Рішення № 137283894, 10.06.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/445/26

Провадження №2/567/495/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 9090 грн. звернулося ТОВ "Споживчий центр".

В обґрунтування позовної заяви зазначає що 12.04.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №12.04.2025-100000657, відповідно до якого ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачці кредит у розмірі 3000 грн. строком на 168 календарних днів зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 1% в день та комісії, пов`язаної з наданням та обслуговуванням кредиту. Вказує, що відповідно до квитанції про перерахунок коштів, ОСОБА_1 12.04.2025 отримано кредитні кошти.

Вказуючи, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 9090 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 3990 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 150 грн., комісії, пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості у розмірі 450 грн., а також неустойки в розмірі 1500 грн., просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 20.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачці було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідачка правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.04.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" було укладено кредитний договір №12.04.2025-100000657 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору.

Відповідно до заявки від 12.04.2025, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, ТОВ "Споживчий центр" надало позичальнику кредит у розмірі 3000 грн., строком на 168 дні з дати його надання зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% за 1 день користування кредитом та комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 5% від суми кредиту, що становить 150 грн., а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачці, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" ТОВ "УПР", адресованим ТОВ "Споживчий центр", відповідно до якого 12.04.2025 о 10:48:12 на платіжну картку НОМЕР_1 було зараховано 3000 грн. за договором кредиту №12.04.2025-100000657.

В свою чергу, ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 12.04.2025 отримала кредит у ТОВ "Споживчий центр" в розмірі 3000 грн. та зобов`язалася його повернути у визначений строк, сплатити відсотки за користування кредитом, а також комісію за надання та обслуговування кредиту, але належним чином не виконала свої обов`язки за договором.

Оскільки кредитним договором та графіком платежів було встановлено строк повернення кредиту 168 дні з моменту його надання, тобто до 26.09.2025, а ОСОБА_1 у визначений строк кошти не повернула, то з неї слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 3000 грн.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Згідно умов кредитного договору №12.04.2025-100000657 від 12.04.2025, ОСОБА_1 отримала в позику грошові кошти зі сплатою відсотків за користування ними в розмірі 1% в день.

Звернувшись до суду, позивач просить стягнути з відповідачки 3990 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором №12.04.2025-100000657 від 12.04.2025.

Оскільки борг по процентам на даний час ОСОБА_1 не сплачений, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Крім того з матеріалів справи встановлено, що умовами кредитного договору було визначено, що за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити комісію в розмірі 5% від суми кредиту, яка дорівнює 150 грн. та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 600 грн. комісії, пов`язаної з наданням та обслуговуванням кредиту.

Статтею 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Оскільки комісія, пов`язана з наданням та обслуговуванням кредиту, яка включена до загальних витрат за споживчим кредитом в розмірі 600 грн. на даний час ОСОБА_1 не сплачена, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не оспорювався та те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування.

Крім того, звертаючись до суду, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 1500 грн. неустойки за кредитним договором №12.04.2025-100000657 від 12.04.2025.

Вирішуючи спір в даній частині судом взято до уваги те, що відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новим п.18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи встановлено, що впродовж дії воєнного стану позивачем здійснювалось нарахування неустойки, яка станом на день звернення до суду (12.03.2026) становила 1500 грн.

Таким чином, на підставі Закону України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 з ОСОБА_1 неустойка в розмірі 1500 грн. стягненню не підлягає, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2236,42 грн.

На підставі ст.549, 610, 612, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 7590 грн. заборгованості за кредитним договором та 2236 грн. 42 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833),

відповідачка ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 10.06.2026.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.