Рішення № 137279517, 10.06.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/1901/26

Провадження № 2/750/2525/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань Суконнова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

у лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Позивач) звернулося до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та Відповідачем був укладено кредитний договір № 8934127, відповідно до якого Відповідач отримав кредит у розмірі 1500 грн. строком 360 днів, зі сплатою відсотків.

24 грудня 2025 року між TOB «Авентус Україна» та Позивачем укладено Договір факторингу № 24122025/3, у відповідності до умов якого TOB «Авентус Україна» передає TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Загальний розмір заборгованості до стягнення становить 13 480 грн, які Позивач просить стягнути на його користь із Відповідача разом із судовими витратами. Розгляд справи просить провести без участі представника Позивача, у разі неявки Відповідача у визначені судом час і дату, просить ухвалити заочне рішення.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 березня 2026 року передано справу на розгляд за підсудністю до Деснянського районного суду м. Чернігова.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд на 14 травня 2026 року, визначено сторонам строк на подачу заяв по суті.

У зв`язку з неявкою Відповідача, судове засідання відкладено на 10 червня 2026 року та здійснено повторний його виклик.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та Відповідачем було укладено кредитний договір № 8934127 (а.с. 5-13).

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений у п. 10 Кредитного договору «адреса, реквізити та підпис сторін».

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - «Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

За умовами п. 1.2 вказаного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Пунктами 1.3-1.5 Кредитного договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 1500,00 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність сплати кожні 24 дні. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4. цього договору (п. 1.5.1). Знижена процентна ставка 0,95 % в день застосовується за виконання низки умов, які полягають у сплаті коштів згідно з графіком платежів, часткового дострокового повернення кредиту та отримання від Товариства індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку (п. 1.5.2).

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої карки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування TOB «Авентус Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. п. 2.1. п. 2 договору.

07 квітня 2025 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 8934127 де сторони домовилися збільшити суму кредиту на 3500,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір складає 5000,00 (а.с. 15-16).

Із застосуванням електронних одноразових ідентифікаторів Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 18-20,21-23), який передбачає умови, аналогічні умовам кредитного договору.

24 грудня 2025 року між TOB «Авентус Україна» та Позивачем укладено Договір факторингу № 241220225/3 (а.с. 34-38), у відповідності до умов якого TOB «Авентус Україна» передає TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості набуває відповідні права вимоги.

До матеріалів справи долучено копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який є невід`ємною частиною цього Договору та реєстр боржників, відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 89345127 в розмірі 13 480 грн (а.с. 41).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За змістом ч. 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з пунктом 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги. Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитних договорів, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договорів та обставини переходу прав вимоги до Позивача як нового кредитора.

Факт перерахування Відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 30.12.2025 № 19024, який за формою, змістом та реквізитами відповідає вимогам до офіційного документа, та згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» поінформовано про укладення договору про організацію переказу грошових коштів № 087/20-П від 08.07.2020. Відповідно до даного договору 07.04.2026 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 на суму 1500,00 грн та на суму 3500,00 грн.

Отже факт укладення договору на умовах, визначених у ньому, у тому числі щодо плати за користування кредитними ресурсами, строку погашення суми основного боргу та відсотків, а також отримання кредитних коштів Відповідачем підтверджено належними і допустимими доказами. Тобто Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, тоді як докази виконання своїх зобов`язань Відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Суд також вважає доведеним факт правонаступництва Позивача щодо заборгованості Відповідача перед первісним кредитором, яка виникла на підставі Договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом Відповідача, здійсненого первісним кредитором - ТОВ «Авентус Україна», така заборгованість становить 13480 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5700,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 2870,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 28-33).

Цей же розмір заборгованості було відступлено первісним кредитором Позивачу за Договором факторингу та заявлено до стягнення у позовній заяві.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 5000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу та 5700,00 грн - за відсотками, всього 10 700,00 грн.

Разом з тим, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача неустойку за прострочення виконання грошового зобов`язання у формі пені, штрафу у розмірі 2780 грн.

24 лютого 2024 року Законом України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахування пені за вказаним договором є незаконним та підлягає списанню кредитодавцем, тому в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення пені, штрафу суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

При подачі позову Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662, 40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено частково (79,38%), тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог з Відповідача слід стягнути на користь Позивача відшкодування сплаченого ним судового збору у розмірі 2113,41 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 8934127 від 07 квітня 2025 року у розмірі 10 700 (десять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 41 копійку у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олег КОСЕНКО