Рішення № 137281196, 09.06.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/441/26

Провадження по справі №2/276/508/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

при секретарі судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк терміном один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . За життя спадкодавець склав заповіт, яким заповів позивачу ОСОБА_1 все своє майно. Позивач зазначає, що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин. Причиною пропуску строку позивач вказує, що її дядько за життя ОСОБА_3 (мати позивача) повідомляв, що мав намір залишити все належне йому майно останній, яка і займалась збором і поновленням документів для подальшого оформлення спадщини. Вказані обставини остаточно сформували у позивача стійке переконання про відсутність у неї спадкових прав як за законом, так і за заповітом. Однак, після смерті своєї матері позивач дізналась, що ОСОБА_3 не оформила майно, яке належало ОСОБА_2 , водночас, останній склав заповіт саме на позивача. 04.03.2026 приватний нотаріус прийняв рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого у зв`язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 19.03.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить справу розглядати у її відсутність, на підставі поданих документів.

Представник відповідача Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області у судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшла заява, в якій відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника селищної ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Радичі Володарсько-Волинського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 25.02.2026 року Черняхівським відділом ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 13 лютого 2006 року секретарем Радицької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області Ющенко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №4. Відповідно до змісту заповіту, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка знаходиться біля будинку в розмірі 0,60 га та все що буде належати йому на день смерті.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №863606, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,8155 га, яка розташована на території Радицької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Із копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №863982 слідує, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,8404 га, яка розташована на території Радицької сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області.

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №2443/35-25 від 08.08.2025, відповідно до наявних у відділі №1 Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, наявні записи щодо реєстрації державних актів на праві власності за ОСОБА_2 державний акт серія ЯБ №863606 від 10.04.2006 року реєстраційний №010620600467 на земельну ділянку за кадастровим номером 1821183800:07:001:0284 площею 1,8155 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та державний акт серія ЯБ №863982 від 10.04.2006 року реєстраційний №010620600087 на земельну ділянку за кадастровим номером 1821183800:07:002:0256 площею 0,8404 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до довідок виконавчого комітету Хорошівської селищної ради №21 та №22 від 17.02.2025, за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований та постійно проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за шість місяців до смерті, на день смерті, разом із померлим ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Згідно копії архівної довідки Державного архіву Житомирської області від 31.03.2022 №Н-527/02, у книзі реєстрації актових записів про народження по Будо-Рижанській сільраді Володарського району за 1930 рік зазначено, що ОСОБА_4 «так у документі» народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько: ОСОБА_5 «так у документі». Мати: ОСОБА_6 «так у документі», національність батьків не зазначена.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками записано ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

Відповідно до копії Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00053544333 від 11.06.2025 року, ОСОБА_9 зареєструвала шлюб 12 травня 1957 року з ОСОБА_10 у виконавчому комітеті Будорижанської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, актовий запис №7. Після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Радичі Житомирського району Житомирської області.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Радичі Хорошівського району Житомирської області.

Із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 слідує, що ОСОБА_13 зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 26.04.1980 року в Радицькій сільській раді, актовий запис №1, після одруження змінила прізвище « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_15 ».

Згідно Експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/385-n від 11.03.2026, імена ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , а також імена по батькові ОСОБА_18 і ОСОБА_19 є ідентичними варіантами одних і тих самих власних імен, в тому числі підтверджують тотожність імен ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .

Звернувшись до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач отримала відмову, оскільки вона не прийняла спадщину після померлого в порядку та в строк, встановлені чинним законодавством.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 05.06.2026 року №85513327, наданої в.о. завідувача Хорошівської ДНК на запит суду, у Спадковому реєстрі 13.02.2006 року Радицькою сільською радою зареєстровано заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за номером в реєстрі нотаріальних дій 4, стан заповіту: чинний.

Позивач у заяві зазначила, що з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки вона була необізнана про наявність заповіту на її ім`я.

Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261-1265 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом встановлено, що позивач пропустила строк, встановлений ст. 1270 ЦК України для подачі заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування пропуску строку прийняття спадщини позивач зазначила, що її дядько за життя матері повідомляв, що мав намір залишити все належне йому майно останній, яка і займалась збором і поновленням документів для подальшого оформлення спадщини. Тому вважала, що у неї відсутні спадкові права на майно дядька. Однак, після смерті своєї матері позивач дізналась, що ОСОБА_3 не оформила майно, яке належало ОСОБА_2 , водночас, останній склав заповіт саме на позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.

Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом».

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що позивач не є спадкоємцем першої черги після смерті свого дядька ОСОБА_2 , вона вважала, що спадщину оформлено її матір`ю, яка є спадкоємицею попередньої черги, а про наявність заповіту на своє ім`я ОСОБА_1 дізналась лише після смерті ОСОБА_3 (у 2025 році), тому суд, з урахуванням визнаня відповідачем позовних вимог, дійшов висновку, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 197, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначений додатковий строк обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Відповідач: Хорошівська селищна рада Житомирського району Житомирської області; місцезнаходження: вул. Героїв України, 13, селище Хорошів, Житомирський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 04344587.

Суддя А.М.Збаражський