Ухвала суду № 137275661, 10.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

10 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2039/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши заяву Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вх. № 2039/26 від 08.06.2026) про забезпечення

позову Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вул. Тетянинська (Леваневського), буд. 6, оф.5, м. Київ, 03508; код ЄДРПОУ 00023857) до Громадської організації "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (пров. Істоминський 2-й, буд. 22-А, м. Харків, 61110; код ЄДРПОУ 05508915) про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" 08.06.2026 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Громадської організації "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про витребування з чужого незаконного володіння Громадської організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на користь Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м, розташованої в Харківській області, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстрованої 11.09.2004 на підставі свідоцтва про право власності б/н, 01.09.2004, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7409754).

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони державним та приватним виконавцям проводити електронний аукціон/торги з продажу нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7409754), зареєстроване за Всеукраїнська спілка автомобілістів (код ЄДРПОУ: 05508915, тип майна: нежитлова будівля літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м, адреса нерухомого майна: Харківська область, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстроване 11.09.2004 на підставі свідоцтва про право власності б/н, 01.09.2004 виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

- заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які дії з державної реєстрації права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно, стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 7409754), зареєстроване за Всеукраїнська спілка автомобілістів (код ЄДРПОУ: 05508915, тип майна: нежитлова будівля літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м., адреса нерухомого майна: Харківська область, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстроване 11.09.2004 на підставі свідоцтва про право власності б/н, 01.09.2004 виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Дослідивши подані позивачем разом із позовною заявою та заявою про забезпечення позову матеріали, суд встановив наступне.

Як вбачається із заяви позивача, Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (далі - позивач), на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого 01.09.2004 Виконавчим комітетом Харківської міської ради, належить на праві власності нерухоме майно: нежитлова будівля літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м. розташована в Харківській області, м. Харків, провулок Істомінський 2-й, будинок № 22-а, зареєстрована 11.09.2004, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 7409754 (далі - Нерухоме майно).

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно САА № 803539 від 01.09.2004 було видане позивачу на підставі Розпорядження Харківського міського голови від 31.08.2004 № 2380.

З листа № 226 від 08.09.2004 вбачається, що Громадська організація "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (далі - відповідач) зверталася листом до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ХМР з проханням зареєструвати нежитлову будівлю літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м, розташовану в м.Харкові по пров. Істомінському 2-му, № 22-а, але не за відповідачем (лист не містить прохання зареєструвати будівлю за відповідачем з вказівкою його коду ЄДРПОУ), а "згідно наданих документів", які свідчать, що реєстрація повинна була здійснена за позивачем.

Проте, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради при реєстрації вказаної нежитлової будівлі помилково внесла код ЄДРПОУ відповідача в реєстраційні дані. Тому інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на яку посилається позивач, містить помилкові дані відносно коду ЄДРПОУ ГО ВСА - 05508915, та відповідно було зареєстровано за кодом ЄДРПОУ: 05508915 - відповідача.

В свою чергу Громадська організація "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", ідентифікаційний код юридичної особи: 05508915, мала право використовувати вищезазначене нерухоме майно позивача на правах оперативного управління, без права розпорядження майном позивача, що підтверджується Договором про передачу в оперативне управління нежитлової будівлі № 1 від 14.12.2011 та Договором про закріплення нежитлової будівлі на праві оперативного управління № 11 від 10.10.2022, в яких зафіксовано, що власником нерухомого майна є саме позивач.

Крім того, в п. 1.1 Статуту Харківської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" в редакції від 2016 року (надалі - Статут) зазначено, що Громадська організація "Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (надалі - обласна організація Спілки) є відокремленим підрозділом (місцевим осередком) Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (надалі - Спілка, ВСА), зі статусом юридичної особи, що на добровільних засадах об`єднує фізичних осіб - власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян - учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки для захисту їх прав і свобод, задоволення спільних, зокрема економічних, соціальних та інших інтересів.

У п. 8.1 Статуту передбачено, що кошти обласної організації Спілки складаються з:

- набутих як членські внески;

- відрахувань і надходжень від господарської та іншої діяльності організації, навчальних закладів та підприємств, створених Спілкою;

- добровільних внесків та пожертвувань громадян і організацій, та інших надходжень, які не заборонені законодавством;

- майна, що передане обласній організації в користування Спілкою;

- придбаних за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Згідно з п. 8.5 Статуту, власником майна є Спілка в цілому. Обласна організація Спілки використовує майно Спілки на правах оперативного управління чи господарського відання.

Відповідно до п. 8.6 Статуту, від імені Спілки розпорядження та управління майном здійснює вищий орган управління Спілки.

Майно, яке знаходиться в оперативному управлінні чи господарському віданні обласної організації Спілки, може бути використано лише для виконання статутних завдань Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Управління та розпорядження майном реалізує вищий орган управління Спілки. На підставі делегованих з`їздом Спілки повноважень розпорядження та управління окремими видами майна здійснює президія ради обласної організації Спілки.

В розділі 8 Статуту ГО ВСА врегульовано питання коштів та майна Спілки.

Так, п. 8.1 Статуту ГО ВСА передбачає, що Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" володіє, користується і здійснює управління коштами та майном, які:

- відповідно до закону передані Спілці її членами або державою;

- набуті як членські внески;

- пожертвувані громадянами, підприємствами, установами чи організаціями;

- набуті в результаті діяльності навчальних закладів і підприємств;

- придбані за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Спілка може отримувати фінансову підтримку за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону. У разі отримання такої фінансової підтримки, Спілка подає та оприлюднює звіти про цільове використання цих коштів відповідно до закону.

Згідно з п. 8.2 Статуту ГО ВСА, власністю Спілки є кошти, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, цінні папери, інші майнові і немайнові активи, набуті на підставах, не заборонених законодавством.

Згідно з п. 8.4 Статуту ГО ВСА, власником майна є Спілка в цілому. Кримська республіканська, обласні, Київська, Севастопольська, Бердянська, Мелітопольська міські організації, створені Спілкою навчальні заклади та підприємства використовують майно Спілки в порядку, визначеному з`їздом та її керівними органами.

Майно, яке знаходиться в оперативному управлінні чи господарському віданні Кримської республіканської, обласних, Київської, Севастопольської, Бердянської, Мелітопольської міських організацій, навчальних закладів і підприємств, може бути використане лише для виконання статутних завдань Спілки.

Отже, як вказує позивач, з аналізу вищенаведених Статутів є очевидним, що:

по-перше, Харківська обласна організація Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" є місцевим осередком ВСА;

по-друге, все майно, що перебуває на балансі Харківська обласної організації Громадської організації "Всеукраїнської спілки автомобілістів" належить ВСА, а ХОО ГО ВСА має право тільки оперативного управління всім наявним на балансі майном.

В діючому на даний час Договорі про закріплення нежитлової будівлі на праві оперативного управління від 10.11.2022 (далі - Договір), підписаного між позивачем і відповідачем, зазначено наступне.

В пункті 1.1 - 1.3 Договору зазначено, що предметом Договору є передача Власником на підставі постанови президії Центральної ради Спілки від 31 серпня 2022 року № 15 в оперативне управління нежитлової будівлі, що перебуває у власності Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", для здійснення некомерційної господарської діяльності, передбаченої Статутом Організації.

Об`єктом нерухомого майна (далі - Майно), яке Власник передає Організації в оперативне управління за цим Договором, є нежитлова будівля загальною площею 2728.5 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. 2-й Істомінський, 22-а.

Будівля по пров. 2-й Істомінський, 22-а у місті Харків, що передається Харківський обласній організації, на праві приватної власності належить Громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 803539 від 01.09.2004, виданого на підставі Розпорядження Харківського міського голови від 31.08.2004 № 2380.

Проте як стало відомо позивачу, спірне нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем. Це вбачається з Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.04.2026 № 470948633.

31.03.2026 Господарський суд Харківської області своїм рішенням у справі №922/3187/25 (залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2026) встановив наступне:

"Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 02.09.2025 №441863640 по пров. Істомінському 2-му, 22-А у м. Харкові зареєстровано право власності на:

- Нежитлову будівлю літ. "А-4" загальною площею 2 728,5 кв.м з 11.09.2004 за Всеукраїнською спілкою автомобілістів з кодом ЄДРПОУ 05508915 на підставі свідоцтва про право власності від 01.09.2004 виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради;

Судом досліджено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-4" загальною площею 2728,5 кв.м з 11.09.2004 зареєстроване за Всеукраїнською спілкою автомобілістів з кодом ЄДРПОУ 05508915.

Проте, як встановлено судом, Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" має код ЄДРПОУ 00023857.

В той час, як код ЄДРПОУ, який зазначений в реєстрі права власності, належить Громадській організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів".

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

…

З Реєстру прав власності, який наданий Харківською міською радою в обґрунтування позовних вимог вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-4" по пров. Істомінський 2-й, будинок 22-А зареєстровано за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05508915.

Як вже зазначалось судом, код ЄДРПОУ 05508915 належить Громадській організації "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів."

Отже, враховуючи, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-4" по пров. Істомінський 2-й, будинок 22-А помилково зареєстровано за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05508915, а саме Громадською організацією "Харківська обласна організація громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", позивач вважає, що це порушує його право власності на вказане нерухоме майно.

Зокрема, як стало відомо позивачу, 27.05.2026 рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2026 у справі № 922/3187/25 набрало законної сили.

Зазначеним рішенням суду з відповідача присуджено до стягнення 9460124,58 грн та 141901,87 грн судового збору.

Оскільки у відповідача відсутні такі кошти, позивач вважає, що у даному випадку буде реалізовуватись нерухоме майно, яке зареєстровано за відповідачем.

А отже, на переконання позивача, примусова реалізація нерухомого майна унеможливить виконання рішення суду у справі про витребування з чужого незаконного володіння відповідача.

В зв`язку з цим, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч. 12 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру .

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не порушувати права іншіх осіб. Господарським судам слід враховувати , що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження , не пов"язані з предметом спору.

У своїй заяві позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що спірне нерухоме майно вибуло із його володіння внаслідок помилки третьої особи під час реєстраційних дій , а також зазначає, що під час виконання рішення суду №922/3187/25 може відбутись примусова реалізація спірного нерухомого майна. Тобто предметом спору є нерухоме майно фактично зареєстроване за відповідачем .

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

По своїй суті - це обмеження суб"єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов"язаних з ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку , що оскільки предметом позову є витребування майна із незаконного володіння відповідача , то такий захід забезпечення позову , як заборона уповноваженим державою особам здійснювати покладені на них обов"язки , є неспівмірним та неадекватним заявленим позовним вимогам.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Надаючи оцінку вказаним обставинам зазначених у позовній заяві та доводам заявника викладених у заяві про забезпеченя позову, суд встановлено, що відповідач не вживає жодних недобросовісних дій з приводу нерухомого майна. Фактично заявник просить вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення яке набрало законної сили

Отже дійсна мета поданої заяви спрямована на уникнення виконання рішення суду яке набрало законної сили, що є неприпустимим.

Висновки щодо недопустимості забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21),

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на викладене, враховуючи наявність прямої заборони, передбаченої ч. 12 ст. 137 ГПК України, суд вважає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є неспівмірними , неадекватними та такими, що не забезпечують збалансованість інтересів учасників справи, не співвідносяться із заявленими позивачем вимогами та не можуть гарантувати досягнення реального і ефективного захисту порушених прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову.

За таких обставин, заява Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (вх. № 2039/26 від 08.06.2026) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 10.06.2026.

СуддяН.М. Кухар

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.