Рішення № 137282860, 02.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/579/26

номер провадження 2/531/691/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Новий колектор», через свого представника, звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позову зазначив, що 10.02.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 2085662, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, строком на 360 днів. 26.11.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий колектор укладено договір факторингу, за умовами якого було відступлено право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 35399,97 гривень, а саме: 9999,97 гривень- заборгованість за тілом кредиту; 20400,00 гривень заборгованість за процентами, 5000,00 гривень- штраф. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 2085662 від 10.02.2025 в сумі 35399,97 гривень, судового збору в сумі 2662,40 гривень та 258,38 гривень за відправлення копії позовної заяви.

Позиції учасників судового провадження.

У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві суду не надав.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи, у разі неявки відповідача просить справу розглядати за відсутності представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем його реєстрації, судова повістка повернулась до суду без вручення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25.03.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.55).

Ухвалою від 28.04.2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача в судове засідання (а.с.67).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.02.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 2085662, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., строком на 365 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку, вказаного в п. 1.3 Договору. У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання споживч зобов`язаний сплатити товариству штраф в розмірі 1500,00 гривень на 3 день такого невиконання та 300 гривень починаючи з 4 дня за кожен день невиконання. Договір підписано одноразовим ідентифікатором (а.с. 32-37).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Пейтек», яке надає платіжні послуги з переказу коштів від 26.11.2025 від ТОВ «Селфі кредит» на платіжну картку клієнта перераховано кошти: 10.02.2025 на суму 10000,00 грн, призначення платежу: зарахування на картку ЕПЗ 4731219655941502 (а.с. 43).

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором № 2085662 від 10.02.2025 заборгованість за договором складає 35399,97 гривень, а саме: 9999,97 гривень- заборгованість за тілом кредиту; 20400,00 гривень заборгованість за процентами, 5000,00 гривень- штраф (а.с. 09-12).

26.11.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № 261125/1, за умовами якого було відступлено право вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників (а.с. 21-27).

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 261125/1, вбачається наявна заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2085662 від 10.02.2025 в сумі 35399,97 (а.с. 13 з.б).

Норми права які застосував суд та підстави їх застосування.

У відповідності до ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із положень частини першої ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1ст.1047 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору між ТОВ «Селфі кредит» і відповідачем та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема процентна ставка. Позивачем нараховувалися проценти в межах строку кредитування за денною процентною ставкою.

Первинний кредитор ТОВ «Селфі кредит» свої зобов`язання відповідно договору про надання споживчого кредиту виконав у повному обсязі. В свою чергу, відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість за кредитним договором яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 9999,97 грн, заборгованість за відсотками 20400,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині позову ТОВ «Новий колектор» підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що стягненні заборгованості за штрафом в розмірі 5000,00 грн. слід відмовити, оскільки його нарахування та стягнення в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договоромв розмірі 30399,97 гривень.

Судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., суд приходить до наступного.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правничої допомоги, позивачем надано копії документів, відповідно до яких ТОВ «Новий колектор» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, а саме: договір про надання правової правничої допомоги, додаткові угоди до договору про надання правничої допомоги, звіт про виконану роботу відповідно до договору про надання правничої допомоги, копія платіжної інструкції.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, складність та категорію справи, заперечення з відповідача щодо розміру витрат, суд уважає розмір витрат позивача у розмірі 3000,00 грн співмірними і розумними витратами позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2286,35 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 258,38 грн.

На підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками до позову додана копія поштової квитанції № 1983804, згідно якої загальна вартість відправлення складає 258,38 грн, а також опис вкладення в цінний лист.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, із відповідачки підлягають до стягнення судові витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці у розмірі 221,89 грн на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором в розмірі 30399,97 гривень (тридцять тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень 97 коп), судовий збір у розмірі 2286,35 гривень (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 35 коп), витрати на правничу допомогу 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 коп) та витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 221,89 гривень (двісті двадцять одна гривня 89 коп).

В іншій частин позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Учасники справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження юридичної особи: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 09.06.2026.

Суддя Л.С.Фисун