Ухвала суду № 137283451, 08.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.06.2026Справа № 554/9261/22 Провадження № 1-кс/554/7778/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколова Балка, Новосанжарського району, Полтавської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого головним спеціалістом департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12022170420001781, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 . В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Так, слідчою групою у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022170420001781 від 03.09.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).

Згідно з клопотанням слідчого, у ході досудового розслідування встановлено, що молодший сержант ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Збройних Силах України з 13.12.2016 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді старшого механіка водія танкової роти танкового батальйону.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 загинув в результаті отриманих ушкоджень, внаслідок виконання обов`язків військової служби під час проведення військової операції.

Згідно з протоколом № 309 від 06.06.2022 року засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, молодший сержант ОСОБА_7 отримав травму :«термічні опіки із залученням 90% і більше поверхні тіла, ушкодження внаслідок військових дій від вогню, пожеж та гарячих предметів», яка призвела до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії

НОМЕР_2 , виданим 07.04.2022 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Лікарським свідоцтвом про смерть № 572, виданим 25.03.2022; витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 14.04.2022 (по стройовій частині) № 94.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Навесні 2022 року, точної дати та часу розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стало відомо про загибель сина ОСОБА_7 внаслідок виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини.

18.05.2022 року ОСОБА_9 звернулася з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_3 її сина молодшого сержанта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого механіка-водія танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Після надходження заяви ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», сформовано та направлено висновок з додатками від 20.05.2022 № 9/1/1261 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду на відповідній Комісії при Міністерстві оборони України щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги матері загиблого ОСОБА_7 ОСОБА_9 .

Згідно з протоколом № 102 від 21.06.2022 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, за результатами розгляду поданих документів, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги батьку та матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок смерті, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, молодшого сержанта ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 07.04.2022 та листа Кадрового центру Збройних Сил України від 07.06.2022 № 321/КЦ/5334, в розмірі 2/4 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. у рівних частках кожному, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

У невстановлені розслідуванням дату та час ОСОБА_4 дізнався інформацію про загибель ОСОБА_7 під час виконання ним обов`язків військової служби та наявність у загиблого матері ОСОБА_9 , яка проживає в с. Макухівка Полтавського району. Будучи обізнаним про постанову КМУ №168 від 28.08.2022 року, порядком та розміром виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заволодіння коштами, призначеними в якості одноразової грошової допомоги за загибель ОСОБА_7 , які мають бути виплачені ОСОБА_9 , шляхом її обману та зловживання довірою.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 у червні 2022 року, у не встановлені досудовим розслідуванням дату та час, дізнавшись про місце перебування ОСОБА_9 , прибув до неї неподалік с. Макухівка Полтавського району Полтавської області. Під час цієї зустрічі ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_9 , представився представником адвокатського об`єднання та повідомив, що може посприяти їй в отриманні належних виплат, передбачених у зв`язку із загибеллю її сина.

Надалі, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою входження в довіру до ОСОБА_9 та створення у неї хибного уявлення про те, що без його сприяння вона не зможе отримати зазначені виплати, ОСОБА_4 повідомив останній неправдиві відомості про наявність у нього дружніх зв`язків із посадовими особами районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), які нібито дозволяють йому впливати на вирішення питання щодо призначення та виплати відповідних грошових коштів. Це сприяло формуванню у ОСОБА_9 довіри до ОСОБА_4 та переконання в необхідності користування його «послугами» для отримання належних їй виплат.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання довірою, 23.06.2022 року ОСОБА_4 повторно зустрівся з останньою та повідомив їй завідомо неправдиві відомості про те, що діє від імені Голови (керуючого партнера) адвокатського об`єднання «Компанія «Довіра» адвоката ОСОБА_10 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 , продовжуючи вводити ОСОБА_9 в оману щодо своїх повноважень та можливостей впливати на процес отримання належних їй виплат, надав останній бланк договору № 253 про нібито надання правової допомоги, предметом якого була юридична допомога з оформлення документів для подання заяв та позовів до суду з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її сина ОСОБА_7 , смерть якого пов`язана із захистом Батьківщини, та повідомив про необхідність підписання зазначеного договору.

При цьому ОСОБА_4 достовірно усвідомлював, що надані ним ОСОБА_9 відомості не відповідають дійсності, та не мав жодних законних повноважень діяти від імені адвоката ОСОБА_10 чи адвокатського об`єднання «Компанія «Довіра».

Так, ОСОБА_10 06.03.2022 року у зв`язку з мобілізацією був призваний на військову службу до Збройних Сил України та проходив службу на посаді начальника групи сил підтримки штабу військової частини НОМЕР_4 . У період з червня по вересень 2022 року він фактично перебував у с. Запорізьке Донецької області та не здійснював діяльності з управління адвокатським об`єднанням «Компанія «Довіра», а також не уповноважував ОСОБА_4 укладати будь-які договори, представляти інтереси адвокатського об`єднання чи діяти від його імені в будь-який інший спосіб.

Крім того, договір № 253 про надання правової допомоги, який нібито був укладений 23.06.2022 року від імені адвокатського об`єднання «Компанія «Довіра» та наданий ОСОБА_4 ОСОБА_9 , містить підпис від імені ОСОБА_10 , який фактично останнім не виконувався.

Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи відсутність у нього будь-яких повноважень діяти від імені адвокатського об`єднання «Компанія «Довіра» та ОСОБА_10 , умисно використав зазначені неправдиві відомості і документ із підробленим підписом для введення ОСОБА_9 в оману, створення у неї впевненості у законності своїх дій та подальшого заволодіння її грошовими коштами.

07.07.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі витягу з протоколу № 102 від 21.06.2022 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на особовий рахунок ОСОБА_9 № НОМЕР_5 , відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», перераховано одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю її сина у розмірі 3 750 000,00 грн.

Достовірно знаючи про надходження зазначених коштів та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на їх незаконне заволодіння, ОСОБА_4 у період з 11.07.2022 по 31.08.2022 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 переконав останню в тому, що отримання нею одноразової грошової допомоги стало можливим виключно завдяки його особистому сприянню та вжитим ним заходам.

Унаслідок обману та сформованої у ОСОБА_9 впевненості в необхідності винагородити ОСОБА_4 за нібито надану ним допомогу, остання у вказаний період після зняття готівкових коштів зі свого рахунку у відділенні № 323/16 АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 19, передавала ОСОБА_4 грошові кошти частинами в загальній сумі 1 750 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 у період з 11.07.2022 по 31.08.2022 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 протиправно заволодів належними їй грошовими коштами на загальну суму 1 750 000,00 грн, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду в особливо великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайстві), в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).

04.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України (чинна до 11.08.2023).

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що він не скоював злочин. Він дійсно уклав цивільну угоду з адвокатським об`єднанням, допомагав ОСОБА_9 оформити документи в ЗАГСі, був присутній в банку більше 10 разів, коли вона отримувала допомогу по 100 000 грн. Однак ніяких коштів від неї не отримував, лише 50 000 грн. йому за послуги сплатив ОСОБА_11 . Вказав на те, що він не переховувався від правоохоронних органів, працює з 2023 року в Полтавській ОВА, отримує заробітну плату в розмірі 21 000 грн. щомісяця, сплачує аліменти на дітей. З дружиною вони розлучилися, але проживають разом та виховують трьох неповнолітніх дітей.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені. Підозрюваний визнає, що він співпрацював з потерпілою. Надавав їй юридичні послуги, діяв від адвокатської компанії, він вважав, що його залучили як помічника. Доказів, що він отримував кошти немає. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, працює, отримує заробітну плату, проживає з сім`єю, утримує трьох неповнолітніх дітей.

Допитаний свідок ОСОБА_12 в судовому запсіданін пояснила, що вони з чоловіком розлучилися в березні 2026 року, однак продовжують жити однією сім`єю. Чоловік дуже доброзичливий, спокійний та хороший батько дітям.

Заслухавши учасників процесу, допитавши свідка, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 04.06.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023).

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (чинна до 11.08.2023), що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.09.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 03.09.2022; заявою ОСОБА_9 від 04.09.2022; протоколом огляду від 04.09.2022; протоколами пред`явлення особи для впізнанян за фотозімками від 04.09.2022; протоколом огляду від 11.11.2022; письмовими пояснення від імені ОСОБА_10 ; довіреністю від 11.01.2022; Цивільно правовим договором № 3 від 11.01.2022; заявою ОСОБА_4 про долучення документів від 15.04.2024; запитом у порядку ст. 93 КПК України до АО «Компанія Довіра» від 20.12.2022; відповіддю на запит від АО «Компанія Довіра»; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 02.04.2024; протоколом одночасного допиту осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_4 від 28.04.2024; протоколом тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом банківську таємницю в АБ «Укргазбанк» від 05.01.2026; висновком судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/117-25/25479-ПЧ від 28.11.2025; висновком судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/117-25/25476-ПЧ від 25.11.2025; протоколом оглядів інформації від операторів рухомого мобільного зв`язку від 09.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.01.2026; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_14 від 01.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 03.06.2026; іншими матеріалами кримінального провадженні в їх сукупності;

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні слідчий, посилаючись на розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, просить у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, а саме 1 750 528 грн.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Таким чином, застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, адже обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки не можуть бути вирішальними факторами, що виправдовують суму застави.

На думку слідчого судді, запропонований слідчим у клопотанні і підтверджений прокурором у судовому засіданні розмір застави, а саме: 1 750 528 грн. є невиправданим за наявних обставин, тож не може бути застосований.

Разом з тим, зважаючи на тяжкість та характер кримінального праовопрушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

При цьому, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначити розмір застави, що виходить за межі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, оскільки, на думку слідчого судді, такий розмір застави для нього не буде занадто надмірним і неспівмірним і буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України.

Визначений розмір застави та порядок її сплати під час перебування під вартою на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином з іншого.

Слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 58 днів, який обчислювати з 10 год. 57 хв. 08 червня 2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 04.08.2026 року, 10 год.57 хв.

Розмір застави визначити у межах 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області , ЗКПО 26304855, р/р UA 398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави, сума застави, дата внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1