Рішення № 137275720, 10.06.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2070/26

пр.№ 2/464/1998/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020 у розмірі 65793,97 грн та понесених судових витрат.

Обґрунтовує позов тим, що 10.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №437203674 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Вказує, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6B49S, який відправлено на номер мобільного телефону відповідача. Вказаний одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, що є підписанням договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн. В подальшому відповідач збільшила суму кредиту до 17500 грн. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала і кредит у визначений строк не повернула, утворилась заборгованість у розмірі 65793,97 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 17500 грн, по процентам в розмірі 48293,97 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020.

05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020.

10.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 10/07/25-Е згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 65793,97 грн. Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. За наведених обставин просить позов задовольнити, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Справа надійшла до суду 26.03.2026, протоколом автоматизованого розподілу визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 14.04.2026 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази.

04.05.2026 з АТ КБ «ПриватБанк» надійшли на адресу суду письмові докази (виписки з рахунку).

19.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Морозова В.Ю., який діє на підставі ордера АЕ №1504914, на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги. Вказує на те, що позивачем не надано доказів підставності відступлення права вимоги, нараховані позивачем відсотки є невідповідними та завищеними, не надано детального розрахунку відсотків по кредиту. Просить в позові відмовити, а у разі часткового задоволення позовних вимог, просить зменшити розмір відсотків до половини розміру тіла кредиту до 8750 грн.

19.05.2026 від представника позивача Сахарової О.І. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Навела обставини, за яких відповідачем отримано кредитні кошти на умовах, зазначених у договорі, з якими відповідач погодився. Докази правомірності переходу права вимоги до інших факторів, правомірність нарахування відсотків за користування кредитом, які наявні в матеріалах позовної заяви є належними та допустимими і відповідають умовам договорів. Просить позов задовольнити.

Представник позивача Бурий Д.В. в судове засідання не з`явився, заявою просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача Морозов В.Ю. в судове засідання не з`явився, заявою просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просить позов залишити без задоволення.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Установлено, що 10.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №437203674 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику 10.12.2020 надано кредит у розмірі 15000 грн строком на 30 днів з можливістю пролонгації, відповідно до умов договору. В подальшому відповідач збільшила суму кредиту до 17500 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідачем порушено умови договору та кредитні кошти не повернуто позичальнику.

Договір укладений сторонами письмовій формі шляхом обміну документами (заявка на отримання кредиту, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), підтвердження укладення кредитного договору). Такі документи підписані відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора. Згідно з додатком до кредитного договору за даними електронної системи на номер відповідача доставлено SMS-повідомлення.

Згідно з указаним договором кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у розмірі 15000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник бере на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2, 3, 4 договору). Договір, підписаний сторонами, передбачав строк кредитування 30 днів з дня надання кредиту з пролонгацією; за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти з розрахунку 0,35 % на день (дисконтна процентна ставка), а 128,10 % річних. Після закінчення дисконтного періоду розмір відсотків підвищено. Кредит мав бути наданий позичальнику в безготівковій формі в національній валюті на шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

Згідно з розрахунками про стан заборгованості за вказаним кредитним договором заборгованість відповідача становить: основний борг в розмірі 17500 грн; відсотки за користування кредитом в розмірі 48293,97 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Норми ч.5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (зі змінами) передбачають, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

На підтвердження існування договірних відносин між ОСОБА_1 (як позичальником) та первісним кредитором у справі надані паспорт споживчого кредиту, правила надання грошових коштів, додаткові угоди, підтвердження укладення кредитного договору. Вказані документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як убачається з матеріалів справи, перерахування коштів у сумі, визначеній умовами кредитного договору, кредитором здійснювалось на реквізити банківської картки, яку ОСОБА_1 зазначила при укладанні кредитного договору. Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.

З витребуваної судом інформації АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що ОСОБА_1 належить банківська картка № НОМЕР_1 , на яку банком-емітентом було успішно зараховано платіж у сумі 15000 грн, 1500 грн, 200 грн, 200 грн, 600 грн за період з 10.12.2020 по 09.01.2021. Також за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер НОМЕР_2 , на який направлялася інформація про підтвердження здійснення операції за вказаною платіжною карткою. З виписок вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами.

Отже, суд вважає доведеним той факт, що у даній справі виникли зобов`язання із договору кредиту, відповідач отримала кошти в розмірі 17500 грн, однак свої зобов`язання щодо повернення коштів за цим договором не виконала.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020.

05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020.

10.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 10/07/25-Е згідно умов якого, останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020.

Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 65793,97 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Оскільки між сторонами існують договірні правовідносини щодо отримання кредиту, позичальником не виконані зобов`язання перед кредитодавцем, кошти, отримані в кредит, в обумовлений строк відповідачем добровільно не повернуті, кредитор має право на отримання від позичальника ОСОБА_1 , простроченої заборгованості за кредитом.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , позивач, крім заборгованості за кредитом, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Водночас згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Зобов`язання в цивільному праві має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності, справедливості (ч.3 ст. 509 ЦК України). Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII (зі змінами) визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит (ч.1 ст. 3 згаданого Закону). Згідно з п.11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , уклавши кредитний договір, отримав саме споживчий кредит. Для визначення розміру відсотків, що підлягають сплаті позичальником за користування наданим йому кредитом, у договорі застосовані поняття 0,35 % на день (дисконтна процентна ставка), а 128,10 % річних. Після закінчення дисконтного періоду розмір відсотків підвищено.

Вказані процентні ставки узгоджуються із нормами Закону України «Про споживче кредитування», проценти нараховані в межах строку кредитування, оскільки договором передбачена пролонгація, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом в розмірі 48293,97 грн також підлягають задоволенню.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено розмір нарахованої заборгованості по тілу кредиту та процентами за користування кредитом, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Судом не приймаються доводи представника відповідача про не надання доказів підставності відступлення права вимоги, нарахування позивачем завищених відсотків, не надання детального розрахунку відсотків по кредиту та інші доводи, оскільки в матеріалах справи міститься належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а також докази правомірності переходу прав вимоги від одного фактора до іншого.

Суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений умовами договору, в тому числі з пролонгацією кредитування, відповідач погодився на такі умови, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати будь яку фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 65793,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 17500 грн; заборгованість за відсотками 48293,97 грн.

Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

На підставі статтями 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №437203674 від 10.12.2020 в розмірі 65793 (шістдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто три) грн 97 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17500 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 48293 грн 97 коп.; судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 10.06.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ