Рішення № 137278125, 08.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 648/3324/21

н/п 2/766/7682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання скасувати арешт всього нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача у грудні 2021 року звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з позовом до відповідача, в якому просила суд зобов`язати Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт всього нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Киселівка Білозерського району Херсонської області, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 08.02.2000 Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, який зареєстрований 02.12.2015 за № 12334508 державним реєстратором Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Дендеренко Катериною Вадимівною, шляхом виключення відомостей про дану заборону з електронних реєстрів інформаційних систем Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що постановою державного виконавця від 30.11.2015 у виконавчому провадженні № 45977191 було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та заборонено його відчуження, що підтверджується відповідним записом у державних реєстрах.

З відповіді Білозерського ВДВС від 09.12.2021 вбачається, що на виконанні перебувало кілька виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 . Зокрема, провадження № 45977191 було відкрито для стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі 2104,15 грн. Однак 02.12.2015 виконавчий документ було повернуто стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення.

Водночас відділ ДВС повідомив, що надати додаткові відомості неможливо через закінчення строку зберігання архівних матеріалів виконавчих проваджень. З моменту накладення арешту минуло понад шість років, а строки для примусового виконання рішення суду сплинули.

Незважаючи на повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 02.12.2015 та фактичне завершення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно ОСОБА_1 , станом на час звернення до суду не скасовано та з відповідних державних реєстрів не виключено. Вважаючи, що подальше існування такого обтяження без належних правових підстав порушує його майнові права та законні інтереси, позивач звернувся до суду за їх захистом шляхом зняття арешту з належного йому майна.

Ухвалою суду Білозерського районного суду Херсонської області від 24.12.2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.02.2025 року № 355/0/15-25, змінено територіальну підсудність судових справ Білозерського районного суду Херсонської області шляхом їх передачі до Херсонського міського суду Херсонської області.

На виконання зазначеного рішення, наказом голови Херсонського міського суду Херсонської області від 17.10.2025 року № 03-03/187 було створено комісію з приймання матеріалів судових справ Білозерського районного суду Херсонської області до Херсонського міського суду Херсонської області. Крім того, наказом начальника ТУ ДСА в Херсонській області від 25.11.2025 року № 11-ОД створено комісію з передачі матеріалів судових справ Білозерського районного суду Херсонської області до Херсонської області.

На підставі акту приймання-передавання справ та документів від 22.01.2026 року голова комісії заступник начальника ТУ ДСА в Херсонській області А. Кичинська передала, а голова комісії керівник апарату Херсонського міського суду Херсонської області О. Звада прийняла цивільну справу № 648/3324/21 за позовом ОСОБА_1 до Білозерського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання скасувати арешт всього нерухомого майна.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з передачею справ до Херсонського міського суду Херсонської області, справа №648/3324/21 надійшла до провадження судді Шестакової Я.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.01.2026 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.05.2026 року задоволено клопотання представника позивача про заміну найменування. Замінено найменування відповідача на Білозерський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судомне встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Законодавець у частині першій статті 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Частиною другою статті 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 288646112 від 06.12.2021 року, наявні відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12334508, зареєстрований 02.12.2025 року реєстратором: Дендеренко Катерина Вадимівна, Білозерське районне управління юстиції, Херсонська обл.; підстава для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45977191, виданий 30.11.2015, Видавник: ВДВС Білозерського РУЮ; відомості про суб`єктів обтяження: Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

03.12.2021 року представником позивача направлено на адресу Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) адвокатський запит про надання інформації, в якому виконавчому провадженні, коли та на підставі яких документів вчинено обтяження на невизначене нерухоме майно ОСОБА_1 . Окрім цього, представник позивача просить зняти обтяження, накладене на невизначене нерухоме майно, а також надати витяг про вчинення обтяження невизначеного нерухомого майна ОСОБА_1 , надати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, зробити виписки та ксерокопії (фотокопії) з документів виконавчого провадження (у разі наявності) у приміщенні Білозерського ВДВС у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно відповіді Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.12.2024 року за вих. № 36588, на виконанні відділу відносно боржника ОСОБА_1 перебували наступні виконавчі провадження:

ВП № 23830381 з примусового виконання судового наказу № 2н-663 від 23.09.2009 року, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Плюс Банк» боргу в сумі 7848,41 грн. 20.12.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 29.03.2011 року державним виконавцем на підставі п. 5 ст. 47 (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

ВП № 38864872 з виконання судового наказу № 2н-663/2009 від 23.02.2009 року, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Плюс Банк» боргу в сумі 7794,44 грн. 09.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 17.11.2014 року державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

ВП № 4899472 з виконання виконавчого листа № 2-346 від 27.02.2007 року виданого Білозерським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрати на ІТЗ в сумі 7,50 грн. 30.07.2007 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 27.09.2007 державним виконавцем на підставі п. 8 ст. 49 (фактичне повне виконання рішення) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

ВП 23036129 з виконання постанови № 237706 від 12.10.2010 виданої ВДАІ Білозерського району про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 255 грн. 12.11.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 29.03.2011 року державним виконавцем на підставі п. 5 ст. 47 (неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місце проживання боржника) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

ВП № 45977194 з виконання виконавчого листа № 755/7179/2014 від 31.03.2014 виданого Дніпровським районним судом м Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 243,60 грн. 06.01.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 02.12.2015 року державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

ВП № 34230878 з примусового виконання судового наказу № 2н-663 від 23.02.2009 року, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Плюс Банк» боргу в сумі 7794,44 грн. 03.07.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 11.03.2013 року державним виконавцем на підставі п. 10 ст. 49 (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

ВП № 45977191 з виконання виконавчого листа № 755/7179/2014 від 31.03.2014 виданого Дніпровським районним судом м Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 2104,15 грн. 06.01.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 02.12.2015 року державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

ВП № 52708350 з виконання виконавчого листа № 755/7179/2014 від 31.03.2014 виданого Дніпровським районним судом м Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 243,60 грн. 23.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 25.05.2017 року державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

ВП № 52708495 з виконання виконавчого листа № 755/7179/2014 від 31.03.2014 виданого Дніпровським районним судом м Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 2104,15 грн. 23.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника. 25.05.2017 року державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Станом на 08.12.2021 року виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 на виконанні відділу не перебувають.

Згідно вказаної відповіді органу примусового виконання, надати більш детальну інформацію по виконавчим провадженням неможливо у зв`язку із закінченням строку зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, визначеного п. 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями. Роз`яснено заявнику, що виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст.. 59 Закону України «Про виконавче провадження». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачем у справі за позовом про зняття арешту з майна є або боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Оскільки позивачем не заявлено вимоги про визнання права власності на арештоване майно, а лише вимога про зняття з нього арешту, то належним відповідачем у справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

У відповідності до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для знання арешту з майна є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові N 5 від 3.06.2016 р. "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Позивач не дотрималася вимог процесуального закону, що регулює питання подання позову про виключення майна з-під арешту, оскільки даний позов про зняття арешту з нерухомого майна вона не пред`явила до належного відповідача, яким в даному випадку є стягувач у виконавчому провадженні № 45977191 з виконання виконавчого листа № 755/7179/2014 від 31.03.2014 виданого Дніпровським районним судом м Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в сумі 2104,15 грн., тобто особа, в інтересах якої накладено арешт.

У разі звернення до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту у якості захисту речового права від виниклого порушення (за статтями 387, 391, 396 ЦК України) позивач такий позов повинен пред`явити до особи (осіб), від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення його прав, тобто - для даного випадку - відповідачами мають бути боржник та стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набув певні права щодо арештованого майна (право задоволення вимоги за рахунок такого майна в порядку і в черзі, встановленій законом).

Визначення кола відповідачів, до яких пред`являються позовні вимоги, належить до процесуальних прав та обов`язків позивача. Разом із тим позивачем не було заявлено будь-яких клопотань щодо уточнення належного суб`єктного складу сторін спору, а також не подано клопотань про витребування доказів у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, у разі неможливості самостійного отримання та подання таких доказів до суду.

Водночас однією з необхідних умов задоволення позову є пред`явлення позовних вимог до належного відповідача (відповідачів), тобто особи, яка за змістом спірних правовідносин повинна відповідати за заявленими вимогами. Невірне визначення відповідача або пред`явлення позову до неналежного відповідача є обставиною, що підлягає врахуванню судом під час вирішення спору по суті.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не наділений повноваженнями здійснювати заміну неналежного відповідача належним за власною ініціативою. Таке процесуальне питання може бути вирішене судом виключно за клопотанням позивача та в порядку, встановленому процесуальним законом.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому така відмова не позбавляє позивача права на судовий захист шляхом звернення до суду з відповідним позовом до належного відповідача у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що позов у даній справі пред`явлено не до належного відповідача, а клопотання про його заміну чи залучення належного відповідача позивачем не заявлялося, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10, 11, 12,13,76-82,89 ,247,258,263-265,280-283 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання скасувати арешт всього нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.06.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова