Ухвала суду № 137283715, 09.06.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/591/26

У Х В А Л А

про призначення матеріалів кримінального провадження до судового розгляду

09 червня 2026 року

Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ( дистанційно ),

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області підготовче судове засідання по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026170550000210 від 13 березня 2026 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

01 червня 2026 року на адресу суду з Миргородської окружної прокуратури Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 21 червня 2026 року ( а.с. 1 ).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 призначено підготовче судове засідання о 13 год. 30 хв. 09 червня 2026 року ( а.с. 24 ).

09 червня 2026 року від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про проведення розгляду справи у її відсутність, заявлений позов підтримує у повному обсязі, покарання обвинуваченому просила призначити у межах санкції, інкримінованого йому, злочину ( а.с. 34 ).

09 червня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 , завданої злочином, шкоди у загальному розмірі 52 204 грн. 39 коп. ( а.с. 37 45 ).

09 червня 2026 року від прокурора Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 на адресу суду надійшло й клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на шістдесят діб ( а.с. 52 - 56 ).

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав наявними підстави для призначення матеріалів обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження, у тому числі і свідків, які указані в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Одночасно просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний термін з метою запобігти його спробам ухилитися від суду, впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Необхідність продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою прокурором мотивовано тим, що, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обсяг пред`явленого йому звинувачення, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти наявним процесуальним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення матеріалів обвинувального акту відносно нього до розгляду по суті у закритому судовому засіданні з огляду на те, що під час судового розгляду будуть розкриті обставини, які стосуються його особистих взаємовідносин з потерпілою, яка є його дружиною.

Вину у вчиненому визнає частково, тому наполягав на обов`язковій участі потерпілої та перехресному допиті з нею. Не заперечував щодо прийняття до розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 .

Зважаючи на негативний стан здоров`я, у зв`язку з чим був звільнений від виконання військового обов`язку, той факт, що його мати за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, інших осіб, які здійснювали такий догляд немає, просив змінити, раніше обраний йому запобіжний захід, з тримання під вартою на домашній арешт.

Посилаючись на вказаній обставини, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив змінити ОСОБА_4 , який має власне житло, запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, підтверджуючи дані щодо стану здоров`я останнього та його матері будуть надані суду у подальшому. Ризики, зазначені в клопотанні прокурора, побудовані на припущеннях.

При цьому, не заперечував щодо призначення матеріалів обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до розгляду по суті з обов`язковою участю потерпілої та прийняття, заявленого останньою, цивільного позову до розгляду.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 вважала наявними підстави для призначення матеріалів обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з викликом свідків, які указані в реєстрі матеріалів досудового розслідування з огляду на часткове визнання вини обвинуваченим у вчиненому.

Зважаючи на завдання потерпілій матеріальної та моральної шкоди, просила прийняти до розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

При цьому, не вбачала підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу та просила суд задовольнити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 , який під час досудового розслідування телефонним зв`язком чинив вплив на потерпілу та її сестру, дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на максимальний термін.

Беручи до уваги, що явка потерпілої особи у судове засідання є правом, а не обов`язком, суд, з урахуванням позиції останньої, викладеної у заяві, яка надійшла на адресу суду, вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутність потерпілої ОСОБА_7 за участі її представника - адвоката ОСОБА_6 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, суд вважає наявними підстави для призначення матеріалів обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 до судового розгляду, виходячи з наступного.

Так, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України. Дане кримінальне провадження підсудне Шишацькому районному суду Полтавської області. Підстав для закриття по ньому провадження або повернення прокурору відсутні.

Учасниками судового провадження інші клопотання, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлялись.

За правилами ч. 2 ст. 27 КПК України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Підстави здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні носять виключний характер, до яких не відноситься розголошення відомостей про особисті ( сімейні ) відносини сторін, тому підстави для задоволення клопотання обвинуваченого про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні відсутні.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 квітня 2026 року, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто з 23 квітня 2026 року до 21 червня 2026 року ( а.с. 60 - 61 ).

Відповідно до вимог ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За правилами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення ( зменшення ) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі « Клішин проти України » наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний характер, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами. Рішенням у справі « Белевицький проти Росії » обмеження розгляду клопотання про обрання, проводження запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою лише переліком законодавчих ( стандартних ) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи ЄСПЛ визнав порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

У контексті п. 3 ст. 5 Конвенції ( правова позиція ЄСПЛ у п. 60 рішення у справі « Єлоєв проти України » ) після спливу певного проміжку часу ( досудового розслідування, судового розгляду ) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначати у судовому рішенні про наявність іншої підстави ( підстав ) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження дружині ОСОБА_7 , яка є особою з інвалідністю, має вади розумового розвитку, на момент вчинення відносно неї протиправних дій перебувала в безпорадному стані, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, строком до 8 років.

Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину, на думку суду, останній може переховуватись від суду, що вказує про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України .

Таким чином, обвинувачений, який немає міцних соціальних зв`язків, перебуваючи на волі через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, може ухилитись від суду, змінивши місце свого проживання.

При цьому, обвинувачений схильний до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, у зв`язку з чим перебуває на обліку. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння в тому числі насильницьких кримінальних правопорушень, зокрема відносно тієї ж самої потерпілої, відбував реальне покарання за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, тому існує наявність, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК України ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Окрім цього, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість, шляхом умовлянь та погроз вплинути на показання потерпілої, яка має вади розумового розвитку, та свідків обвинувачення, які є односельцями. Це, на переконання суду, може призвести до зміни показань або відмови свідчити у кримінальному провадженні, що унеможливить безпосереднє та об`єктивне дослідження доказів і надання їм належної оцінки.

Із змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 квітня 2026 року у справі № 541/953/26, слідує, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 впливає на потерпілу ОСОБА_7 та її сестру свідка обвинувачення ОСОБА_8 , яка являється особою з інвалідністю ІІ групи, та з якою проживає потерпіла, а саме телефонує останній та висловлює погрози застосувати фізичну силу.

Відсутність міцних соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину проти життя й здоров`я особи, свідчить про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також слід зазначити, що до ризиків належить й наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Зважаючи на те, що дане кримінальне провадження стосується обвинувачення у тяжкому насильницькому злочині, пов`язаному з домашнім насильством, проти особи жіночої статі з вадами розвитку та інвалідністю, суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Обвинуваченим та його захисником не надано суду документальні дані на підтвердження того, що мати обвинуваченого за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду та не має інших осіб, які б забезпечили такий догляд.

Надана у підготовчому судовому засіданні обвинуваченим копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 січня 2025 року № 89, констатує лише той факт, що ОСОБА_4 на підставі висновку військово лікарської комісії про непридатність до військової служби, 29 січня 2025 року звільнений від виконання військового обов`язку та не свідчить про те, що останній за станом здоров`я потребує невідкладного лікування та не може перебувати в умовах ізоляції від суспільства.

Не надано суду й доказів щодо наявності у обвинуваченого власного житла, де він постійно проживав до моменту його затримання.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

При вирішенні питання можливості прийняття до провадження, заявленого потерпілою ОСОБА_7 , цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, за правилами ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов.

Враховуючи викладене, виходячи з підстав та предмету позовних вимог, суд вважає за доцільне прийняти цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої матеріальної та моральної шкоди до спільного розгляду з кримінальним провадженням, у зв`язку з чим визнати потерпілу ОСОБА_7 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 , - цивільним відповідачем.

За таких обставин, суд завершує підготовку кримінального провадження до судового розгляду та призначає його до судового розгляду, визнавши дату фактичного розгляду 23 червня 2026 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 334, 316, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026170550000210 від 13 березня 2026 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області о 10 год. 00 хв. 23 червня 2026 року.

Визначити наступну резервну дату судового засідання: 10 год. 00 хв. 02 липня 2026 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про розгляд справи у закритому судовому засіданні, - відмовити.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , потерпілу ОСОБА_7 , її представника - адвоката ОСОБА_6 та свідків, указаних у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на два місяці з 09 червня 2026 року по 07 серпня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, - відмовити.

Виклик обвинуваченого ОСОБА_4 , який утримується під вартою, здійснити через адміністрацію місця ув`язнення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - прийняти до розгляду.

Потерпілу ОСОБА_7 визнати цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 , - цивільним відповідачем.

Роз`яснити позивачу та відповідачу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що кожний з них відповідно до вимог ст. 317 КПК України має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, робити з них необхідні виписки та копії.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Особою, яка утримується під вартою, строк подачі апеляційної скарги рахується з моменту вручення їй копії ухвали суду.

В іншій частині ухвала суду є остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 10 червня 2026 року.

Головуючий суддя: