Ухвала суду № 137277619, 10.06.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3098/26

Провадження № 2/577/1720/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"10" червня 2026 р.

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галян С.В.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попель Дмитра Володимировича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ :

До Конотопського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попель Дмитра Володимировича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якій просить:

- постановити рішення, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), та на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, що становитиме 1/3 частину всіх видів заробітку (доходу) на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справа передана на розгляд судді Галяна С.В.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги, яким має відповідати позовна заява у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви позивачем заявленого вимогу про зменшення розміру аліментів, присуджених за різними судовими рішеннями, які відносяться до різної підсудності та на користь різних осіб.

Суддя враховує, що кожне винесене рішення про стягнення аліментів на дітей від різних жінок є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем об`єднано у одному позові вимоги до двох різних відповідачів про зменшення розміру аліментів, які не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, ці позовні вимоги не є основними та похідними одні від одних, тобто, вирішення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_2 не залежить від вирішення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_3 і навпаки.

Ці вимоги ґрунтуються на підставі рішень різних судів та їх підсудності, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що потребуватиме від суду надання правової оцінки умовам кожного рішення, обставин його виконання/невиконання сторонами умов кожного з них, вимагатиме дослідження кола доказів пов`язаних із встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить своєчасне вирішення спору в межах однієї справи у строк, визначений процесуальним законом.

Таким чином, предметом позову не є спільні права та обов`язки позивача та відповідачів, тому у відповідності до ст.50 ЦПК України, позов не може бути пред`явлений позивачем одночасно до вказаних відповідачів та розглянутий в одному провадженні за заявою позивача, а повинен розглядатись в різних провадженнях за окремими позовними заявами до кожного з них.

Суд роз`яснює, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).

Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 року у справі №910/11811/18).

У поданій позовній заяві об`єднано позовні вимоги, кожна з яких є самостійною, не пов`язані між собою ані підставою виникнення, ані поданими доказами, заявлені позовні вимоги не є похідними одна від одної, що свідчить про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Підсудність даного позову визначається за загальним правилом про територіальну підсудність, встановленим статтею 27 ЦПК України, згідно якої позов до фізичної особи пред`являється в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання або перебування відповідача станом на день відкриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги наявні в матеріалах справи відомості щодо місця проживання відповідачки ОСОБА_3 , які не свідчать про її реєстрацію або перебування на території, що віднесена до юрисдикції Конотопського міськрайонного суду Сумської області, суд доходить висновку, що підсудність справи щодо цієї відповідачки була визначена без достатніх на те підстав саме за Конотопським міськрайонним судом Сумської області.

Водночас суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Суддя, розглянувши матеріали справи, встановив, що представником позивача фактично, всупереч вимог закону, в рамках даного позову було об`єднано в одне провадження два позови до двох різних відповідачів, що є неприпустимим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Слід звернути увагу на ту обставину, що позовна заява про зменшення розміру аліментів за різними виконавчими провадженнями є неможливою, оскільки кожне виконавче провадження є окремим процесом, який вимагає окремого судового розгляду для винесення рішення і вимога про зменшення розміру аліментів має бути застосована до конкретного виконавчого провадження, а не до кількох одночасно.

Таким чином, для кожного виконавчого провадження особі слід подавати позовні заяви про зменшення розміру аліментів до кожного із відповідачів окремо.

Тобто, спільний розгляд заявлених позовних вимог, у відповідності до вищевикладеного, суперечить нормам ЦПК України.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема наявністю рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16.12.2014 року у справі №577/6014/14-ц. Водночас, це рішення не додано до позовної заяви.

Так, позивачу слід додати до позову копію вищезазначеного судового рішень, засвідченого у встановленому Законом порядку.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Законом не передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331 грн. 20 коп.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем висуваються вимоги про зменшення розміру аліментів по різним судовим рішенням та до різних відповідачів, за які законом передбачається сплата судового збору.

А тому позивачем при зверненні до суду має бути сплачений судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 2662,40 грн., а сплачено лише 1331,20 грн.

Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Сумська обл/Конотопська МТГ/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404 Банк отримувача Казначейство України (EАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача (IBAN) UA788999980313161206000018530 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано вищезазначених норми ЦПК України.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 316-318 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попель Дмитра Володимировича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

СуддяС. В. Галян