Ухвала суду № 137279141, 10.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9307/26

Провадження № 2/522/8491/26

УХВАЛА

10 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Мирончук Валерії Валеріївни, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Мирончук Валерії Валеріївни, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Під час вивчення матеріалів указаної позовної заяви судом встановлено її невідповідність вимогам цивільного процесуального законодавства з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач, посилаючись на неможливість на даний час визначити вартість нерухомого майна без правовстановлюючих документів, які знаходяться у відповідача та підлягають витребуванню у неї, просить розстрочити йому сплату судового збору до прийняття рішення судом.

Вирішуючи клопотання щодо розстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, вправі розстрочити позивачу (фізичній особі) сплату судового збору.

Отже, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення його сплати чи зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони.

Водночас, доводи позивача, наведені в обґрунтування клопотання про розстрочення сплати судового збору, не пов`язані з майновим станом позивача, а підставою для розстрочення сплати судового збору позивач вказує неможливість визначення вартості спірного нерухомого майна, що не віднесено до підстав, з якими закон пов`язує можливість розстрочення сплати судового збору.

Відтак законодавчо визначені підстави для розстрочення сплати судового збору відсутні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За змістом ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 гривень.

Як слідує з позовної заяви, в ній міститься п`ять позовних вимог, а саме про скасування постанови приватного виконавця Одеського нотаріального округу Мирончук В. В. від 01.04.2026 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, яка є вимогою немайнового характеру, та про визнання в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 права власності: на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3 та на 1/3 квартири АДРЕСА_4 , які відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, є вимогами майнового характеру.

При цьому, у позовній заяві позивачем вказано ціну позову у розмірі 177 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Проте ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначено дійсну вартість спірного майна та не надано доказів у підтвердження його вартості.

Таким чином, ціна позову, визначена у позовній заяві у сумі 177 000,00 грн є такою, що не відповідає дійсній вартості спірного майна.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Оскільки у позовній заяві визначено ціну позову, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд, відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», встановлює позивачу максимальну суму судового збору, що встановлена законом за подання позову майнового характеру фізичною особою, а саме у розмірі 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 640,00 грн з можливістю повернення суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Отже, сплаті ОСОБА_1 за позовними вимогами майнового характеру підлягає судовий збір у розмірі 16 640,00 грн та 1 331,20 грн за вимогою немайнового характеру, а всього 17 971,20 грн.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, отже останньому слід доплатити судовий збір у сумі 14 643,20 грн (17 971,20 3 328,00 грн) та надати суду докази про доплату судового збору.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Тобто, чиним законодавством визначено обов`язок позивача, зокрема, зазначити у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.

Також, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України.

При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, за яким позивач звертається до суду. По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

У прохальній частині позовної заяви позивач, крім вимог про скасування постанови приватного виконавця Одеського нотаріального округу Мирончук В. В. від 01.04.2026 про відмову у вчиненні нотаріальних дій та про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, просить також витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мирончук В. В. спадкову справу спадкоємців померлого ОСОБА_3 , а також у відповідача ОСОБА_2 усі правовстановлюючі документи на спадщину: на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, клопотання про витребування доказів оформлюється окремим процесуальним документом та має відповідати положенням ст. ст. 84, 183 ЦПК України.

Оскільки прохальна частина позовної заяви містить вимоги щодо витребування документів, позивачу слід уточнити чи такі вимоги стосується витребування доказів у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, чи є позовними вимогами, спрямованими на захист прав та інтересів позивача.

Відтак, позивачу слід визначитися із змістом позовних вимог та подати до суду позовну заяву з дотриманням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити йому строк для усунення зазначених недоліків поданої позовної заяви.

Реквізити суду на оплату судового збору:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Мирончук Валерії Валеріївни, про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА