Рішення № 137278146, 26.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5294/25

н/п 2/766/6277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» у квітні 2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 33/06/21 «Авто в кредит» від 10.12.2021 року у розмірі 486322,34 грн., витрати на правову допомогу, а також сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2021 року між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 33/06/21 «Авто в кредит».

Відповідно до умов п.1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, в грошовій формі, на придбання вживаного автомобіля, оплати комісії за надання кредиту, в сумі 353 049,72 грн., строком на 60 місяців, кінцевою датою повернення Кредиту є 09.12.2026. Плата за користування кредитом процентна ставка за користування кредитом становить 10.12.2021 року по 09.12.2022 року 13,49% річних, а з 10.12.2022 року і надалі 10,49% річних (нараховується щомісячно).

Пунктом 4.1. Кредитного договору було встановлено, що Позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, процентів, сплаті комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Кредитним договором, на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «КБ «Глобус», шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника та/або внесення готівкових коштів в касу Банку. Кредит повертається рівними частинами у вигляді щомісячних ануїтетних платежів.

Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості (Додаток №2 до цього Договору).

У зв`язку з виникненням кредитної заборгованості, 14.08.2024 року Позивачем за місцезнаходженням Відповідача було направлено Вимогу щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів та комісії, що передбачені договором №33/06/21 від 10.12.2021 року, №51-3040 від 08.08.2024 р.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перед АТ «КБ «ГЛОБУС» за Кредитним договором №33/06/21 «Авто в кредит» від 10.12.2021 року, станом на 31.03.2025 року, становить 486 322,34 грн., яка включає в себе: строкову заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі 123567,48 грн.; прострочену заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі 217338,95 грн.; строкову заборгованість по процентам 3905,98 грн.; прострочену заборгованість по процентам 141509,93 грн.

У зв`язку із вищевикладеним позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

24.03.2026 року на адресу Херсонського міського суд Херсонської області надійшла заява представника відповідача адвоката Беспалова О.С. про надання доступу та ознайомлення з матеріалами цивільної справи.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, зокрема, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідача та направлення судових повісток про виклик до суду в електронному вигляді через зареєстрованих кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представника відповідача - адвоката Беспалова О.С.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач та його представник не скористалися. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст.280,281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судомне встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» та підписав Заяву-анкету на отримання кредиту.

10.12.2021 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 33/06/21 «Авто в кредит».

Відповідно до умов п.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику в грошовій формі, на придбання вживаного автомобіля, оплату комісії за надання кредиту в сумі 353049,72 гривень строком на 60 місяців, кінцевою датою повернення кредиту сторонами визначено 09.12.2026 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 10.12.2021 року по 09.12.2026 року у розмірі 13,49% процентів річних. Комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) 10249,72 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань п.3.1. кредитного договору між позичальником та АТ «КБ «Глобус» 10.12.2021 року укладено договір застави транспортного засобу № 33/06/21/З, згідно якого в забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 надає заставодержателю в заставу належний йому на праві власності автомобіль: марка MAZDA, модель 3, 2019 року випуску, чорного кольору, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності позичальнику.

У відповідності п. 2.2 Кредитного договору, підписанням цього договору позичальник доручає та дає розпорядження банку здійснити видачу кредиту з кредитного рахунку шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами:

в сумі 342800,00 грн. на поточний рахунок Місько Ілона Богданівна (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) IBAN № НОМЕР_6 , відкритий в АТ «Комерційний Банк «Глобус», на виконання умов договору купівлі-продажу № 6544/2021/2974293 від 10.12.2021 року;

в сумі 10249,72 грн. на рахунок IBAN № НОМЕР_7 в АТ «КБ «Глобус», код ЄДРПОУ Банку 35591059, сплачується комісія за надання кредиту, передбаченої п. 1.1 цього Договору у національній валюті не пізніше дня надання кредиту.

На виконання п.2.2. кредитного договору 10.12.2021 року АТ «КБ «Глобус» здійснено безготівкове перерахування кредитних коштів в сумі 342800,00 грн. з кредитного рахунку на поточний рахунок ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) IBAN № НОМЕР_6 , відкритий в АТ «Комерційний Банк «Глобус», на виконання умов договору купівлі-продажу № 6544/2021/2974293 від 10.12.2021 року; в сумі 10249,72 грн. на рахунок IBAN № НОМЕР_7 в АТ «КБ «Глобус», код ЄДРПОУ Банку 35591059, сплачується комісія за надання кредиту, передбаченої п. 1.1 цього Договору у національній валюті не пізніше дня надання кредиту, що підтверджується випискою з позичкового рахунку за період з 10.12.2021 року по 31.03.2025 року.

Пунктом 4.1. кредитного договору встановлено, що повернення кредиту позичальником здійснюється на рахунок АТ «КБ «Глобус» IBAN № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус», код ЄДРПОУ Банку 35591059, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку (-ів) позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб) та/або внесення готівкових коштів у касу банку. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий.

Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка погашення кредиту (Додаток № 2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною).

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок, зазначений п. 4.1 цього Договору. Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених кредитним договором строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів (п. 4.3 Кредитного договору).

П. 4.5. кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строки передбачені п. 4.1. кредитного договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки 45 процентів річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредиту.

У зв`язку з виникненням кредитної заборгованості, 14.08.2024 року Позивачем за місцезнаходженням ОСОБА_1 було направлено Вимогу щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів та комісій, що передбачені договором №33/06/21 від 10.12.2021 року за вих. №1-3040 від 08.08.2024 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед АТ «КБ «Глобус» за кредитним договором № 33/06/21 «Авто в кредит» від 10.12.2021 року, становить 486322,34 грн., яка складається з: строкової заборгованості по основному боргу (кредиту) у розмірі 123567,48 грн.; простроченої заборгованості по основному боргу (кредиту) у розмірі 217338,95 грн.; строкової заборгованості по процентам 3905,98 грн.; простроченої заборгованості по процентам 141509,93 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Банком та фізичною особою виникли правовідносини з кредитних зобов`язань, які регулюються нормами ЦК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У даній справі кредит видано 10.12.2021 року на споживчі цілі, а дострокову вимогу пред`явлено 08.08.2024 року, тобто під час дії Закону України «Про споживче кредитування».

Висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13638/15-ц та постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16, про необхідність виконання банком обов`язкового досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором споживчого кредиту застосовні до спірних правовідносин, адже стаття 25 Закону про споживче кредитування, яка діяла на момент пред`явлення банком досудової вимоги у справі, відображає сформульований Верховним Судом та Верховним Судом України висновок щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості.

У справі правове значення для правильного вирішення спору має не лише встановлення факту відправлення банком повідомлення про дострокове повернення кредиту боржнику, а й фактичного повідомлення боржника про наявність такої вимоги, оскільки для неповідомленої особи (для відома якої така вимога не доведена) обов`язок її виконати виникнути не може.

Листом № 1-3040 від 08.08.2024 року АТ «КБ Глобус» повідомлено ОСОБА_1 про наявність заборгованості за кредитом в сумі 455758,37 грн. та запропоновано протягом 30 днів з моменту відправлення Банком даного листа сплатити заборгованість.

Відповідач не спростовує факт наявності заборгованості.

Належним дотриманням процедури повідомлення боржника про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 361/3222/19 (провадження № 61-2788св21).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки умови договорів розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомленим.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала у борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 33/06/21 «Авто в кредит» від 10.12.2021 року у розмірі 486322,34 грн., з яких: 123567,48 грн. строкової заборгованості по основному боргу (кредиту); 217338,95 грн. простроченої заборгованості по основному боргу (кредиту); 3905,98 грн. строкової заборгованості по процентам; 141509,93 грн. простроченої заборгованості по процентам. Оскільки відповідачем не спростовано тверджень позивача, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що сторонами не заявлено клопотань про звільнення від сплати судового збору та відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд здійснює розподіл судових витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 26921 від 01.04.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 7024,84 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку на його користь у повному обсязі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від якої вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі № 922/1964/21, предметом касаційного перегляду була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначену ухвалу залишив без змін.

У зазначеній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Натомість у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

У даній конкретній цивільній справі, що розглядається, позивачем у підтвердження обґрунтованості позову у частині стягнення витрат на правничу допомогу надано копії наступних документів: договору № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року, акту № 33/06/21 прийому-передачі послуг від 01.04.2025 року за договором № 010224 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024 року, платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 27018 від 01.04.2025 року, довіреності про представництво інтересів АТ «КБ «Глобус» від 05.12.2022 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3352.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума заявлена до відшкодування у розмірі 34500,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.

На підставі вищевикладеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки подані сторонами докази, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, усталеність судової практики у справах, пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, а також задоволення позову, суд вважає, що з відповідачів, з урахуванням принципів розумності та співмірності, підлягає стягненню сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за кредитним договором № 33/06/21 «Авто в кредит» від 10.12.2021 року у розмірі 486322 (чотириста вісімдесят шість тисяч триста двадцять дві) гривні 34 копійки, з яких: 123567 (сто двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят сім) гривень 48 копійок строкової заборгованості по основному боргу (кредиту); 217338 (двісті сімнадцять тисяч триста тридцять вісім) гривень 95 копійок простроченої заборгованості по основному боргу (кредиту); 3905 (три тисячі дев`ятсот п`ять) гривень 98 копійок строкової заборгованості по процентам; 141509 (сто сорок одна тисяча п`ятсот дев`ять) 93 копійки простроченої заборгованості по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» 7024 (сім тисяч двадцять чотири) гривні 84 копійки в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» 5000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Найменування сторін :

Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», юридична адреса: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, Код ЄДРПОУ 35591059.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 26.05.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова