Ухвала суду № 137278445, 22.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3466/26

Провадження № 1-кс/496/825/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, Вінницької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого слюсарем 5 розряду ТОВ «Інфокс Водоканал», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за матеріалами кримінального провадження за №12025163250000328 від 17.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , строком на 60 діб, посилаючись на те, що у невстановлених слідством часі та місці, у ОСОБА_5 , з метою особистого збагачення, виник кримінальний протиправний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення та збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). З цією метою, ОСОБА_5 у невстановлених слідством часі, місці та спосіб, діючи умисно та протиправно, у змові з невстановленою слідством особою, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), після чого почав її незаконно зберігати з метою подальшого збуту на території гаражного приміщення № НОМЕР_1 за координатами 46.459467,30.717458 по вул. Олексіївська площа у м. Одеса. В подальшому, продовжуючи реалізацію спільного кримінального протиправного умислу, 01.11.2025 близько 17 години 40 хвилини, ОСОБА_5 , діючи за вказівкою невстановленої особи, на автомобілі марки «Volvo460», д/н НОМЕР_2 прибув до будинку №199 по вул. Балківська у м. Одеса, навпроти якого зустрівся з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Надалі, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, передав, тобто незаконно збув останньому пакет в якому знаходилась речовина кристалічного походження, коричневого кольору, яка містить в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). У подальшому, ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції збуту ОСОБА_5 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальний кількісний вміст МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) в кристалічних речовинах становить 4,674 г, що є великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини у великих розмірах та 21.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також вважав за доцільне визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 зазначила, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені у клопотанні доводи носять виключно припущення та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Вказувала, що, на даний час, у матеріалах клопотання відсутній висновок експерта щодо вилучених речовин, у зв`язку з чим відсутні достатні підстави стверджувати про належність таких речовин до наркотичних засобів чи психотропних речовин. Крім того, зі змісту наданих матеріалів не вбачається, чи проводився експрес-тест вилучених речовин взагалі, а також які саме його результати були отримані. Також захисник звернула увагу суду на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, одружений, позитивно характеризується, а тому застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є невиправданим та не відповідає принципу винятковості такого заходу. Окрім цього, захисник зазначила, що визначений стороною обвинувачення розмір застави є явно завищеним та непомірним для підозрюваного і його сім`ї. ОСОБА_5 є єдиною працюючою особою у сім`ї, його дружина не працює та перебуває на його утриманні, тому внесення застави у запропонованому розмірі фактично унеможливить реалізацію права підозрюваного на звільнення з-під варти. Крім того, захисник звернула увагу суду на питання підслідності кримінального провадження. У зв`язку з викладеним захисник просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, а у разі визначення застави - зменшити її розмір до розумного та співмірного майновому стану підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину та до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі оперативної закупки, в ході якої зафіксовано безпосередній збут ОСОБА_5 психотропних речовин. При цьому в ході проведення зазначеної негласної дії підозрюваний, передаючи пакет із забороненими речовинами, на запитання щодо вмісту відповів: «і то, і то», що беззаперечно свідчить про його обізнаність із природою та змістом переданих речовин і спростовує можливу версію про необізнаність щодо предмета збуту; речовими доказами, вилученими в ході обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Олексіївська площа (гаражне приміщення № НОМЕР_1 ), що перебуває в користуванні ОСОБА_5 , а саме: п`ять полімерних пакетів з невідомою речовиною кристалічного походження та один полімерний пакет з невідомою речовиною білого кольору. Місце схову зазначених речовин ОСОБА_5 вказав самостійно, добровільно показав слідчому де зберігаються речовини, та підтвердив, що вони є забороненими засобами. Незважаючи на відсутність на цей момент висновку відповідної експертизи, наведені обставини в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні протоколом оперативної закупки, показаннями свідків, а також результатами раніше проведених експертних досліджень в т.ч. аналогічних речовин дають достатні підстави стверджувати, що вилучені речовини є наркотичними засобами та/або психотропними речовинами в особливо великому розмірі; показаннями свідка ОСОБА_7 , який підтвердив факт збуту підозрюваним ОСОБА_5 психотропних речовин, та який приймав участь у відповідних слідчих діях; показаннями свідка ОСОБА_9 ; висновком експертизи, відповідно до якого кристалічні речовини коричневого кольору містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, МДМА; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, а саме: запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На підставі ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 2 ст. 194 КПК України саме на прокурора покладено обов`язок доведення наявності ризику, суд же, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами і не може самостійно визначити і обґрунтовувати ризики, тим паче, що ч. 3 ст. 22 КПК України прямо заборонено покладати на один і той самий орган чи службову особу під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду.

Слідчий суддя погоджується з думкою прокурора про існування ризиків того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.

Так, при оцінці ризику переховування від правосуддя, поряд з іншими обставинами, може братися до уваги і загроза відносно суворого покарання, як це відображено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 р.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які унеможливлюють застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та неможливість застосування положень ст. 75 КК України у разі доведення вини, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України під час проведення обшуку у користуванні підозрюваного виявлено та вилучено значний обсяг речовин, що мають ознаки наркотичних засобів та психотропних речовин. З урахуванням характеру інкримінованого кримінального правопорушення, наявні підстави вважати, що інші речі, документи або речовини, які мають значення для кримінального провадження, можуть перебувати в інших місцях, не встановлених слідством, а тому підозрюваний може вжити заходів щодо їх приховування, знищення або спотворення.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваному було надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження, у зв`язку з чим йому стали відомі анкетні дані свідків. При цьому не всіх осіб, які можуть володіти відомостями щодо обставин кримінального правопорушення, встановлено та допитано. З огляду на характер інкримінованого злочину та коло осіб, пов`язаних із протиправною діяльністю, не виключено, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, схиляючи їх до зміни, викривлення або відмови від надання показань, а також перешкоджати встановленню нових свідків у кримінальному провадженні.

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України згідно з матеріалами кримінального провадження та результатами оперативної закупки зафіксовано факт незаконного збуту підозрюваним психотропних речовин. Крім того, під час обшуку вилучено значну кількість заборонених речовин, що може свідчити про їх зберігання з метою подальшого збуту. Систематичний характер протиправної діяльності та наявність ознак отримання від неї постійного доходу дають підстави вважати, що у разі незастосування запобіжного заходу ОСОБА_5 може продовжити вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлює невідворотність кримінальної відповідальності у разі доведення його вини, а також встановлену наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що досягнення мети запобіжного заходу шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Таким чином, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є цілком обґрунтованими, так як вищевикладене дає достатні підстави для обрання виключного запобіжного заходу.

Обрання інших, менш тяжких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, домашній арешт чи застава не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, а також вищеперерахованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, яка регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, у провадженні слід визначити відповідну заставу.

При визначенні її (застави) розміру суд виходить з наступного.

На підставі ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу; 7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; 8) «середовище»; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України слідчий суддя встановлює ОСОБА_5 заставу 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Виключних випадків, за яких суд міг би дійти висновку, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у цій справі не встановлено.

Таким чином, застосування більш м`яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, тому клопотання старшого слідчого слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали - 60 днів, а саме: з 21 травня 2026 року до 19 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 22.05.2026 року у справі № 496/3466/26 (провадження № 1-кс/496/825/26) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування;

- не відлучатися із м. Одеси та Одеської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 10.06.2026 року, з урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту ухвали суду.