Рішення № 137283472, 02.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.06.2026Справа № 554/19004/25 Провадження № 2/554/1361/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Мазніченко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії ,

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів, в якому просить стягнути з відповідача надмірно отримані кошти в розмірі 22508,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що первинно пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 призначено 26.12.2023 на підставі виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ №107958 по 31.12.2024. Розмір пенсії 6137,01 грн.

На підставі виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ №546397 продовжено виплату пенсії по 31.12.2027. У зв`язку з надходженням витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО 3993, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 27.03.2025 (вх. №3233/9 від 27.03.2025), згідно з яким немає підстав визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 12.12.2024, управлінням призупинено виплату пенсії з 01.01.2025.

З урахуванням вищезазначеного, за період з 12.12.2024 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії в сумі 22508,51 грн.

Відсутність надходження цих коштів до Пенсійного фонду України завдає шкоди державним інтересам у сфері соціального захисту населення та ускладнює процедуру виплати пенсій, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.04.2026 року від представника відповідача адвоката Бови В.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що ОСОБА_1 12.12.2024 медико-соціальною експертною комісією Спеціалізованою кардіохірургічною МСЕК, було встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням з 18.12.2024 на строк до 01.01.2028. 01.04.2025 р. виплату пенсії по інвалідності було припинено. На письмову заяву відповідача від 30.06.2025 р. Головне управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 08.07.2025 № 11290-10758/Ч-02/8-1600/25 повідомило, про те що їй з 01.04.2025 припинено виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із тим що листом Пенсійного фонду України повідомлено, що державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи, ОСОБА_1 скасовано рішення медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності. Відповідач отримала витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обгрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії дата прийняття рішення 11.02.2025 р. № ЦО 3993, лише 14.08.2025 року.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням експертної команди, відповідач оскаржила його до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 року по справі № 440/12519/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, було задоволено в повному обсязі, а також визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-3993.

За таких обставин припинення виплати пенсії є незаконним, а право відповідача на отримання пенсії по інвалідності підлягає відновленню з моменту її неправомірного припинення, тобто з 01.04.2025 року, із виплатою усіх належних сум за минулий період.

Отже, у позивача наявний обов`язок поновити виплату пенсії та здійснити виплату заборгованості, що утворилася внаслідок її протиправного припинення.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч.1 ст.103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Відповідач не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, на відповідача може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняттю рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що первинно пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 призначено 26.12.2023 на підставі виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ №107958 по 31.12.2024. Розмір пенсії 6137,01 грн.

На підставі виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ №546397 продовжено виплату пенсії по 31.12.2027. У зв`язку з надходженням витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО 3993, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 27.03.2025 (вх. №3233/9 від 27.03.2025), згідно з яким немає підстав визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 12.12.2024, управлінням призупинено виплату пенсії з 01.01.2025.

З урахуванням вищезазначеного, за період з 12.12.2024 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії в сумі 22508,51 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 року по справі № 440/12519/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, було задоволено в повному обсязі, а також визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-3993.

Суд вважає доводи сторони відповідача слушними, а позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Однак, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 року по справі № 440/12519/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, було задоволено в повному обсязі, а також визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 11.02.2025 №ЦО-3993.

Також, позивачем не доведено факту наявності рахункової помилки, оскільки відсутні докази (наприклад, висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов`язаною, наприклад, з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24 грудня 1999 року, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

Крім того, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів які є пенсійною виплатою, призначеною останньому позивачем, а тому, відповідно до вимог статті 1215 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ: 13967927;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя: В.М.Бугрій