Рішення № 137276017, 10.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1782/26

Провадження № 2/466/2079/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Торської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Гавдульського Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и в :

05.03.2026 представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором б/н від 15.05.2019 року у розмірі 95154,39 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву від 15.05.2019 та приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг (надалі Договір) та погодила передбачені вказаним договором умови. На підставі укладеного Договору Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , а після спливу строку дії такої відповідачкою отримано кредитну картку № НОМЕР_2 . ОСОБА_1 користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов Договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором і з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 15.02.2026 має заборгованість у розмірі 95154,39 грн., яка складається з наступного: 78010,17 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17144,22 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Представник позивача просить стягнути вказану заборгованість із відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 12.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Не погоджуючись з поданим позовом, 27.03.2026 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову у частині стягнення нарахованих процентів відмовити, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність заборгованості, визначити її виключно в межах фактично отриманих і неповернутих кредитних коштів, розмір яких буде належно доведений позивачем.

Відзив обґрунтовує тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами ані правомірність їх нарахування, ані правильність розрахунку заборгованості. При цьому, відповідач не заперечує факт користування кредитною карткою та отримання кредитних коштів, а також факт здійснення платежів на користь банку, однак заперечує заявлений позивачем розмір заборгованості, порядок її формування та правомірність включення до неї нарахованих відсотків. Вказує, що позивач посилається на анкету-заяву як на підставу виникнення зобов`язань, однак така анкета-заява не містить усіх істотних умов кредитного договору, зокрема погодженого розміру процентної ставки, порядку її зміни, порядку нарахування процентів, а також чіткої структури платежів. Надані позивачем Умови та Правила банку, розміщені на сайті, не можуть автоматично вважатися складовою кредитного договору. Окрім цього, зазначає, що позивач посилається на підписання відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 12.11.2020 року за допомогою OTP-паролю, однак жодних належних доказів такого підписання не надано. Зокрема, позивач не надав доказів направлення одноразового паролю саме відповідачу, належності номера телефону відповідачу, факту введення такого паролю, а також технічних даних, які б підтверджували здійснення відповідної дії саме відповідачем. Позивач також посилається на паспорт споживчого кредиту від 2019 року, однак цей документ має виключно інформаційний характер, не встановлює зобов`язань сторін, не містить механізму нарахування процентів та не охоплює зміни умов кредитування у подальшому. Таким чином, на думку відповідачки, зазначений документ не може підтверджувати погодження відповідачем умов, на які посилається позивач. Надана позивачем Виписка по рахунку сама по собі підтверджує рух коштів, однак не є безумовним доказом правомірності всіх нарахувань. Вказує, що 21.01.2023 року заборгованість була повністю погашена, що свідчить про припинення попередніх зобов`язань, однак не зважаючи на це, позивач безпідставно здійснює розрахунок як єдиний безперервний період починаючи з 2019 року, що не відповідає фактичним обставинам справи. Наданий позивачем Розрахунок заборгованостi за договором № б/н вiд 15.05.2019 року не містить формули нарахування процентів, не пояснює застосовані показники, зокрема так званий «коефіцієнт», не містить визначення бази для нарахування процентів у кожен період, а також не дозволяє встановити порядок розподілу «мінімальних щомісячних платежів». Крім того, проценти фактично нараховуються щоденно без визначення денної процентної ставки, що унеможливлює перевірку правильності розрахунку.

В подальшому, 07.04.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив задовольнити позов у повному обсязі.

22.04.2026 від відповідачки до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких просила у задоволенні позову у частині стягнення нарахованих процентів відмовити, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність заборгованості, визначити її виключно в межах фактично отриманих і неповернутих кредитних коштів, розмір яких має бути відповідно доведений позивачем та підтверджений належними і допустимими доказами.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.05.2019 відповідачкою ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Паспорт споживчого кредиту.

Окрім цього, 12.11.2020 о 17:48 год. відповідачкою ОСОБА_1 підписано за допомогою підпису ОТП Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до вказаної Заяви, клієнт ОСОБА_1 , яка діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Відповідач вказала свої анкетні дані, місце реєстрації та фактичного проживання, РНОКПП, паспортні дані.

Сторонами узгоджено істотні умови договору: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; суму/ліміт кредиту; строк кредитування - 12 місяців із пролонгацією; мету отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; без забезпечення.

У п 1.3 Заяви міститься інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, процентна ставка 42,0 % - для карт «Універсальна», 40,8 % - для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована.

У п. 1.4. Заяви сторони узгодили порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення).

Заява також містить інформацію щодо наслідків прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором (п. 1.5).

Відповідно до п. 2.1. Заяви, на підставі статті 212 ЦК України сторони узгодили, що права та обов`язки Сторін щодо надання та повернення кредитів «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» виникають з моменту здійснення Клієнтом будь-яких списань зі свого рахунку, в т.ч. зняття готівки, за рахунок кредитів «Оплата частинами» та/або «Оплата частинами Гроші в періоді» та/або «Миттєва розстрочка» та/або «Миттєва розстрочка. Акційна» та/або «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.», умови яких викладені нижче. При цьому Сторони узгодили, що за цим Договором діятимуть Тарифи Банку, чинні на дату такого списання, та які можуть відрізнятися від тих, що зазначені в цій Заяві на дату її підписання. Розміри актуальних Тарифів визначаються у Паспорті споживчого кредиту та чеку, який надається Клієнту, у дату здійснення Клієнтом будь-яких списань зі свого рахунку (або у дату зняття готівки - для кредиту «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою»).

Згідно з п. 3 Заяви, «Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису.

Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP пароль, QR-код, підпис стилусом на планшеті у відділенні Банку, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище.

Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.

При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.

У п. 10 Заяви, зазначено, що підписанням Заяви Клієнт підтверджує, що Банком надано йому інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Примірник цієї Заяви направляється в особистий акаунт Клієнта у Cистемі «Приват24» (вебверсія) (п. 12 Заяви).

Згідно з копією паспорту споживчого кредиту, долученого до позовної заяви представником позивача, підписаного відповідачем ОСОБА_1 15.05.2019, сторонами досягнуто згоди щодо основних умов кредитування, процентної ставки, порядку повернення кредиту, штрафів щодо прострочення платежів за кредитом, про що свідчить її проставлений підпис та дата.

З довідки про видачу кредитних карток встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 було видано 2 картки, емітовані АТ КБ «ПриватБанк», а саме: 15.05.2019 за номером НОМЕР_1 , строком дії 04/23, тип картки «Універсальна» та 24.05.2023 за номером НОМЕР_2 , строком дії 04/27, тип картки «Універсальна».

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача ОСОБА_1 , з 15.05.2019 кредитний ліміт неодноразово змінювався, востаннє такий було збільшено до 90000,00 грн.

Крім наведеного, представником позивача до позову долучено також виписку за договором б/н за період з 15.05.2019-17.02.2026 та розрахунок заборгованості.

Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 отримала можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту на картку. Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно із розрахунком позивача, станом на 15.02.2026 становить 95154,39 грн. та складається з наступного: 78010,17 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17144,22 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти, отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах, встановлених договором.

У позовній заяві позивач зазначає, що при підписанні Заяви відповідач підтвердила, що ознайомлена з умовами договору, правилами надання банківських послуг та тарифами банку.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку відповідач підписавши анкету-заяву, застереження визнав та погодився на запропоновані банком умови користування його послугами.

Судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору виникла у відповідача починаючи з 15.05.2019. Банк встановив ОСОБА_1 кредитний ліміт, який у подальшому був збільшений до 90000,00 гривень. Відповідач була обізнана з розміром встановленого їй кредитного ліміту, його подальші зміни, почала здійснювати зняття готівки з кредитної карти та розраховуватися нею у межах встановленого кредитного ліміту, що стверджується долученою випискою за договором №б/н за період з 15.05.2019 по 17.02.2026.

Існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування кредитними коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитування. Відповідач користувалася кредитними коштами, наданими їй банком, здійснювала погашення заборгованості, що знайшло своє відображення у долучених до позову розрахунку заборгованості за договором.

Вказане повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Враховуючи наведене, позов підлягає до задоволення, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 95154,39 грн., яка складається з наступного: 78010,17 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17144,22 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яка входить у межі кредитного ліміту, який був встановлений позивачем, та який був фактично наданий відповідачу згідно з розрахунком заборгованості за договором.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач ОСОБА_1 наведений позивачем розрахунок не спростувала, власного не провела, доказів його неправильності не надала.

З огляду на таке, у суду немає підстав сумніватися в обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги аргументи, наведені відповідачкою у відзиві на позовну заяву на запереченнях (на відповідь на відзив), оскільки такі не впливають на правильність висновків суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2662,40 гривень на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15.05.2019 у розмірі 95154 (дев`яносто п`ять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони в справі:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено та підписано 10.06.2026 року.

Суддя І.В. Торська