Рішення № 137281983, 09.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1463/2026

Справа № 359/11286/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом КПТМ «Бориспільтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2025 року від КПТМ «Бориспільтепломережа» до Бориспільського міськ-районного суду Київської області надійшов вказаний позов, яким просить : стягнути з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» 35 725,07 грн., а також витрати на судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що КПТМ «Бориспільтепломережа» безперебійно, вчасно, якісно надавало та надає послуги з постачання теплової енергії до квартири відповідача. Відповідач разом з своєю сім`єю проживає в квартирі по АДРЕСА_1 , в якій опалювальна площа становить 55,7 м.кв., користується послугами тепло-постачання. Особовий рахунок № НОМЕР_1 оформлений на її ім`я. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплачує, а тому представник позивача вимушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи представник позивача до суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Натомість представник позивача направив до суду заяву згідно якої просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв чи клопотань, відзиву на позов до суду не направила.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно вимог ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №441336541 від 28 серпня 2025 року.

24 листопада 2010 року між КПТМ «Бориспільтепломережа» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4291 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання.

В період часу з 01 січня 2022 року по 01 серпня 2025 року позивач надавав ОСОБА_1 послугу з постачання теплової енергії і заборгованість по його несплаті становить 35893,79 грн. Це підтверджується довідкою КПТМ «Бориспільтепломережа» по абоненту ОР №11563 від 10 вересня 2025 року.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізо-ваного водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст. 1 вказаного закону послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники-споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що у період з 01 січня 2022 року по 01 серпня 2025 року позивачем надавались послуги з постачання теплової енергії, що не спростовано відповідачем.

Докази звернення відповідача з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим відповідно ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 35725,07 грн.

Згідно ч.1 ст. 133 та ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З платіжної інструкції №2470 від 17 вересня 2025 року та платіжної інструкції №266 від 18 березня 2024 року вбачається, що при пред`явленні позову комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепло-мережа», сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Позов задоволений в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст.4-12, 76-81, 133, 141, 223, 259-260, 263-265, 280, 353, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву КПТМ «Бориспільтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованість у розмірі 35725 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 07 (сім) копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Інформація про позивача: КПТМ «Бориспільтепломережа», адреса: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41-а, код ЄДРПОУ 13712452.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , відомості про паспорт відсутні, останнє відоме місце реєстрації за адресою : АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст заочного рішення суду виготовлено 09 червня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.