Рішення № 137276018, 08.06.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1241/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, м.Чернівці, вул. Василя Сімовича, 15, код ЄДРПОУ 02910120)

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства культури України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275)

2) Чернівецької обласної військової адміністрації (58002, м.Чернівці, вул. М. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 00022680)

до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (59343, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Сторожинець, с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156, код ЄДРПОУ 04417518)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

Представники сторін:

від прокуратури Кацаб-Бацала Ю.М. прокурор;

від позивача 1 Кострюкова Л.М. представниця;

від позивача 2 не з`явився;

від відповідача не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури України та Чернівецької обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в якому просить суд усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури України та Чернівецької обласної військової адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом:

- визнання незаконними та скасування рішення Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за №15-18/23 від 10.03.2023 Про оголошення та взяття на облік безхазяйного майна на території Мамаївської сільської ради;

- скасування державної реєстрації про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (Вознесенська церква та дзвіниця Вознесенської церкви) в смт. Лужани (селище Лужани), по вул. Гагаріна (вул. Небесної Сотні), 10, за номером запису про взяття на облік 20201 від 25.04.2023.

В обґрунтування вимог прокурор посилається на те, що Вознесенська церква та її дзвіниця, що розташовані у селищі Лужани Чернівецької області є найдавнішою мурованою церквою Буковини та пам`яткою архітектури національного значення (орієнтовно XIIIXV ст.), форма власності якої державна. Мамаївська сільська рада 10.03.2023 прийняла рішення №15-18/23, яким вирішила розпочати процедуру визнання цієї церкви та дзвіниці безхазяйним майном і 25.04.2023 взяла їх на відповідний облік у Державному реєстрі. Прокуратура наголошує, що такі дії є незаконними та порушують майнові права держави, оскільки пам`ятка архітектури вибула з державної власності та набула статусу безхазяйного майна. Оскільки уповноважені органи (Міністерство культури та Чернівецька ОВА) самостійно не ініціювали судових процесів для захисту пам`ятки, прокуратура звернулася до суду для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні державним майном.

09.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представниці позивача 1 надійшли пояснення по справі (вх.№1616), в яких остання зазначає, що позовні вимоги прокуратури підтримує в повному обсязі.

23.04.2026 на адресу суду від представниці позивача 2 отримано письмові пояснення щодо позову (вх.№1834) з проханням задовольнити позовні вимоги по даному позову.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

2. Рух справи.

30.03.2026 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№1241.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.06.2026.

08.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представницею позивача 2 подано клопотання про відкладення розгляду справи по суті на інший день.

Станом на день розгляду справи прокурор та представниця позивача 1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, вирішення клопотання про відкладення розгляду справи залишили на розсуд суду.

Позивач 2 та відповідач у судове засідання не з`явились, явку уповноважених представників не забезпечили, відповідач про причини неявки свого представника в суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал в тому числі через систему «Електронний суд», що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, яка містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, враховуючи участь у даному судовому засіданні прокурора та представниці позивача 1, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представників позивача 2 та відповідача.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

10.03.2023 Мамаївською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області ХVІІІ сесії VІІІ скликання прийнято рішення №15-18/23 «Про оголошення та взяття на облік безхазяйного майна на території Мамаївської сільської ради», згідно якого сільською радою вирішено розпочати процедуру визнання об`єкту нерухомого майна Вознесенська церква та дзвіниця Вознесенської церкви безхазяйним майном та здійснення заходів щодо їх обліку у зв`язку із відсутністю власника.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна №467640315 від 11.03.2026 25.04.2023 Мамаївська сільська рада взяла на облік безхазяйне майно нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю Вознесенську церкву та дзвіницю Вознесенської церкви в смт. Лужани (селище Лужани), по вул. Гагаріна (вул. Небесної Сотні) за номером запису про взяття на облік 20201.

Разом з тим, згідно паспорту пам`ятки об`єкта культурної спадщини: Церква Вознесіння Господнього (Вознесенська церква), створена 1453-1956 р.р., розташована в с. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, охоронний № пам`ятки 800 та відповідно до Постанови Ради міністрів УРСР від 24 серпня 1963 року №970, узята на державний облік та визначено категорію пам`ятки. У розділі 6 якого зазначено, що форма власності пам`ятки державна, власником зазначене управління містобудування та архітектури Чернівецької облдержадміністрації.

У зв`язку із викладеним, прокурор скористалась своїм правом на звернення до суду для відновлення порушеного права позивачів.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Сторожинецької міської ради.

Повноваження прокурора з представництва інтересів держави в суді визначені Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон України "Про прокуратуру").

Позов у цій справі подано в інтересах держави в особі Міністерства культури України та Чернівецької обласної військової адміністрації як органів, уповноважених державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах.

Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави/органу місцевого самоврядування в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави/органу місцевого самоврядування не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (постанови ВПВС від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

Відповідно до усталеної судової практики ВП ВС бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держав/органу місцевого самоврядування, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави/місцевого самоврядування, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанова ВПВС від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).

Оскільки зверненню Прокурора з даним позовом передувало листування з Міністерством культури України та Чернівецькою обласною військовою адміністрацією в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Суд оцінює процедуру звернення Прокурором до суду за формальними ознаками такою, що дотримана (п.п.7, 38, 39 та 43 постанови ВПВС від 26.05.20р. у справі №912/2385/18).

Щодо позовних вимог прокурора, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Лише власникові надано, згідно зі ст. 319 ЦК України право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у т.ч. передавати його у власність іншій особі.

Стаття 326 ЦК України визначає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Стаття 335 ЦК України визначає, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Разом з тим, відповідно до положень статті 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року (втратив чинність згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21.08.1985 № 807-ХІ), молитовні спеціального типу й культове майно, що є на обліку органів радянської влади, становлять державне майно.

Відповідно до ст. 87 ЦК Української РСР (в редакції, чинній до проголошення незалежності України) соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Згідно зі ст. 89 ЦК Української РСР державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна. Таким чином, до 1991 року згідно зазначених норм, державна власність не розподілялась на загальнодержавну і комунальну. Будь-які докази належності спірного майна до особистої чи колективної власності, колгоспно-кооперативної власності або власності профспілкових та інших громадських організацій, відсутні.

Отже, спірні об`єкти нерухомого майна до моменту проголошення незалежності України належали до загальнодержавної власності.

Також, відповідно до п. 9.8 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 № 02-5/109 «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», до введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», все майно церковних і релігійних громад в Україні було визнано державною власністю згідно зі ст. 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року.

Зазначене законодавство не було визначено нечинним з дня його прийняття, тобто таким, що не породило правових наслідків. Тому держава в особі органів, визначених у статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», є належним власником культових будівель і майна.

Втрата чинності Адміністративним кодексом Української РСР 1927 року не усуває юридичних наслідків виконання приписів цього Кодексу в період його дії, зокрема щодо визнання культових будівель і майна державною власністю.

Таким чином, держава є належним власником культових будівель і культового майна. Державні органи мають право володіти, користуватися і розпоряджатися цими будівлями і майном, а також вчиняти щодо цих майнових об`єктів будь-які дії, що не суперечать закону.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 620/16668/23, від 05.06.2019 у справі №922/1669/18, від 19.02.2020 у справі № 910/3044/18 та від 05.12.2023 у справі №907/315/19. Відступ від такого правозастосування не здійснювався.

Отже, Мамаївська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області, не мала підстав для прийняття рішень про визнання безхазяйним майном будівлі Вознесенської церкви та дзвіниці, яка розташована за адресою селище Лужани, вул. Небесної Сотні, 10, Чернівецького району Чернівецької області, оскільки вони є державною власністю.

Прийняттям такого рішення Мамаївська сільська рада порушила права держави на володіння, користування та розпорядження належним їй майном.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області прийняте щодо нерухомого майна, яке за законом належить державі, в тому числі щодо нерухомої пам`ятки архітектури, яка відносяться до культурної спадщини України, позовні вимоги прокурора в частині визнання незаконними та скасування рішення Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за №15-18/23 від 10.03.2023 Про оголошення та взяття на облік безхазяйного майна на території Мамаївської сільської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішення Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за №15-18/23 від 10.03.2023 Про оголошення та взяття на облік безхазяйного майна на території Мамаївської сільської ради, яке слугувала підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій, позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (Вознесенська церква та дзвіниця Вознесенської церкви) в смт. Лужани (селище Лужани), по вул. Гагаріна (вул. Небесної Сотні), 10, за номером запису про взяття на облік 20201 від 25.04.2023 також підлягають задоволенню.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 5324,80 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Усунути перешкоди державі в особі Міністерства культури України та Чернівецької обласної військової адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом:

- Визнати незаконним та скасувати рішення Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за №15-18/23 від 10.03.2023 «Про оголошення та взяття на облік безхазяйного майна на території Мамаївської сільської ради»;

- Скасувати державну реєстрацію про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (Вознесенська церква та дзвіниця Вознесенської церкви) в смт. Лужани (селище Лужани), по вул. Гагаріна (вул. Небесної Сотні), 10, за номером запису про взяття на облік 20201 від 25.04.2023.

3. Стягнути з Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (59343, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Сторожинець, с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156, код ЄДРПОУ 04417518) 5324,80 грн судового збору.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.