Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 465/173/26
Провадження 2-а/465/96/26
РІШЕННЯ
Іменем України
21.05.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, третя особа інспектор ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Ткачук Євген Геннадійович, про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування поданої позовної заяви зазначає, що із постанови ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка оскаржується, вбачається, що 05.12.2025 року о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Львові на вулиці Клепарівській в районі будинку № 24 під час руху заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеку чи перешкоду іншим учасникам, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , чим порушив п. 10.9 ПДР України, а відтак, скоїв правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП.
Із винесеною щодо позивача постановою ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 він категорично не згідний, адже наїзду на ОСОБА_2 не скоював. Об`єктивним доказом цього є протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 05.12.2025 року, у якому зазначено, що на автомобілі відсутні будь-які сліди контактної взаємодії із навколишніми предметами, в тому числі і з пішоходами.?
Тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_2 , на переконання позивача, отримані нею не внаслідок наїзду. Коли позивач прибув на виклик оператора по замовленню на перевезення у м. Львові на вулицю Ф. Ліста, то виявив, що ОСОБА_2 знаходилася на тротуарі у напівсидячому стані. Вона перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння і у неї були тілесні ушкодження. Як вона повідомила, її побили подруги. Спочатку позивач відмовлявся її перевозити, а потім, проявивши жалість, вирішив її доставити за адресою, яку вона вказала: м. Львів вул. Клепарівська, 24.
Під час розрахунку за проїзд ОСОБА_2 почала висловлювати до позивача претензії, хамити, хуліганити і в подальшому звела на позивача наклеп, що нібито він скоїв на неї наїзд. Хоча жодного наїзду на неї не скоював.
Працівник поліції, котрий виніс щодо позивача постанову, яка оскаржується, не з`ясував всіх обставин справи, не надав їм належної та об`єктивної оцінки, не призначив судово-медичної експертизи, щоб встановити механізм спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а відтак, як стверджує позивач, прийняв незаконне рішення. Зважаючи на це та заперечуючи вчинення наїзду на ОСОБА_2 , позивач просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 29.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що відсутність механічних пошкоджень на транспортному засобі не доводить відсутності факту наїзду. Факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.12.2025 року о 00:05 год. на вул. Клепарівська, 24 у м. Львові за участю автомобіля «Chevrolet Aveo» під керуванням позивача вже встановлений та закріплений постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.03.2026 року у справі № 466/111/26. Зазначеним рішенням позивача визнано винним за ст. 122-4 КУпАП за те, що він, будучи причетним до ДТП, не залишився на місці пригоди та не повідомив поліцію. Як вказує представник відповідача, відповідно до ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. А тому, обставини ДТП є преюдиційними і не підлягають подальшому доказуванню.
Також у відзиві зазначається, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження своїх аргументів. Зокрема, відсутні звернення позивача на лінію "102" щодо виявлення побитої особи, що було б логічним кроком у випадку правдивості висунутої позивачем версії про побиття ОСОБА_2 до приїзду позивача. Сторона відповідача наполягає, що оскаржувана постанова винесена на підставі зібраних матеріалів ЄО № 29622 від 05.12.2025 року, які зафіксували наслідки події безпосередньо на місці її скоєння (вул. Клепарівська, 24 м. Львові). Водночас позивач намагається перекласти відповідальність на потерпілу, приховуючи власний стан та поведінку. У відзиві звертається увага й на те, що відносно позивача за результатами тієї ж події складено матеріали за ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння), які наразі розглядаються судом (справа № 466/110/26). Відповідно, його покази щодо обставин події та оцінки стану потерпілої не можуть вважатися об`єктивними.
Окремо представник відповідача наголошує, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП не вимагає обов`язкового призначення судово-медичної експертизи. Згідно із ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, які оцінюються посадовою особою за своїм внутрішнім переконанням. У даному випадку інспектор приймав рішення відповідно до вже зібраних матеріалів, що зареєстровані в ЄО № 29622 та правомірно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження. Оскаржувана постанова ЕНА № 6441809 є лише частиною комплексу матеріалів, складених відносно позивача за наслідками його незаконних дій 05.12.2025 року. При цьому, як вірно зазначено у постанові Шевченківського районного суду м. Львова від 02.03.2026 року, факт оскарження позивачем постанови за ст. 125 КУпАП розцінюється виключно як дія, спрямована на уникнення відповідальності. Інспектор при винесенні оскаржуваної постанови діяв чітко в межах повноважень на основі зібраної доказової бази. У зв`язку з цим представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Водночас у поданому відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Третя особа в судове засідання не з`явилася, про наявність поважних причин неприбуття не заявляла.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Так, положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що постановою інспектора ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції у Львівській області Ткачука Є.Г. серії ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження. Правопорушення полягало в тому, що 05.12.2025 року о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Львові на вулиці Клепарівській в районі будинку № 24 під час руху заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеку чи перешкоду іншим учасникам, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , чим порушив п. 10.9 ПДР України, а відтак, скоїв правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст.125 КУпАП адміністративним правопорушенням є інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.
Згідно з п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він, у разі потреби, повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Суд зазначає, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.03.2026 року у справі № 466/111/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Зокрема, як вбачається із вказаної постанови, 05.12.2025 року о 00 год. 05 хв. на вул. Клепарівська, 24 у м. Львові водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, не залишився на місці пригоди та не повідомив уповноважений орган чи підрозділ поліції, що спричинило необхідність проведення заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та транспортного засобу, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 30.03.2026 року у справі №466/110/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно вказаної постанови 05.12.2025 року о 00 год. 05 хв. по вул.Клепарівська, 24 у м. Львові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком № 002489 від 08.12.2025 року КНП ЛОР «ЛОМ ЦП та ТУ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказану постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30.03.2026 року у справі № 466/110/26 залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18.05.2026 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
Таким чином, по факту ДТП, що мала місце 05.12.2025 року за участі водія ОСОБА_1 , двома вищевказаними постановами Шевченківського районного суду м. Львова, які набрали законної сили, підтверджено подію ДТП і безпосередню причетність до неї позивача.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Окрім того, як вбачається із наданих представником відповідача доказів, долучених до відзиву на позовну заяву, зокрема, рапорта ст. слідчого ВРЗСТ СВ ЛРУП №1 ГУНП у Львіській області Лисовича М. від 05.12.2025 року, 05.12.2025 року близько 00 год. 10 хв. у м. Львові по вул. Клепарівська, 24 відбулося ДТП (наїзд транспортного засобу на пішохода) за участі автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована. В ОСОБА_2 після медичного огляду встановлено діагноз: забій правого колінного суглоба, забійне садно передньої поверхні правої гомілки, садно правого колінного суглоба, забійне садно лівої кисті, забій правої кисті.
Згідно наданих письмових пояснень ОСОБА_2 від 17.12.2025 року вбачається, що конфлікт виник у зв`язку із тим, що позивач відмовився надавати їй решту після оплати послуги з перевезення. Після того, як вона вийшла з автомобіля, ОСОБА_1 здійснив на неї наїзд заднім ходом. Натомість, ОСОБА_1 31.12.2025 року відмовився надавати письмові пояснення працівникам поліції, керуючись ст.63 Конституції України.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції, зокрема, відсутність пошкодження транспортного засобу не свідчить про відсутність події наїзду на ОСОБА_2 . Жодних доказів того, що ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження від подруг, як зазначає позивач, матеріали справи не містять, як і факту хуліганських дій стосовно позивача.
Вказане в сукупності свідчить про відсутність підстав вважати, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення винесена відносно позивача протиправно.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП, підтверджується дослідженими у справі доказами, в тому числі письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка була безпосереднім очевидцем та учасником події, і встановленими в ході розгляду справи обставинами.
Позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові, та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції ст. 125 КУпАП у вигляді попередження відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, третя особа інспектор ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Ткачук Євген Геннадійович, про скасування постанови серії ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, третя особа інспектор ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Ткачук Євген Геннадійович, про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6441809 від 31.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 26.05.2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Третя особа: Інспектор ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Ткачук Євген Геннадійович, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Cуддя Величко О.В.
Судове рішення № 137285505, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 465/173/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: