Рішення № 137282287, 30.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 760/7600/24

Провадження № 2/369/1931/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.04.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року представник позивача Моторно (транспортного) страхового бюро України адвокат Бутенко М.О. звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва із вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2016 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » порушив правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Згідно з постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.06.2016 року у справі № 760/10318/16-п, яка набрала законної сили 11.07.2016 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до звіту № 351 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак « НОМЕР_3 » становить 20 713,54 грн. Окрім цього, витрати на збір документів склали 620,00 грн. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розмір шкоди складає: 21 333,54 грн.

Відповідачем було добровільно сплачено позивачу 16 585,00 грн. А тому, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду, в порядку регресу в розмірі 4 748,54 грн та судові витрати.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Разом з тим, у позовних вимогах зазначила, що розгляд справи просить проводити у її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, через канцелярію суду подав заяву про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату регресивного платежу по справі №33944 на суму 3500 грн.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Судом встановивлено, що 05.06.2016 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » порушив правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак « НОМЕР_2 ».

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Згідно з постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.06.2016 року у справі № 760/10318/16-п, яка набрала законної сили 11.07.2016 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до звіту № 351 встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак « НОМЕР_3 » становить 20 713,54 грн. Окрім цього, витрати на збір документів склали 620,00 грн. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розмір шкоди складає: 21 333,54 грн.

Відповідачем було добровільно сплачено позивачу 16 585,00 грн. А тому, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду, в порядку регресу в розмірі 4 748,54 грн та судові витрати.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За положеннями п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Суд встановив, що 05.06.2016 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » порушив правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак « НОМЕР_2 ». ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , який на момент завдання шкоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За положеннями ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

За визначеннями ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

З аналізу норм закону про обов`язкове страхування випливає, що договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може укласти будь-яка особа незалежно від права власності на автомобіль за наявності у неї свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та документа, що посвідчує особу страхувальника, оскільки полісом забезпечується транспортний засіб, а не особа страхувальника (водія чи номінального власника).

Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль потерпілої особи, сталася з вини відповідача, який на момент завдання шкоди не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду в порядку регресу.

Разом з тим, відповідно до ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

До складу витрат, що відшкодовуються МТСБУ і можуть бути стягнуті в порядку регресу, витрати на збір документів та визначення розміру шкоди не входять, а тому вимоги позивача в частині стягнення додаткових витрат на збір документів в розмірі 620 грн задоволенню не підлягають.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідачем було надано до суду квитанцію про сплату регресивного платежу по справі №33944 на суму 3500 грн, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача завданої шкоди в порядку регресу у сумі 4748,54 грн підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 628 грн 54 коп.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 13.2%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 399 грн 70 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України шкоду в порядку регресу в розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн 54 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро 399 (триста дев`яносто дев`ять) грн 70 коп. у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про позивача: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8; код ЄДРПОУ 21647131.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 30 квітня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК