Рішення № 137280425, 10.06.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1776/26

2/154/1271/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Мушкета О.О.,

з участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року в провадження Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.10.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №22053-10/2025 з відповідними додатками до нього, а саме Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №22053-10/2025, Паспорт споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 19 000,00 грн. на умовах строковості,зворотності, платності, строком на 120 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісією за видачу кредиту в сумі 1 900,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту).

Позивач зазначає, що зі своєї сторони умови договору виконав повністю, надав позичальнику кредитні кошти, проте відповідачка свої зобов`язання не виконала, грошові кошти не повернула, у зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №22053-10/2025 від 09.10.2025 року, у розмірі 39 810,00 грн., яка складається з: заборгованість по простроченому тілу 19 000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 14 840,00 грн., заборгованість по штрафам 5 970,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 800 грн.

Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 04.05.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі розгляд її постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, визначено строки для подання заяв по суті справи, задоволення клопотання позивача про витребування доказу, призначено судове засідання.

Вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «ВСТ БАНК» інформацію та докази, що підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання, яке було призначене на 19.05.2026, не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Надала суду заяву, в якій вказала, що з вимогами позивача не згідна просила розглядати справу у її відсутності.

У зв`язку із ненадходженням до суду витребуваних документів, розгляд справи був відкладений до 10.06.2026.

10.06.2026 відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином судовими повістками. Заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду на направляла.

Ухвалою суду від 10.06.2026 ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.10.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №22053-10/2025, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 19 000,00 грн. на умовах строковості,зворотності, платності. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Із дослідженого судом договору про надання фінансового кредиту №22053-10/2025 від 09.10.2025 року та паспорту споживчого кредиту до даного договору, вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язалася погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його користування, виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах визначених договором, що підтверджується її електронними підписами (одноразовими ідентифікаторами).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору, кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 09.10.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 05.02.2026.

Відповідно до п.1.4 Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1900,00 грн ( що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 1.6 Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5168 - 13xx - xxxx - 1547 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання позики в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці позику відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №№3426_260311104322 від 11-03-2026 про перерахування коштів 09.10.2025 об 11:45:15 на суму 19000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 886914103, призначення платежу: зарахування 19000,00 грн. на карту № НОМЕР_2 та квитанція про зарахування №886914103 від 09.10.2025.

Згідно витребуваної судом інформації, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 у АТ «ВСТ БАНК» емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).

Банк підтверджує, що 09.10.2025 відбулась фінансова операція по безготівковому зарахуванню коштів в сумі 19 000,00 грн. на рахунок НОМЕР_4 , (карта НОМЕР_2 ). Контрагент по операції STARFINANCEGROUPLLC, рахунок НОМЕР_5 .

Отже, судом встановлено, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі проводила платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконує умови договору.

Із даного розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №22053-10/2025 від 09.10.2025 року, у розмірі 39 810,00 грн., яка складається з: заборгованість по простроченому тілу 19 000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 14 840,00 грн., заборгованість по штрафам 5 970,00 грн.

З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не належним чином виконує умови зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, відповідачка не надала суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання нею умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №22053-10/2025 від 09.10.2025 року, у розмірі 33 840,00 грн., яка складається з: заборгованість по простроченому тілу 19 000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 14 840,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості по штрафам суд зазначає таке.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Суд бере до уваги, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який містив прямий мораторій на стягнення неустойки за споживчими кредитами, був виключений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Проте, виключення норми із спеціального закону не створює колізії норм і не означає, що не підлягає застосуванню чинна норма ЦК України, яка регулює аналогічні правовідносини. Оскільки такий мораторій передбачений діючими нормами ЦК України, його чинність триває.

Тлумачення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов`язковими.

Разом з тим, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Судом встановлено, що договір позики укладено 09.10.2025 року, відповідно і пеня (штрафи) за порушення грошових зобов`язань за договором нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 штрафів, нарахованих за порушення зобов`язання у розмірі 5970,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі вище вказаного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Стар Файненс Груп» та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором надання фінансового кредиту №22053-10/2025 від 09.10.2025 року, у розмірі 33 840,00 грн., яка складається з: заборгованість по простроченому тілу 19 000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 14 840,00 грн.

Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 8 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу між сторонами за умови їх документального підтвердження.

Для вирішення питання, про розподіл витрат на правничу допомогу, сторона повинна надати суду належні та допустимі докази, які підтверджують: факт надання правничої допомоги, обсяг надання послуг, розмір понесених витрат (договір, акти виконаних робіт, платіжні документи, тощо).

Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичного надання правничої допомоги та понесення відповідних витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 500 грн, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в розмірі 2263,04 грн. виходячи з розрахунку: 33 840,00 грн (загальна сума задоволених вимог) х 100% : 39810 грн (загальна сума заявлених вимог) = 85 %; 85 % х 2662,40 грн. : 100 % = 2263,04 грн.

Керуючись ст.ст.4,10,12,19,81,133,141,223,247,259,263-265,273, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №22053-10/2025 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 33 840,00 грн., яка складається з: заборгованість по простроченому тілу 19 000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам 14 840,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп»(код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) , судовий збір у розмірі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 04 коп.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в.

Представник позивача: Нікіпелова Катерина Євгенівна, адреса 04071, м. Київ, вул. Хорива, 15/8, а/с 17 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олександр МУШКЕТ