Ухвала суду № 137282650, 05.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/606/26

381/3568/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

у присутності підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному проваджені-прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026111310000474 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, стосовно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Чоповичі Малинського району Житомирської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Покликаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 римінального процесуального кодексу України (далі КПК України), слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, а також визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення ним застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання. Крім того додав, що, на переконання органу досудового розслідування, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Додав, що зазначені у клопотанні ризики є цілком обґрунтованими, оскільки підозрюваному пред`явлена підозра у вчиненні злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років позбавлення волі, без обрання запобіжного заходу він матиме можливість переховуватись з метою уникнення відповідальності, а також незаконно впливати на свідків та потерпілу, відомості про яких отримає під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, переслідуючи мету спотворення свідчень. Крім цього, звернув увагу суду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому у нього відсутні стримуючі фактори, злочин вчинений під час дії воєнного стану. Прокурор вважає наявними підстави для застосування саме запобіжного заходу, у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, і без обрання цього виду запобіжного заходу неможливо забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвість кримінального провадження, оскільки він не працює, не має доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, він матиме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Також прокурор просив визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пояснив, що не вважає такий розмір застави надмірним з урахуванням обставин кримінального провадження, оскільки внаслідок підпалу знищено 150 кв.м. площі магазину і потерпілій завдана значна матеріальна шкода. Крім цього, підозрюваний вчинив суспільно небезпечне діяння у публічному місці, а також наразі розслідується його причетність до ще одного факту підпалу будинку культури у тому ж населеному пункті. Вказані обставини вважає такими, що свідчать про неможливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Стосовно стану здоров`я підозрюваного повідомив суду про те, що слідству відома інформація про його перебування на обліку у медичній установі, водночас належні підтвердні документи цього наразі органу досудового розслідування не надані стороною захисту та на відповідний запит не надійшли. Також звернув увагу суду на те, що заяви та звернення щодо взяття підозрюваного на поруки не надходили.

Слідчі та потерпіла у судовому засіданні підтримали позицію прокурора.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив суд застосувати більш м`який запобіжний захід та зазначив, що підозрюваний з 2002 року має психічне захворювання, з його слів, нещодавно закінчив курс лікування. Напередодні розгляду цього клопотання надавав ствердні покази, однак сьогодні змінив свою думку та говорить про свою непричетність до вчинення злочину. Він раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Стосовно його психічного стану слідство не провело експертизу. Підозрюваний проживає з матір`ю, якій більше 75 років, і вона має труднощі із самообслуговуванням та веденням хатнього господарства. З огляду на вказане захисник просив задовольнити клопотання частково та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків на Фастівське РУП, а також визначити заставу у розмірі, який вказаний у клопотанні.

Крім цього, захисник не погодився із доводами прокурора та зазначив, що вчинення злочину у населеному пункті, де проживає підозрюваний, не вважається ознакою суспільної небезпеки. Додав, що будинок, де проживає підозрюваний, належить його матері, проте підтвердних документів немає, бо мати за станом здоров`я не мала змоги їх надати до розгляду клопотання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та повідомив, що вважає себе шанованою та гідною людиною у селі і просив суд надати час зібрати підписи для обрання запобіжного заходу взяття на поруки, оскільки інші запобіжні заходи вважає для себе неприйнятними і такими, що заважатимуть йому приїздити до м. Фастова з метою придбання ліків для матері, які купує або він, або його сестра, яка передає їх з іншої країни. Крім цього, зазначив, що буде очищати націю. Потерпіла є олігархом, незаконно отримала земельну ділянку, розвела грубість і бардак, тому він запалив склад, де вона у будинку культури збирала коробки і влаштувала смітник.

На запитання суду підозрюваний повідомив, що наразі будь-які медичні діагнози чи показання у нього, а також потреба вживати будь-які медичні препарати відсутні. Він перебуває на обліку у психіатра, консультується, коригує стан та дозування ліків. Наразі він контролює свій стан та почувається нормально. Восени 2025 року він проходив курс лікування, за наслідками якого отримав виписку щодо його придатності до роботи. Напочатку 2026 у нього був візит до нового лікаря з метою знайомства та оформлення групи інвалідності.

Нормативно-правові акти, якими керувався слідчий суддя

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 176 КПК України, слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановила наступні обставини та дійшла таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри

Встановлено, що 04.06.2026 року близько 02 години 00 хвилин (більш точний час неможливо встановити у ході досудового розслідування) ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці Житомирська в селі Дідівщина Фастівського району Київської області, побачив нежитлове приміщення «магазин» за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Дідівщина, вул. Житомирська, 1Г, що належить потерпілій ОСОБА_8 , в цей момент у нього виник протиправний умисел направлений на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне знищення нежитлового приміщення «магазину», який належить потерпілій ОСОБА_8 , шляхом підпалу як способом пошкодження чужого майна, що є загально небезпечним, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв папір та сміття зі смітника, що розташований поблизу вказаного нежитлового приміщення, та виклав його поруч із вхідними дверима вказаного нежитлового приміщення та за допомогою стороннього джерела запалювання (сірників, які були при ньому) здійснив підпал паперу та сміття, чим створив відкрите джерело горіння, яке призвело до пожежі та знищення вказаного нежитлового приміщення, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду.

04.06.2026 о 18 годині 07 хвилин ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

04.06.2026 о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному знищенні чужого майна, шляхом підпалу, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2026; протоколом огляду місця події від 04.06.2026; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 04.06.2026; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.06.2026; протоколом огляду місця події від 04.06.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.06.2026; протоколом огляду відео від 04.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 04.06.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 04.06.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 04.06.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 05.06.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на дані, які надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про те, що підозра ОСОБА_6 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, аніж того, про яке стверджує прокурор.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.

Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, крім цього встановлено, що ОСОБА_6 непрацевлаштований, не має постійного джерела доходів, не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваному ОСОБА_6 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стануть відомі свідки та потерпіла у цьому кримінальному провадженні, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість безпосередньо впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчитини інше кримінальне правопорушення, оскільки він вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, у нього відсутні стримуючі фактори.

Також цей ризик безпосередньо пов`язаний із ризиком впливу на свідків, а спонукання свідків надавати недостовірні відомості містить ознаки самостійного кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи поданого до суду клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вчини спроби впливу на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення,

Вказане переконує слідчого суддю у тому, що ці ризики стосовно ОСОБА_6 є достатньо високими та не спростовані під час розгляду клопотання.

Мотиви суду щодо обраного виду запобіжного заходу

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 194 КК України та наявність декількох ризиків, тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження об`єктивно необхідним є застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

Прокурор просив застосувати стосовно ОСОБА_6 найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

Водночас у поданому до суду клопотанні прокурор просив визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення ним застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Так, підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий.

Відповідно до санкції ч. 2 ст. 194 КК України, за вчинення цього кримінального правопорушення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

На виконання вимог ст. 177-178 КПК України слідчий суддя встановила, що підозрюваний на обліку у лікарів не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Відомості, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надані.

З огляду на це до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований запобіжний захід тримання під вартою.

Враховуючи вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає. При цьому суд враховує повідомлену захисником та підозрюваним інформацію про те, що він проживає з матір`ю, яка досягла віку понад 75 років і яка має труднощі із самообслуговуванням та веденням хатнього господарства. Слідчий суддя вважає, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту становитиме надмірний тягар для матері підозрюваного, яка буде змушена дбати про свого сина, забезпечуючи його продуктами харчування та іншими речами, а також вирішувати для нього інші побутові питання, пов`язані з необхідністю залишення місця проживання, оскільки підозрюваний буде обмежений у такому праві.

Також не підлягає задоволенню клопотання підозрюваного ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки з огляду на відсутність відповідних заяв, які є передумовою застосування такого виду запобіжного заходу.

Вирішуючи це питання, суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом під час обрання запобіжного заходу і суспільний інтерес у цьому конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із абзацом 2 частини 3 цієї статті, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час вирішення вказаного питання слідчий судді враховує, що до матеріалів клопотання надано доказів та під час його розгляду суду не повідомлено про існування випадків, визначених у частині 4 статті 183 КПК України, за наявності яких слідчий суддя має право не визначати розмір застави.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя, керуючись приписами статті 182 та частини 3 статті 183 КПК України, визначає заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вважає, що така застава є достатньою для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У випадку внесення підозрюваним або іншою особою застави, у визначеному розмірі, на підозрюваного будуть покладені обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

У випадку внесення застави підозрюваний підлягатиме звільненню з-під варти, із моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави строк дії процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, становитиме 2 місяці.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити повністю клопотання заступника начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором у кримінальному проваджені-прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області, у кримінальному провадженні № 12026111310000474 від 04.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання, тобто з 18 години 07 хвилин 04 червня 2026 до 18 години 07 хвилин 03 серпня 2026 включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (1 прожитковий мінімум 3 328,00 грн. х 60).

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, який тримається під вартою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент на р/р UA 768201720355259001000018661, Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, з подальшим наданням слідчому, прокурору, суду документу, що це підтверджує.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження) за їхнім викликом;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження) з міста Фастова та с. Дідівщина Фастівського району Київської області;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Відмовити у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 про обрання іншого виду запобіжного заходу.

Строк дії ухвали до 18 години 07 хвилин 03 серпня 2026 включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повна ухвала проголошена 10.06.2026 о 15 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_16