Ухвала суду № 137283251, 10.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1370/26

Провадження № 2/539/1369/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Павличенко О.А.,

представника позивача адвоката Слюсар К.С.,

представника відповідачки адвоката Лепіхіної О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просив шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 24 лютого 2021 року, розірвати.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 24 лютого 2021 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Дітей від шлюбу не мають. Протягом останнього року стосунки між ними розладились, зникло взаєморозуміння, стали частими сварки. Вже тривалий час кожен із сторін живе окремим життям та своїми інтересами. З січня 2025 року сторони проживають окремо, сімейне життя не ведуть, шлюбних сосунків не підтримують. Фактично сім`я припинила існування. Примирення та збереження шлюбу між сторонами не можливе.

Ухвалою від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 13.01.2026 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено до Верховного Суду для визначення підсудності в порядку ст. 29 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2026 визначено підсудність цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу Лубенському міськрайонному суду Полтавської області.

У вказані ухвалі зазначено, що факт громадянства України та проживання ОСОБА_2 за кордоном, а також факт громадянства Федеративної Республіки Німеччина й Італійської Республіки та проживання ОСОБА_1 за кордоном підтверджуються доданими до позовної заяви документами, а тому наявні підстави для визначення підсудності цивільної справи в порядку статті 29 ЦПК України.

19.05.2026 представник відповідачки адвокат Лепіхіна О.С. подала клопотання про встановлення змісту норм права Китайської Народної Республіки шляхом здійснення запиту через Міністерство юстиції України.

27.05.2026 представник позивача подала заперечення на вказане клопотання, в якому зазначила, що розумний строк на встановлення норм іноземної держави вже минув, сторона Відповідача, яка наполягала на їх застосуванні жодним чином не сприяла їх роз`ясненню, тобто не довела свою позицію. Вважає, що сторона Відповідача зловживає процесуальними правами та штучним чином затягує розгляд справи. Звернула увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про міжнародне приватне право», якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України. Просила клопотання залишити без розгляду і розірвати шлюб.

В судовому засіданні представник відповідача наполягала на задоволенні клопотання, представник відповідача просила клопотання залишити без розгляду.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України учасники справи у тому числі мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до 5 ст. 10 ЦПК суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Провадження у справах за участю іноземних осіб унормовано розділом ХІ ЦПК України, а також Законом України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 є громадянином Федеративної Республіки Німеччина й Італійської Республіки, відповідачка є громадянкою України, подружжя мало останнє спільне місце проживання в Китайській Народній Республіці, що ними не заперечується та підтверджується матеріалами справи, застосуванню підлягає право Китайської Народної Республіки.

Установлення змісту норми права іноземної держави регламентується статтею 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», зі змісту якої вбачається, що при необхідності застосування норм права іноземної держави суд встановлює зміст таких норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Для цього суд звертається в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучає експертів.

Суд може застосовувати не тільки іноземні закони, але й звичаї та судову практику в тих межах, в яких останні визнаються джерелами права у відповідних державах.

Способами здобуття інформації про іноземне право, а саме встановлення змісту норм іноземного права, яке підлягає застосуванню, є: 1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо. (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», п. 9).

Дієвими є механізми обміну правовою інформацією, що передбачені двосторонніми договорами про правову допомогу, укладеними між Україною та іншими країнами. Як правило, вони містять положення про взаємне надання правової допомоги та органи, що її здійснюють. За загальним правилом клопотання про правову допомогу мають надсилатися через органи юстиції.

Постановою Великої Палати ВС у справі № 904/2104/19 від 06.11.2021 в п.9.13-п.9.18 визначено, що встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов`язком суду.

Постановою ВРУ № 2996-ХІІ ратифіковано Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах (далі Договір).

Згідно ст. 2 Договору при зверненні з проханнями про надання правової допомоги з цивільних і кримінальних справ суди та інші компетентні установи Договірних Сторін зносяться між собою через свої центральні установи, якщо цим Договором не встановлено інше. До центральних установ, згаданих в п.1 цієї статті, відносяться: з боку України - Міністерство юстиції України, Верховний Суд України і Генеральна прокуратура України; з боку Китайської Народної Республіки - Міністерство юстиції КНР, Верховний Суд КНР і Верховна Народна прокуратура КНР.

За приписами пункту 8 частини першої статті 252 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - на час виконання даного судового доручення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а отже, з метою забезпечення при розгляді справи принципів цивільного судочинства, виконання завдань та досягнення мети судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення спору, необхідно звернутися у межах розгляду даної справи до Міністерства юстиції України із судовим дорученням про надання правової допомоги, з метою встановлення змісту норм матеріального права, яке підлягає до застосування у справі №539/5205/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 43, 81, 84, 259 ЦПК України, ст. 8 ЗУ «Про міжнародне приватне право», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Звернутися до уповноваженого Компетентного органу Китайської Народної Республіки через Міністерство юстиції України із судовим дорученням про надання правової допомоги, з метою встановлення змісту норм матеріального права, яке підлягає до застосування у справі №539/5205/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а саме:

- офіційні тексти нормативно-правових актів у сфері цивільно-правових відносин Китайської Народної Республіки, положеннями яких регулюється процедура розірвання шлюбу, їх офіційне тлумачення, практику застосування, а також доктрину.

Зупинити провадження у цивільній справі №539/5205/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до надходження відповіді від уповноваженого Компетентного органу Китайської Народної Республіки на судовий запит Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його оголошення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Полтавської області О.С.Алтухова