Рішення № 137277846, 10.06.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 608/777/26

Провадження № 2/595/347/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» звернулося до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 3048901297-89390 від 06.11.2025 у розмірі 50645,42 грн, а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 06.11.2025 між ТОВ «ФК «Фінаркет» та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №3048901297-89390 (кредитний продукт «Трендовий») (далі Договір), за яким відповідач отримав грошові кошти (споживчий кредит). Договір було укладено між сторонами у вигляді електронного правочину у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою офіційного веб-сайту позивача https://www.finmarket.net.ua/, шляхом його підпису одноразовим ідентифікатором (смс-кодом). Відповідно до розділу 1 Договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у кредит в сумі 14037 грн (далі кредит, споживчий кредит) в порядку, визначеному пунктом 8.6.20 Договору, на умовах зворотності, строковості та платності, шляхом перерахування на рахунок позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , зазначеному в Договорі та яку відповідач самостійно верифікував в особистому кабінеті. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами позичальника для їх наступного зарахування на рахунок позичальника. Факт успішного перерахування грошових коштів на рахунок відповідача підтверджується копією довідки платіжної установи (ТОВ «ФК ФІН ПЕЙ») №1816 від 05.03.2026. Позивач виконав свої зобов`язання щодо надання позики своєчасно та у повному обсязі з урахуванням пункту 1.2.8 Договору, щодо нарахування та утримання комісії за надання кредиту у розмірі 3537 грн. Однак, всупереч взятим на себе зобов`язанням, на даний час відповідачем не було повернуто кредитні кошти. Згідно розрахунку, загальна заборгованість відповідача станом на день його формування становить 50 645,62 грн та складається з: 14 037,00 грн заборгованості у вигляді тіла позики; 29 590,12 грн заборгованості у вигляді процентів; 7 018,50 грн заборгованості у вигляді штрафу. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінмаркет» суму заборгованості за договором споживчого кредиту № 3048901297-89390 від 06.11.2025 у загальному розмірі 50 645,42 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 13.03.2026 справу за позовною заявою ТОВ «ФК «Фінмаркет» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики (справа №608/777/26) передано на розгляд до Бучацького районного суду Тернопільської області за підсудністю.

03.04.2026 року справа №608/777/26 за позовною заявою ТОВ «ФК «Фінмаркет» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики надійшла до Бучацького районного суду Тернопільської області.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 07.04.2026 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Фінмаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Фінмаркет» не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, зокрема і шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від нього не надходило.

З підстав, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 06.11.2025 між ТОВ «ФК «Фінмаркет» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №3048901297-89390 (кредитний продукт «Трендовий»). Договір укладено в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором m62086.

За цим Договором кредитодавець на умовах та у порядку, що передбачені даним Договором, зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (далі кредит, споживчий кредит) в порядку, визначеному пунктом 8.6.20 Договору та на умовах зворотності, строковості та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити грошові кошти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором. Усі розрахунки за цим Договором здійснюються виключно у національній грошовій одиниці України гривні (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору сторони домовились, що за цим Договором кредитодавець надає, а позичальник отримує кредит на наступних умовах: сума кредиту 14037,00 грн; чиста сума кредиту (перерахована на картку) 10500,00 грн; сток кредитування 360 календарних днів (пільговий період (30 днів): з 06.11.2025 по 05.12.2025, поточний період (330 днів): з 06.12.2025 по 31.10.2026; дата повернення 31.10.2026; базова ставка: 1,7% від суми залишку кредиту протягом перших 180 днів строку кредитування, 0,1% від залишку суми кредиту з 181 дня строку кредитування до дати повернення включно; реальна річна процентна ставка: 52414,50% річних (при використанні промокоду згідно з програмою лояльності), 228666,04% річних (при застосуванні базової процентної ставки згідно з п. 1.2.4 Договору споживчого кредиту): денна процентна ставка: 0,4% (при використанні промокоду згідно з програмою лояльності), 0,46% (при застосуванні базової процентної ставки згідно з п. 1.2.4 Договору споживчого кредиту); комісія за надання кредиту 3537 грн; загальна вартість кредиту: 34296,14 грн (при використанні промокоду згідно з програмою лояльності), 37302,87 грн. (при застосуванні базової процентної ставки згідно з п. 1.2.4 Договору споживчого кредиту).

Згідно п. 1.3. Договору кредитодавець надає позичальнику споживчий кредит в сумі, зазначеній в пп. 1.2.1 Договору шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, вказаний позичальником при оформленні кредиту в Особистому кабінеті на Сайті з використанням реквізитів особистого електронного платіжного засобу Позичальника у форматі НОМЕР_1 .

Сума кредиту включає в себе чисту суму кредиту - 10500 грн., що отримується позичальником в порядку, визначеному Договором та суму комісії за надання кредиту 3537 грн, що утримується кредитодавцем із суми кредиту в момент перерахування грошових коштів.

Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами позичальника для їх наступного зарахування на рахунок позичальника.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що строк кредитування зазначений в пп. 1.2.2 Договору. Кредит має бути повернутий в повному обсязі включно до дати повернення, зазначеної в пп. 1.2.2 Договору.

Пунктом 1.6.1 Договору встановлено, що позичальник сплачує одноразову комісію за надання кредиту у розмірі, зазначеному в пп. 1.2.8 Договору, яка нараховується одноразово та утримується кредитодавцем із суми кредиту в день видачі. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті в момент повернення кредиту та стягується за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (надання споживчого кредиту) дистанційними каналами зв`язку в цілодобовому режимі.

Порядок повернення кредиту передбачений п. 1.15 Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору, договір набирає чинності з моменту отримання позичальником кредиту та діє до виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому. Термін дії договору до 31-10-2026. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за Договором протягом строку його дії та залишилися не виконаними.

Згідно п.8.6.1. Договору позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору позичальник отримав від кредитодавця інформацію, що визначена ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також всю необхідну інформацію про споживчий кредит і умови кредитування відповідно до норм чинного законодавства України (в т.ч. відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Позичальник погодився з тим, що вся надана йому інформація є повною і зрозумілою і надана без нав`язування придбання фінансової послуги кредитодавця. Така інформація розміщена на Сайті кредитодавця і є доступною для ознайомлення позичальником перед укладанням Договору.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК Фін Пей» № 1816 від 05.03.2026, ТОВ «ФК Фін Пей» на підставі договорів № 20250602-1 про організацію взаємодії при зарахування платежів та № 20250602-2 про переказ коштів, укладених між ТОВ «ФК Фін Пей» та ТОВ «ФК «Фінмаркет», підтверджує, що платежі успішно проведені в системі: 06.11.2025 в сумі 10500 грн на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: «поповнення картки згідно з договором № 89390», ПІБ: ОСОБА_1 .

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитного договору.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно розрахунку ТОВ «ФК «Фінмаркет» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3048901297-89390 від 06.11.2025 станом на 09.03.2026 становить 50645,62 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 14037,00 грн, за відсотками 29590,12 грн, за штрафами 7018,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за договором споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором споживчого кредиту визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за договором споживчого кредиту застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Фінмаркет» та ОСОБА_1 06.11.2025 уклали Договір споживчого кредиту № 3048901297-89390, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10500 грн строком на 360 днів.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 10500 грн 06.11.2025, що підтверджується довідкою про перерахунок коштів.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Також Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 140, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, покликання позивача, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (надання споживчого кредиту) (п.1.6.1 Договору), суд не бере до уваги, оскільки такі послуги кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 3537 грн, яку позивачем включено до заборгованості за тілом кредиту, не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договору сумі, строку та порядку.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 10500,00 грн та процентами в сумі 29590,12 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої суми нарахованого штрафу, суд виходить з таких положень закону.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.

За таких обставин, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафу за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Нарахований штраф в розмірі 7018,50 грн підлягає списанню кредитодавцем.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитним договором позивачу, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором споживчого кредиту №3048901297-89390 від 06.11.2025 в розмірі 40090,12 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 10500,00 грн, за відсотками 29590,12 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 406 від 09.03.2026.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2107,51 грн (40090,12 х 2662,40 : 50645,62), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» заборгованість за договором споживчого кредиту №3048901297-89390 від 06 листопада 2025 року в розмірі 40090 (сорок тисячі дев`яносто) грн 12 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет» судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2107 (дві тисячі сто сім) грн 51 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмаркет», місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, вул. Стартова, будинок 7, офіс 403, ЄДРПОУ 43630255.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська