше не виходить, ми з ним розриваємо трудовий договір.»

2. (із 03:15 хв. по 03.34 хв. відео запису): «по нашому трудовому договору за невиконання функціональних обов`язків ми можемо в односторонньому порядку розірвати договір.»

Отже, уповноважена особа відповідача (працівник кадрового відділу по роботі с персоналом ОСОБА_2) поширила працівникам патрульної поліції інформацію, якою в стверджувальній формі вказала про існування трудових відносин між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Фудком»:

1. у тому, що він ( ОСОБА_1 ) не виконує свої функціональні обов`язки, некоректно спілкується з колегами і керівництвом, висловлює погрози, що стало підставою для розірвання з ним ТРУДОВОГО договору, що з точки зору ст. 139 КЗпП України є порушенням працівником своїх обов`язків, ст. 142 КЗпП України правил внутрішнього трудового розпорядку, що може мати наслідком звільнення за ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ч. 1 ст 40 КЗпП України (систематичне невиконання обов`язків) або п. 1 ст. 40 (порушення трудової дисципліни).

2. у тому що він ( ОСОБА_1 ) порушив функціональні обов`язки, що стало підставою для розірвання ТРУДОВОГО договору, що з точки зору п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України має здійснюватися виключно в межах трудового законодавства на підставі доповідних записок, актів, узгодженої процедури в трудовому договорі, оскільки саме систематичне невиконання обов`язків є підставою для звільнення, однак вимагає документального підтвердження попередніх дисциплінарних стягнень.

Причиною пропущення строку на подання доказів до суду є та обставина, що вказаний доказ був здобутий позивачем вже після скерування позову до суду, а саме в порядку витребування від Управління патрульної поліції в місті Києві на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/6527/25. Таким чином, на думку позивача, це є поважною причиною пропуску строку на подання доказів, і якщо суд залишить без розгляду, це призведе до неповного з`ясування обставин справи та до неповноти судового розгляду.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання.

11.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника відповідача на клопотання сторони позивача про долучення доказів - відеозапису, які останній обґрунтовує тим, що перше судове засідання у справі №759/6667/25 відбулось 16.06.2025 року, відповідно позивачем пропущено строк на подання доказів. Ухвалу по справі №759/6527/25 якою витребувано відео від 16.02.2025 судом постановлено 21.05.2025 року зі строком виконання ухвали Управлінням патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції до 23.06.2025 року. Доручення на ведення справи №759/6667/25 видано адвокату Яцюк Н.М. 12.06.2025 року, відповідно як у позивача по справі так і у представника позивача було достатньо часу для вжиття усіх процесуальних вимог для своєчасного подання доказів. Відповідно позивачу було відомо про існування відео на момент подання позовної заяви по цій справі, у позивача було достатньо часу для повідомлення суду про неможливість подання доказів у строки визначені Цивільним процесуальним законодавством, зокрема позивач не обґрунтовує належними доказами пропуск строку з поважних причин на подання доказів. За таких обставин, адвокат Стеченко Я.В. просить не приймати до розгляду дані докази.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримує позицію свого представника. Вказує, що на момент подачі позовної заяви не мав у розпорядженні доказів, які у подальшому були долучені представником. Докази, які сторона позивача просить витребувати, підтверджують той факт, що він отримував заробітну плату від відповідача, при цьому, не підписував жодних актів про виконані роботи. Попередньо звертався до відповідача із проханням надати копії запитуваних документів, на його прохання жодних документів не надано.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Яцюк Н.М. вказує, що сторона позивача подала нову позовну заяву, оскільки прохальна частина позову, який було раніше подано самостійно позивачем, не містить самостійних матеріальних вимог (в частині двох фактів, які просить встановити позивач - такі обставини підлягають встановленню під час розгляду справи), а тому просить врахувати вимоги саме в оновленій редакції. Щодо заяви представника позивача про залишення без розгляду нової редакції позову зазначає, що 12.06.2025 отримала доручення на представлення інтересів позивача, 16.06.2025 відбулося перше засідання, яке за її клопотанням відкладено, оскільки не була ознайомлена із матеріалами справи. 22.09.2025 скерувала до суду позовну заяву у новій редакції, яка була 22.09.2025 отримана відповідачем. Позивач вступив у процес без адвоката, він не є фахівцем у галузі права, не повною мірою міг реалізувати свої процесуальні права та належним чином захистити свої права та порушені інтереси. Вважає, що реалізація права на отримання правової допомоги є поважною причиною пропуску строку для подачі нової редакції позовної заяви.

Щодо доказів, які сторона позивача не долучила одночасно із подачею позову вказує, що позивач не володів на момент подання показу доказами, які мають значення для справи та впливають на хід розгляду справи. Водночас, такі докази подані стороною позивача у ході розгляду справи, шляхом заявлення відповідного клопотання.

Щодо клопотання про залучення третьої особи зазначає, що зазначений у клопотанні орган державної влади володіє інформацією про обставини позову, може надати пояснення щодо предмета спору, однак таке можливе лише після залучення такої особи до справи та постановлення судом відповідної ухвали.

Щодо клопотання про долучення доказів - трекінгів та описів листів вказує, що дані документи підтверджують той факт, що позивач вживав заходів задля отримання доказів, які просить суд витребувати відповідним клопотанням.

Щодо клопотання про витребування доказів зазначає, що запитувана інформація має важливе значення для правильного вирішення спору. Позивач намагався отримати самостійно вказані докази, але на його запити не було отримано жодної відповіді, у той же час листів, які позивач скеровував до володільців інформації, наразі не має. Просить поновити строк для подачі даного клопотання. Вбачає необхідність у витребування жаних щодо договору підряду та актів виконання робіт за договором підряду, а саме - чи пропонувалися до підписання акти, яким чином пропонували підписати, ящко не були підписані - чи було складено акт про відмову від підпису акту, куди скеровували пропозицію про підписання акту. Сторона відповідача бажає уникнути невигідних для себе доказів, які підтвердять позицію сторони позивача.

Щодо клопотання сторони відповідача про долучення доказів - листа Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яким проінформовано про скасування припису про усунення порушення законодавства про працю, заперечує щодо долучення такого доказу, вказуючи, що такий документ не має значення для справи, а був скасований уповноваженим органом суто із технічних причин.

В частині клопотання про долучення доказів - ухвали суду та відеозапису із портативних засобів працівників поліції просить задовольнити, вказуючи на те, що на відеозаписі зафіксовано, як представник відповідача повідомляє працівникам поліції дані, що стосуються позивача, зокрема, що між сторонами спору було розірвано «трудовий договір». Такий доказ було витребувано в рамках іншої судової справи, яка перебуває у провадженні Святошинського районного суду м. Києва. Долучена до клопотання ухвала судді Кравченка Ю.В. підтверджує, що позивачем вживалися заходи з метою отримання даного доказу та фактично його було отримано вже після звернення ОСОБА_1 до суду, що свідчить про відсутність порушення вимог ст. 83 ЦПК України.

Окремо адвокат зауважує, що у даній категорії справ працівник є слабшою стороною судового процесу порівняно із роботодавцем, а тому об`єктивна істина у справі повинна переважати над формалізмом, зафіксованим ЦПК України.

Представник відповідача - адвокат Стеченко Я.В. у судовому засіданні вказує, що позивач пропустив строк для подачі позову у новій редакції та порушив процедуру подачі доказів, якими ОСОБА_1 підтверджує свої позовні вимоги та обставини, викладені у позові. Позивач до моменту подачі позову у новій редакції надав суду процесуальні документи по суті, самостійно подавав заяву про збільшення розміру позовних вимог. З огляду на положення ЦПК України позивач повинен був подати одночасно із позовом всі наявні у нього докази, а долучення їх у ході розгляді справи, зокрема, під час подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог, не узгоджується із вимогами закону. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні заяви про долучення позову у новій редакції, а також відмовити у позовних вимогах по суті.

Щодо клопотання про залучення до участі у справі третьої особи заперечує, вказуючи на те, що судове рішення у даній справі не породить у третьої особи жодних прав та обов`язків. Більше того, фактично пояснення третьої особи матимуть силу доказу, який сторона позивача не може самостійно отримати у процесуальний спосіб.

Щодо клопотання про долучення доказів звертає увагу, що клопотання подане із порушенням строку. Вказує, що у відзиві відповідач виклав свої заперечення, вказав на відсутність підтвердження обставин, викладених у позові. Водночас, позивач подав до суду відповідь на відзив, до якої так само не долучив доказів, якими б підтверджував обставини спору. Більше того, фактично позивачем вже надано докази щодо відкриття рахунку у АТ «Ощадбанк», однак вони не вказують на наявність трудових відносин між сторонами справи. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Щодо клопотання про витребування доказів зазначає, що сторона позивача не надає доказів попереднього вжиття заходів щодо самостійного отримання таких доказів, що суперечить вимогам ЦПК України. Так сам, у позові та відповіді на відзив позивач не зазначав про можливість у подальшому подати певні докази або заявити клопотання про їх витребування. Так само позивач не просить витребувати докази, а лише інформацію про певні факти. Окремо зауважує, що позивач та його адвокат не вказують, яку роль докази будуть відігравати у даному спорі, які обставини вони можуть підтвердити або спростувати. Так само звертає увагу на пропуск стороною позивача строку для витребування доказів, а також на неповажність причин для його поновлення. Щодо вимоги про надання відповідачем актів та договорів - такі документи були надані позивачу для підпису, але останній відмовився (про це зазначено у самому відзиві). До відзиву також долучено копії актів, які просить фактично витребувати сторона позивача. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні даного клопотання.

Разом з тим, адвокат просить задовольнити клопотання про долучення доказів - листа Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю. Вказує, що даний документ має значення для розгляду даної справи. Скасований припис не має юридичних наслідків, а тому підлягає врахуванню під час розгляду даної справи, враховуючи, що він був долучений позивачем до відповіді на відзив.

Окремо представник відповідача наголошує на тому, що відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Враховуючи поведінку сторони позивача та приписи закону, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 та його адвокат мали достатньо для підготовки своєї правової позиції, збору доказової бази та своєчасного надання її суду. Водночас, у разі пропуску строку для вчинення окремих процесуальних дій сторона повинна заявити клопотання про його поновлення із одночасним зазначенням причин, які унеможливи своєчасне виконання особою відповідних дій. Фактично сторона позивача перетворює даний процес у хаос, не дотримуючись вимог ЦПК України.

Вислухавши позиції учасників справи, ретельно дослідивши клопотання та долучені до них документи, а також наявні у розпорядженні суду матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

31.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить ухвалити рішення про оформлення трудових відносин між ним та ТОВ «Фудком» та встановити період такої роботи, стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності, податки на доходи фізичних осіб та суми єдиного соціального внеску, матеріальну шкоду у розмірі 1177 грн. 90 коп. та моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. 00 коп., зобов`язати відповідача допустити позивача до виконання роботи, накласти на відповідача фінансові санкції відповідно до ст. 265 КЗпП, притягнути до адміністративної відповідальності посадових осіб ТОВ «Фудком» на підставі ст. 41 КУпАП.

14.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

21.05.2025 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, а якій ОСОБА_1 просить суд стягнути із відповідачу заробітну плату у розмірі 180 607 грн. 00 коп. без урахування фактично виплаченої заробітної плати за період роботи з 23.07.2024 по 15.02.2025 року.

27.05.2025 до суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 .

Перше судове засідання проведено 16.06.2025 за участі представників сторін.

Крім того, 22.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява у новій редакції, в якій сторона позивача просить:

- встановити факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Фудком» з 23.07.2024 року по 15.02.2025 та зобов`язати ТОВ «Фудком» оформити трудові відносини з ОСОБА_1 за час виконання ним трудових обов`язків у ТОВ «Фудком» без укладення трудового договору за посадою «продавець стелажної зони» з 23.07.2024 року по 15.02.2025 р. та внести до його трудової книжки запис про прийняття його на роботу в ТОВ «Фудком» з 23.07.2024 р. на посаду «продавець стелажної зони»;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» нарахувати та виплатити

ОСОБА_1 заробітну плату не нижче середньої заробітної плати за видом економічної діяльності «роздрібна торгівля» за час виконання ним трудових обов`язків у ТОВ «Фудком» без укладення трудового договору за посадою «продавець стелажної зони»» з 23.07.2024 року по 15.02.2015 року, без урахування фактично виплаченої заробітної плати, в сумі: за липень 2024 року 5891,96 грн., за серпень 2024 року - 26093,00 грн., за вересень 2024 року - 26093,00 грн., за жовтень 2024 року - 28040,00 грн., за листопад 2024 року - 28040 грн., за грудень 2024 року - 28040 грн., за січень 2025 року - 28902 грн., за лютий 2025 року 10 320,00 грн.;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» нарахувати та сплатити ОСОБА_1 відповідно до законодавства податки на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за час виконання ним трудових обов`язків у ТОВ «Фудком» без укладення трудового договору за посадою «продавець стелажної зони» з 23.07.2024р. по 15.02.2025 р., а саме із заробітної плати, яка за видом економічної діяльності «роздрібна торгівля» має бути нарахована та виплачена

ОСОБА_1 за період з 23.07.2024р. по 15.02.2025 р. без урахування фактично виплаченої в сумі: за липень 2024 року 5891,96 грн., за серпень 2024 року - 26093,00 грн., за вересень 2024 року - 26093,00 грн., за жовтень 2024 року - 28040,00 грн., за листопад 2024 року - 28040 грн., за грудень 2024 року - 28040 грн., за січень 2025 року - 28902 грн., за лютий 2025 року 10 320,00 грн.;

- встановити факт недопущення ТОВ «Фудком» ОСОБА_1 на роботу починаючи з 16 лютого 2025 року та зобов`язати ТОВ «Фудком» нарахувати та сплатити ОСОБА_1 відповідно до законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за період починаючи з не допуску його на роботу з 16.02.2025 року по день ухвалення судового рішення у справі;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» поновити ОСОБА_1 посаді «продавець стелажної зони» у ТОВ «Фудком»;

- зобов`язати ТОВ «Фудком» сплатити ОСОБА_1

моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача.

При вирішенні питання прийняття судом нової редакції позову суд виходить із такого. Представник позивача, подаючи "уточнений позов", у судовому засіданні вказує на право збільшити розмір позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній з огляду на її зміст, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретні обставини справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21)).

Для розуміння питання, яку дію слід застосувати в тому чи іншому випадку, слід звернутися до практики Верховного Суду (постанова Великої Палати від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15; постанови КЦС ВС від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19; КГС ВС від 09.07.2020 у справі № 922/404/19, від 20.02.2024 у справі № 922/3960/23 тощо).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У згаданих постановах закріплено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

При цьому Верховний Суд наголошує, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, такими способами: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

У свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Тобто збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Водночас, реалізуючи намір на уточнення своєї правової позиції, позивачу слід дотримувати законодавчо визначених строків ініціювання перед судом таких питань.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з приписами ч. 1-4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Аналізуючи наведені положення закону та сталу практику Верховного Суду, суд доходить висновку, що стороною позивача порушено процесуальні строки подачі позовної заяви у новій редакції, що фактично за своїм змістом є новою позовною заявою, оскільки така заява не є заявою зі збільшенням розміру позовних вимог. Також таку заяву не можна розцінювати як зміну підстав або зміну предмету позову. Окрім того, одночасно із скеруванням позовної заяви у новій редакції не подано клопотання про поновлення процесуального строку для подачі даного процесуального документа, що також є порушенням вимог ч. 4 ст. 127 ЦПК України, яка унормовує одночасність подання заяви разом із заявою про поновлення процесуального строку.

Так, позовну заяву у новій редакції скеровано до суду 22.09.2025, а ініційовано питання про поновлення процесуального строку для подачі такого процесуального документа лише 11.11.2025 після висловлення заперечень представником відповідача.

При цьому, суд погоджується із доводами адвоката Стеченка Я.В. про те, що навіть не зважаючи на те, що фактично перше засідання по суті 16.06.2025 було відкладено за клопотанням сторони позивача і адвокат ознайомилася із матеріалами справи 16.06.2025, позовна заява у новій редакції була скерована до суду лише 22.09.2025 року, тобто поза межами процесуального строку.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що стороною позивача не дотримано порядку та строків подання до суду заяви, як вказує представник позивача, про збільшення позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у прийнятті позовної заяви у новій редакції.

Щодо клопотання сторони позивача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Центрального міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з приписами ч. ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 18.08.2021 у справі № 572/3632/15-ц правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. При цьому суду належить врахувати, що третіми особами є такі учасники правовідносин, які за правилами ЦК України є особами фізичними, юридичними, або державою.

В силу ч. 4 ст. 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У ході розгляду клопотання представником позивача - адвокатом Яцюк Н.М. не висловлено суду позиції щодо прав та обов`язків, які ймовірно виникнуть у залученої третьої особи за результатами ухвалення рішення у даній справі. Більше того, фактично сторона позивача погоджується, що залучення даного органу влади необхідне лише з метою надання ними пояснень, що стосуються обставин спору, оскільки попередньо органом Держпраці скасовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю, що стосується позивача ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд не вбачає достатніх підстав для залучення у якості третьої особи в рамках даної справи Центрального міжрегіонального управління Держаної служби з питань праці.

Щодо клопотання сторони позивача про долучення доказів суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Статтею 83 ЦПК України закріплено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У той же час, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, у випадку відсутності доказу, позивач повинен про це повідомити суд саме у позовній заяві та надати докази, які свідчать про те, що ним вживалися дії для самостійного отримання такого доказу.

Аналізуючи зміст клопотань про долучення доказів, скерованих стороною позивача, суд доходить висновку, що вони подані без належного обґрунтування причин поновлення строку для подачі таких доказів. ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Яцюк Н.М. не дотримано вимоги ЦПК України щодо своєчасності подачі доказів, якими сторона позивача підтверджує викладені у позові обставини. Позовна заява не містить вказівки на неможливість отримати окремі докази та заявлення у подальшому клопотання про їх витребування.

Водночас, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст. 43 ЦПК України закріплено право та одночасно обов`язок учасників провадження подавати суду докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Водночас, нормами ст. 83, 84 ЦПК України встановлено порядок їх подання та витребування, що не дотриманою стороною позивача.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що подача адвокатом Яцюк Н.М. відеозапису із нагрудних камер працівників патрульної поліції, який фактично було отримано як доказ в рамках іншої цивільної справи у травні 2025 року, лише у квітні 2026 року порушує вимоги ЦПК України щодо своєчасності інформування суду про наявність у сторони справи доказів, які можуть мати значення для правильного вирішення спору. Суд сприймає доводи представника відповідача про те, що до клопотання про долучення доказів сторона позивача не надає доказів підтвердження, коли такий доказ було отримано стороною та який проміжок часу пройшов з моменту його фактичного отримання до дня скерування клопотання до суду. Також слушним є зауваження щодо того, що ОСОБА_1 в рамках судового провадження під головуванням судді Кравченка Ю.В. самостійно захищав свої інтереси та заявив клопотання про витребування доказів від УПП в м. Києві ДПП.

Враховуючи, що сторона позивача не надає суду доказів, з яких вбачається коли саме позивачем було отримано копію відеозапису із нагрудних камер працівників патрульної поліції, а часовий проміжок між датою постановлення узвали у судовій справі №759/6527/25 та днем подання клопотання про долучення до справи відеозапису 26.04.2026 є значним, крім того, зважаючи на те, що позивачем такий доказ не був зазначений у позові як такий, що буде наданий у подальшому, суд вважає за необхідне відмовити у долученні зазначених у клопотанні доказів.

Водночас, суд вважає за можливе задовольнити клопотання сторони позивача в частині долучення до матеріалів справи листа АТ «Ощадбанк», адресованого позивачу, в якому викладено інформацію про відкриття на його ім`я рахунку задля отримання заробітної плати від ТОВ «Фудком», оскільки у даному випадку позивачем дотримано вимоги ст. 83 ЦПК України.

Щодо клопотання сторони позивача про витребування доказів слід зауважити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проаналізувавши зміст клопотання представника позивача, суд доходить висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України. При цьому, до клопотання не долучено доказів, які б підтверджували, що позивач або його представник зверталися до зазначених у клопотанні осіб з метою отримання запитуваної інформації та доказів. Надання адвокатом Яцюк Н.М. у клопотанні про долучення доказів трекінгу поштового відправлення та опису цінного листа із запитом про надання інформації до відповідача не дозволяє суду пересвідчитися у тому, що ОСОБА_1 , звертаючись до позивача 05.10.2025, дійсно просив надати саме ту інформацію та докази, які зазначені у клопотанні про витребування доказів.

Щодо витребування інформації із АТ «Ощадбанк» суд звертає увагу, що стороною позивача не долучено жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 а бо його представником вживалися заходи для самостійного отримання доказів, такі особи отримали відмову або їх запити після спливу строку для надання відповіді були проігноровані.

Крім того, суд приймає відмову позивача ОСОБА_1 від витребування доказів від Головного Пенсійного фонду у м. Києві, оскільки може самостійно отримати таку інформацію, скориставшись цифровим додатком, ввівши свої персональні дані.

У той же час, суд вбачає достатні підстави для задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Стеченка Я.В. про долучення доказів - листа Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, який було долучено позивачем до відповіді на відзив як доказ, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги та підтверджує обставини, викладені у позовній заяві.

У ході розгляду клопотань представником позивача висловлено твердження про те, що вимога суду про дотримання сторонами процесу вимог ЦПК України є формалізмом, який ускладнює захист позивачем своїх порушених прав та інтересів. Суд не погоджується із такими доводами та вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пункти 50-51, 69, та "Walchli v. France", №35787/03, пункт 29).

Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У той же час, ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).

У даній справі складається ситуація, за якої сторона позивача намагається виправити допущені позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду недоліки шляхом подачі нової редакції позову та долученням нових доказів, що суперечить чітко визначеній процедурі звернення до суду, закріпленій ЦПК України. Суд звертає увагу на те, що в рамках даного судового провадження позивач ОСОБА_1 самостійно скерував дві процесуальні заяви по суті - позов та відповідь на відзив, у яких, на його переконання, повно виклав свої позовні вимоги, обставини, якими він їх обґрунтовує, а також зазначив про наявність доказів, які підтверджують такі обставини та розмір заявлених вимог. Водночас 12.06.2025, тобто після відкриття провадження у справі та надсилання до суду сторонами процесуальних заяв по суті, для представництва інтересів ОСОБА_1 у справі вступає адвокат Яцюк Н.М., яка вже після проведення першого судового засідання заявила низку клопотань щодо долучення нових доказів та витребування окремих доказів, пропустивши наданий законом строк для ініціювання перед судом таких питань, а також нову редакцію позовної заяви, в якій не збільшує чи зменшує розмір позовних вимог, не змінює предмет або підстави позову, а фактично подає нову позовну заяву.

Слід зазначити, що ЦПК України не передбачено подання варіантів заяв по суті, а у випадку задоволення клопотання позивача, це призвело б до необхідності подачі відповідачем другого варіанту відзиву.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, в силу приписів ч. 5 вказаної статті, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За таких обставин, суд не вбачає у даній справі наявності виключень для відступлення від застосування чіткої процедури подачі доказів, регламентованої ЦПК України, водночас, не вважає, що дотримання вимог стороною позивача цивільного процесуального закону щодо порядку подання доказів та процесуальних заяв по суті призводить до порушення прав позивача ОСОБА_1 та значно звужує його процесуальні можливості для доведення достовірності своїх тверджень та обґрунтованості позовних вимог. Так само суд не погоджується із думкою представника позивача про те, що відмова у заміні позову та у задоволенні клопотань про витребування доказів або долучення доказів до матеріалів справи призведе до неповного з`ясування обставин справи та неповноти судового розгляду, оскільки прийняття судом до розгляду клопотань сторони позивача, скерованих до суду після спливу наданого законом строку та за відсутності поважних причин для поновлення процесуального строку для їх подачі, фактично породжує процесуальний хаос, який не є допустимим з огляду на приписи ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 49, 53, 76-81, 83, 84, 89, 120-124, 126, 127, 174-177, 182, 183, 258-261, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу Колекснику Костянтину Олександровичу у прийнятті до розгляду позовної заяви у новій редакції від 22.09.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57) про встановлення трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Клопотання представника позивача - адвоката Яцюк Наталії Миколаївни про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - залишити без задоволення.

Клопотання представника позивача - адвоката Яцюк Наталії Миколаївни про долучення доказів - задовольнити частково.

Долучити до матеріалів справи лист АТ «Ощадбанк» про відкриття карткового рахунку на ім`я ОСОБА_1 .

Клопотання представника позивача - адвоката Яцюк Наталії Миколаївни про витребування доказів - залишити без задоволення.

Клопотання представника відповідача - адвоката Стеченка Ярослава Вікторовича про долучення доказів - задовольнити.

Долучити до матеріалів справи лист Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 26.09.2025, відповідно до якого задоволено скаргу ТОВ «Фудком» та скасовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №Ц/КВ/8157/361/П від 28.04.2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.