Рішення № 137284377, 09.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/2435/26

2/465/3276/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09.06.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря судового засідання Пони Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

встановив:

Адвокатське об`єднання «Автопоміч» звернулося до Франківського районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 15 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч» було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж539.

Позивачем було проаналізовано всі обставини справи та встановлено, що відповідач не отримував відшкодування по страховому випадку. Позивачем було встановлено, які документи необхідно подати для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника та пов`язане із витратами на поховання. Позивачем було також сформовано в інтересах відповідача заяви від 30.09.2021 року на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із моральною шкодою. Всі необхідні документи були скеровані МТСБУ, на підставі яких було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування шкоди та 16.02.2022 здійснено ОСОБА_1 виплату відшкодування шкоди в розмірі 36 000 гривень. Зазначає, що після того як позивачем було надано юридичні послуги, підготовлено всі необхідні документи, надано консультації та вчинено всі необхідні дії для отримання ОСОБА_1 страхового відшкодування, відповідач отримала таке відшкодування.

Згідно із п.4.1 договору та п.1 Додатку №1 до Договору, вартість послуг виконавця за надання послуг становить суму, що дорівнює 30 % від суми отриманих виплат.

У зв`язку із вище викладеним просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Атопоміч» 10 800,00 гривень заборгованості згідно договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж539 від 15.09.2021 року та понесені судові витрати.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.03.2026 відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість при подачі позову просив проводити розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду не заперечують.

Відповідачка в судові засідання жодного разу не з`явилася, належним чином повідомлялася про час та місце розгляду даної справи, зокрема шляхом надіслання на зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рекомендованого повідомлення №R067132719559, яке повернулося на адресу суду 20.04.2026 із відміткою «адресат відсутній», також повторно скеровувалося рекомендоване повідомлення №R067170084923, яке повернулося на адресу суду 04.09.2026 із відміткою «вручено особисто 22.05.2026».

Також повідомлялася шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Про причини не явки в суд відповідач не повідомила. Відзиву на позов не подала.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 15 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнський центр адвокатських розслідувань ДТП «Автопоміч» було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж539.

Відповідно до п.1.1. Договору сторони визначили, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту послуги по стягненню грошової компенсації за шкоду спричинену клієнту або особам в інтересах яких Клієнтом було укладено цей договір за подією, що мала місце 16.07.2021 року в результаті якої загинув ОСОБА_2 в порядку та на умовах визначених цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити такі послуги.

Згідно з п. 3.1.3 Договору, клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги Адвокатського об`єднання на умовах даного Договору.

Відповідно до п.5.1. Договір, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п.1 Додатку №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж539 від 15.09.2021 року, вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором становить суму, що дорівнює 30% від суми отриманих виплат.

В рамках виконання вказаних договорів в інтересах відповідачки, позивачем було проаналізовано всі обставини справи, зібрано документи для подання в страхову компанію для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та долучено документи до такого повідомлення, заяви на виплату страхового відшкодування, долучено документи для виплати страхового відшкодування, проведено юридичну консультацію та здійснено адвокатські запити, тощо.

Отже, внаслідок вжитих позивачем заходів відповідачка отримала від МТСБУ страхове відшкодування в розмірі 36 000 гривень.

Згідно листа Вих. №8.2-01б/12958 від 21.05.2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України на підтвердження регламентованої виплати, надало представнику позивача платіжну інструкцію №902773 від 16.02.2022 року, згідно якої ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування в сумі 36 000 гривень.

Адвокатським об`єднанням «Автопоміч» скеровувало ОСОБА_1 вимогу про необхідність сплати гонорару у розмірі 10 800,00 гривень, яка залишена без відповіді та задоволенння.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Таким чином, на момент отримання відповідачем страхового відшкодування договір не був розірваний, проте відповідач в порушення умов Договору та вказаних норм ЦК України не виконав своїх зобов`язань перед позивачем та не сплатив вартість наданих послуг, передбачених Договором.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно постанови Верховного Суду від 25.01.2018 р. у справі № 401/1466/15-ц відмова відповідача від виконання зобов`язання в односторонньому порядку за договором про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду товариству, на яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням його умов.

Верховний суд у постанові від 11.02.2019 року у справі №643/13788/15-ц вказує, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок, що «доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Оскільки, страхова виплата становила у розмірі 36000 грн., то відповідач має здійснити виплату позивачу кошти відповідно у розмірі 10 800,00 гривень (36000 х 30%= 10 800 грн.).

За таких обставин, оскільки грошове зобов`язання перед позивачем не виконано відповідачем відповідно до умов Договору, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, вирішуючи питання стягнення судових витрат на підставі ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3328 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позовну заяву Адвокатського об`єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задоволити.

Стягнути ОСОБА_1 користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 10 800 (десять тисяч вісімсот) гривні 00 копійок заборгованості згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №Ж539 від 15.09.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «Автопоміч» 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимогст.284 ЦПК України.

Заочне рішенняможе бутиоскаржене безпосередньодо Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Адвокатське об`єднання «Автопоміч», ЄДРПОУ:43154234, місце знаходження, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 33, оф.501.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя Кушнір Б.Б.