Ухвала суду № 137275864, 10.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"10" червня 2026 р.Справа № 924/302/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби м. Львів

Виконавчого комітету Нетішинської міської ради м. Нетішин, Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дроніка» с. Степове, Київської області

про стягнення 6135430,70 грн.

Представники сторін:

від позивача 1:Єгорова О.С.

від позивача 2: Гнатів І.І.

від відповідача: Коротя Р.О.- адвокат згідно ордеру

Онищенко Є.М. - адвокат згідно ордеру

від прокуратури: Ленчик В.М. прокурор відділу Хмельницької облпрокуратури

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В С Т А Н О В И В:

Шепетівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби м. Львів, Виконавчого комітету Нетішинської міської ради м. Нетішин, Хмельницької області звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Дроніка» с. Степове, Київської області про стягнення 6135430,70 грн. збитків, завданих внаслідок завищеної вартості виконаних робіт згідно договорів купівлі продажу №21.02/24 від 21.02.2024, №19.03-24 від 19.03.2024, №08/04 від 08.04.2024.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.05.2026р. підготовче засідання призначено на 08.06.2026р.

Відповідач на адресу суду подав клопотання відповідно до ст. 31 ГПК України, в якому просить передати справу №924/302/26 на розгляд до Господарського суду Київської області. В обгрунтування клопотання посилається на те, що дана справа не підсудна Господарському суду Хмельницької області, а підсудна Господарському суду Київської області, оскільки має бути застосована загальна територіальна підсудність, а не альтернативна, як визначено позивачем в позові.

Також посилається на те, що має бути застосована територіальна підсудність та справа передана до Господарського суду Київської області, оскільки відповідач зареєстрований в Київській області за адресою Київська область, с. Степове, вул. Каштанова,7.

Також, вказує на те, що не може бути застосована підсудність за вибором позивача виходячи з наступного, а саме: Позивачем на обгрунтування визначення підсудності за Господарським судом Хмельницької області в позові міститься посилання на ч.5 ст. 29 ГПК України відповідно до якої Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Зазначає, що вказана норма не може бути застосована оскільки відповідно до доданих до позову договорів поставки в них не містяться пункти, які б визначали місце його виконання, а відтак визначаючи місце виконання договорів необхідно виходити з норм законодавства, які це регламентують. Окрім цього також необхідно вказати, що для укладених договорів поставки не встановлена особливість їх виконання, окрім загальної норми про виконання зобов?язань ст. 532 ЦКУ.

Відповідно до ст. 532 ЦКУ Місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання.

Зазначає, що як і в першому так і в другому випадку визначеним у вказаній нормі, місцем виконання договорів поставки було місце знаходження Відповідача ТОВ «Дроніка» як постачальника.

Щодо першого випадку зазначає, що місцем зберігання майна було місце ведення діяльності постачальником (ст. 93 ЦКУ Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.)

Щодо другого випадку зазначає, що зобов?язання поставки є змішаним зобов?язанням в контексті його сторін: покупець є кредитором за обов?язками щодо передачі товару, а постачальник є кредитором за обов?язками щодо сплати грошових коштів (за грошовим зобов?язанням), а відтак місцем виконання зобов?язання є також місце знаходження ТОВ «Дроніка» як кредитора.

Вважає, що підсудність за вибором позивача не може бути застосована і справа не може бути підсудна Господарському суду Хмельницької області, оскільки місце виконання договорів поставки не визначена, особливість виконання договорів поставки не визначена і можна стверджувати, що відповідно до ст. 532 ЦКУ місцем виконання зобов?язань за укладеними договорами поставки було місцезнаходження ТОВ «Дроніка».

Також, вважає, що позивач не навів ні аргументів ні доказів, що місцем виконання укладених договорів поставки відповідно до законодавства була територія Хмельницької області.

Шепетівська окружна прокуратура на адресу суду через електронний суд подала додаткові пояснення, в яких проти передачі справи на розгляд до Господарського суду Київської області заперечує та просить в даному клопотання відмовити. Звертає увагу на правову позицію Верховного Суду щодо визначення територіальної підсудності спорів, пов`язаних із договорами про закупівлю товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2026 у справі № 924/698/23.

Вважає, що за загальним правилом, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено ГПК України.

Зауважує, що статтею 29 ГПК України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Вказує на те, що позови у спорах, що виникають з договорів, у яких визначено місце виконання або виконувати які через їхню особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання.

Вважає, що питання про те, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець вирішує з урахуванням того, що позов у спорі виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

А тому вважає, що для застосування встановленого ч. 5 ст. 29 ГПК України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання.

Отже, вважає, що спір у справі № 924/302/26 є спором, що виник із договорів купівлі-продажу №№ 21.02/24 від 21.02.2024, 19.03-24 від 19.03.2024, 08/04 від 08.04.2024, у яких визначено місце їх виконання м. Нетішин, тому за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договорів, тобто до юрисдикції господарського суду Хмельницької області

Розглянувши клопотання ТОВ «Дроніка» про передачу справи №924/302/26 на розгляд до Господарського суду Київської області, судом враховується наступне.

Згідно з частинами першою і другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої і другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з частинами першою і другою статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом із тим статтею 29 ГПК України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 1 статті 29 ГПК України).

За змістом положень частини 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

Обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору, частина 5 статті 29 ГПК України не містить.

Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.

Таким чином, для застосування встановленого частиною 5 статті 29 ГПК України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділено обидві сторони договору.

До договірних спорів належать, зокрема, спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні правочинів, а також тлумаченні їх умов.

Судом враховано, що підставою позовних вимог у даній справі є договори купівлі продажу №21.02/24 від 21.04.2024, №19.03-24 від 19.03.2024, №08/04 від 08.04.2024.

Предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ «Дроніка» збитків, завданих у результаті недодержання правил здійснення господарської діяльності (завищення вартості виконаних робіт).

З огляду на зазначене, судом враховано, що договори купівлі продажу №21.02/24 від 21.04.2024, №19.03-24 від 19.03.2024, №08/04 від 08.04.2024 не містять прямої вказівки на місце виконання, так їх виконання полягає у передачі товару.

При цьому, судом звертається увага на те, що відповідно до тендерних документацій - місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг є Хмельницька область, м. Нетішин, вул.Шевченка,1.

Правовідносини між сторонами цієї справи виникли на підставі зазначених вище договорів купівлі продажу, за яким ТОВ «Дроніка» продавець, а Виконавчий комітет Нетішинської міської ради покупець.

Ураховуючи специфіку відносин із постачання товару, місцем виконання таких договорів, як правило, є місце, де товар переходить від продавця до покупця.

Якщо у договорах купівлі продажу не вказано місце поставки, то за загальним правилом воно визначається як місце, в яке за домовленістю сторін поставлено товар фактично переходить до покупця.

Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2024-01-31-008477-а, № UA-2024-02-27-006250-а, № UA-2024-03-14-010286-а місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг визначено: 30100, України, Хмельницька область, м. Нетішин, вул.Шевченка,1.

За результатами проведених торгів між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та ТОВ «Дроніка» укладено договори купівлі продажу №21.02/24 від 21.04.2024, №19.03-24 від 19.03.2024, №08/04 від 08.04.2024 на поставку відповідних товарів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що між сторонами справи № 924/302/26 виник спір із договорів, в яких визначено місце їх виконання.

Враховуючи те, що у договорах визначено місце їх виконання із передбачених частиною 5 статті 29 ГПК України підстава для пред`явлення позову за вибором позивача до господарського суду за місцем виконання договору.

Водночас здійснення аналізу та визначення місця виконання кожного з обов`язків сторін за договорами чинним процесуальним законодавством не вимагається і у цій справі очевидно не має значення, оскільки спір між ними виник із договорів, однак не стосується невиконання чи неналежного виконання якогось із договірних зобов`язань.

Отже, зважаючи на предмет та підстави заявленого у справі № 924/302/26 позову, її підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 ГПК України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору, тобто до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2026 у справі № 924/698/23.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Господарського суду Київської області, у зв`язку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Дроніка» про перечу справи №924/302/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області відмовити.

Ухвала набирає законної сили 08.06.2026р. та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 10.06.2026р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 1 (електронний суд)

3 позивач 2 (електронний суд)

4 - відповідачу (09844, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Степове, вул. Каштанова, б. 7) (реком. з повід.)

5 прокуратуру (електронний суд)