Ухвала суду № 137276304, 10.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4312/26

Провадження № 1-кп/487/529/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури

у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

у підготовчому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження №12026152030000289, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року в Заводський районний суд м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026152030000289, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.06.2026 призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства, відсутність підстав для закриття кримінального провадження, просив призначити справу до судового розгляду, підтримавши при цьому клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строк на 60 діб.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. На даний час ризики, які враховані під час застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, а саме, передбачені п. 1, п. 3- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не відпали і не зменшилися, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти, при цьому місце фактичного проживання обвинувачений не має та стійкі соціальні зв`язки, які б могли його стримувати, відсутні. Також обвинувачений може впливати на свідків, оскільки є похресником потерпілого ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 . Звернення відносно ОСОБА_4 30.01.2026 ще одного обвинувального акта за ч. 4 ст. 185 КК України до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, вказує на стійку протиправну поведінку обвинуваченого та на наявний ризик щодо вчинення нового кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, але заперечили проти продовження строку запобіжного заходу. Просили змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, оскільки обвинувачений обіцяє не впливати на потерпілого чи свідкі та бажає нести військову службу.

Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти призначення справи до розгляду та в частині продовження строку тримання під вартою, покладався на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд ураховує наступне.

Кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Миколаєва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстави для повернення обвинувального акта прокуророві відсутні.

Угода про визнання винуватості до суду не надходила.

Підстав для закриття кримінального провадження, визначених п.п. 4-1 - 8, п. 10 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку про можливість призначення даного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 до розгляду.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною 2 ст. 27 КПК України відсутні.

Вирішуючи питання щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ураховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Прокурор зазначив, що метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 є запобігання його переховуванню від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення, впливу на потерпілого, перешкоджанню кримінальному провадженню. Вказані ризики були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва 07.05.2026. Наразі ці ризики не відпали та не зменшилися.

Суд ураховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Ризик переховування обвинуваченого від суду є об`єктивним з огляду на те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, може вжити заходів до переховування з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню. Перебування частини території України під тимчасовою окупацією унеможливить здійснити його розшук правоохоронними органами України на такій території та сприятиме переховуванню від суду або ризику вчиненню іншого злочину. За обізнаності обвинуваченого з місцем проживання потерпілого, існує ризик його незаконного впливу на нього. Зважаючи на відсутність ознак, які б вказували на тісні соціальні зв`язки обвинуваченого, доводи прокурора є обгрунтованими.

Щодо можливості застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання, про який клопоче захисник, суд ураховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У підготовчому засіданні твердження захисника про надання командиром військової частини згоди на проходження обвинуваченим служби документально підтверджено не було, також судом не отримано відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за станом здоров`я, як і не отримано відомостей щодо міцних соціальних зв`язків чи інших сукупних обставин, які б переважили ризики передбачені ст.177 КПК України. Суд висновує, що дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки, на якій захисник акцентував увагу яку на підставу застосування особистого зобов`язання, забезпечується саме триманням ОСОБА_4 під вартою, а не його особистою волею.

Обставини, які не були враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 або ж відпали на тепер відсутні.

Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що наявні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу виді тримання під вартою, оскільки альтернативні (більш м`які) запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду за з`ясованих судом обставин.

За такого, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою по 08.08.2026 включно.

Керуючись статтями 31, 183, 314-316, 331, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №12026152030000289 від 02.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на 11.00 год 17.06.2026 в залі судових засідань №2 Заводського районного суду м. Миколаєва за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Радісна, 3.

Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб - по 08.08.2026 включно з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".

У судове засідання, призначене на 11.00 год 17.06.2026 викликати:

-прокурора,

-потерпілого ОСОБА_6 ,

-захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

Обвинуваченого ОСОБА_4 на вказані дату та час доставити з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» під конвоєм.

Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала суду в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1