Рішення № 137279660, 10.06.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/735/26

Провадження № 2/739/539/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Іващенка І.К.,

при секретарі судових засідань - Шкурат О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2034709200 від 24.11.2020 року у розмірі 30064,62 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 8 500,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.11.2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2034709200. Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором. Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитним договором № 2034709200 від 24.11.2020 року виконав в повному обсязі. Внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) у розмірі сумі 30064,62 грн., з яких 16584,05 грн. - заборгованість з тілом кредиту, 3,45 грн. - заборгованість по відсоткам, 13477,12 грн. - заборгованість по комісії.

24.03.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі - ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», Новий кредитор, Позивач) (ЄДРПОУ: 43115064) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №24/03/23, згідно умов якого позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників, зокрема за кредитним договором № 2034709200 від 24.11.2020 року, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 . У зв`язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, але надала заяву в якій просила справу розглянути за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 24.11.2020 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2034709200.

ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту.

24.03.2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2034709200.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 24.03.2023 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» за кредитним договором №2034709200 від 24.11.2020 року становить 30064,62 грн.

Згідно із витягом з додатку №1 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 року, загальна сума боргу ОСОБА_1 складає 30064,62 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту 16584,05 грн., заборгованість по відсотках 3,45 грн., заборгованість по комісії 13477,12 грн.

Вимогою про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту на підставі ст.ст. 512, 516, 530 ЦК України ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було вжито заходи досудового врегулювання спору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що АТ «ОТП БАНК» (правонаступником є ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») свої зобов`язання за укладеними договорами виконало в повному, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договорами.

В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Натомість, ОСОБА_1 не надав в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості за кредитним договором № 2034709200 у розмірі 30064,62 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 389 від 23.04.2025 року за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду: - договір №02/01-26 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, укладений між ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» та Адвокатським бюро «Юлії Чміль»; - додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №02/01-26 від 02.01.2026 року; - акт про надання правничої допомоги №2304-26/К до договору про надання правничої допомоги №02/01-26 від 02.01.2026 року, відповідно до якого, вартість наданих адвокатських послуг в рамках даної справи становить 8 500 грн.

Проте, представник позивача вказав, що докази понесених витрат позивачем будуть надані суду у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Таким чином, питання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 500 грн. будуть вирішені судом після отримання доказів оплати, у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, шляхом ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст..ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 272, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором №2034709200 у розмірі 30064,62 грн. (тридцять тисяч шістдесят чотири гривні 62 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064, місце знаходження: 49001, Дніпропетровська обл.., м. Дніпро, вул.. Січових Стрільців, буд. 9).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.К. Іващенко