Рішення № 137283828, 09.06.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1395/26

09 червня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в залі суду м. Костопіль цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 28.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено кредитний договір №5142390 про надання споживчого кредиту шляхом його підписання позичальником електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами цього договору ТОВ «Лінеура Україна» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на зазначений позичальником картковий рахунок, строком на 360 днів, з датою остаточного повернення кредиту - 22.11.2025, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування.

Вказує, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним кредитним договором виконало, надало ОСОБА_1 кредитні кошти та можливість розпоряджатися ними.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № С7--270126-1, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

Станом на 27.01.2026 прострочена заборгованість за кредитом становить 29473 грн. 30 грн., з яких: 9999 грн. 85 коп. заборгованість по тілу кредиту, 15598 грн. 44 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 3875 грн. 01 коп. - заборгованість за штрафом.

Покликаючись на вимоги ст. 525-530, 610-612, 631, 1046-1049 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в сумі 29473 грн. 30 коп. та понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що 28.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір № 5142390 про надання споживчого кредиту в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника (п.2.1 договору).

Згідно п.1.3. договору строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування.

Наведене підтверджується договором про надання фінансового кредиту №5142390 від 28.11.2024, заявою-анкетою на отримання фінансового кредиту, графіками платежів, паспортом споживчого кредиту, які підписані позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому він зазначив номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кредитні кошти.

Підписавши вказаний договір, позичальник ствердив ті обставини, що він ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, Правилами надання грошових коштів у позику, які розміщені на сайті товариства.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів від ТОВ «Лінеура Україна» підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" вих. № №1-2701 від 27.01.2026.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У встановлені кредитним договором строк відповідач не виконав свої зобов`язання, порушив періодичність та строки внесення платежів.

Станом на 27.01.2026 прострочена заборгованість за кредитним договором №5142390 від 28.11.2024 становить 29473 грн. 30 коп., з яких: 9999 грн. 85 коп. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 15598 грн. 44 коп. - заборгованість за відсотками, 3875 грн. 01 коп. - заборгованість за штрафом.

Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частина 2 ст. 615 ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Також встановлено, що 27.01.2026 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу №С7-270126-1 згідно якого ТОВ «Факторингова компанія «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників, актом прийому-передачі до договору факторингу, платіжною інструкцією щодо сплати ціни продажу за відступлення права вимоги від 27.01.2026.

Таким чином встановлено, що позивач ТОВ"НОВИЙ КОЛЕКТОР" набуло право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором не виконав.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Разом із тим 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем нараховано за кредитним договором №5142390 від 28.11.2024 пеню у сумі 3875 грн. 01 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає за вірне відмовити позивачу у стягненні з відповідача пені за вказаним кредитним договором у сумі 3875 грн. 01 коп.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково та з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5142390 лише в межах заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків в розмірі 25598 грн. 29 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд наводить наступний розрахунок (25598,29 х 100) :29473,30 = 86,85%, тобто позов задоволено на 86.85 %.

Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 2662 грн. 40 коп. х 86,85 % =2312,29 грн., тобто з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2312 грн. 29 коп. судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 509, 526, 527, 530, 532, 599, 610- 612, 615, 629, 631, 634, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 352, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" заборгованість за договором споживчого кредиту № 5142390 від 28.11.2024 станом на 27.01.2026 в сумі 25598 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2312 (дві тисячі триста дванадцять) грн. 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР", м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13/601, ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

СуддяР. М. Снітчук