Ухвала суду № 137275417, 10.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

10.06.2026 Справа № 917/843/26

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою керівника Кременчуцької окружної прокуратури, пр. Свободи, 4А, м. Кременчук, Полтавська область, 39601,

в інтересах держави в особі:

1. Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації Полтавської області, вул. Соборна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39614,

2. Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Соборна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39614,

до відповідача фізичної особи - підприємця Шовгені Миколи Івановича, АДРЕСА_1

про стягнення 146 478,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/843/26 за позовом керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації Полтавської області та Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області до відповідача фізичної особи - підприємця Шовгені Миколи Івановича про стягнення 146 478,66 грн збитків внаслідок неналежного виконання умов договору № 20 про надання послуг (виконання робіт) від 24.10.2019 року (вх. № 877/26).

05.06.2026 року до суду від представника відповідача - Кондрик Н. Г. надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позову (вх. № 7745). Також представник відповідача просив:

- поновити або продовжити ФОП Шовгеня Миколі Івановичу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву по справі №917/843/26 й прийняти від відповідача письмово викладений відзив на позовну заяву;

- здійснити перехід зі спрощеного в загальне позовне провадження та проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) її учасників;

- викликати та допитати в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун Вероніку Борисівну;

- призначити у справі судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу.

В обґрунтування клопотання про поновлення відповідачу процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву останній вказав, що ухвалу від 04.05.2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі ФОП Шовгеня М.І. через засоби поштового зв`язку не була вручена. Зі змістом ухвали про відкриття провадження відповідач ознайомився лише 03.06.2026 року за допомогою свого представника - Кондрик Н. Г. Відповідач не є юридично обізнаний, тому щодо судових процедур у суді потребує юридичної допомоги. Свій відзив відповідач подав одразу ж, після отримання та ознайомлення з усіма документами у господарській справі 03.06.2026 року - 05.06.2026 року.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою від 04.05.2026року судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (спрощене провадження без повідомлення)" від 04.05.2026 по справі №917/843/26 (суддя Тимощенко О. М.) було надіслано одержувачу Фізична особа-підприємець Шовгеня Микола Іванович в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету:04.05.26 о 11:16 (т. 2 а. с. 55).

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За таких обставин, останнім днем встановленого судом відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву було 19.05.2026 року.

Проте, відзив на позовну заяву був сформований представником відповідача у системі Електронний суд лише 05.06.2026 року та надійшов до Господарського суду Полтавської області і був зареєстрований канцелярією суду 05.06.2026 року, тобто поза межами встановленого судом строку на подання цієї заяви по суті справи (з простроченням на 17 днів).

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

При цьому, за приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.

Зі змісту наведеної процесуальної норми вбачається, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом (а не судом). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Отже, відповідач помилково просить поновити строк, встановлений судом, що є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання.

Водночас, за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з цим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Зважаючи на те, що строк на подачу відзиву на позовну заяву сплив на час звернення із клопотанням про його продовження, у суду відсутні підстави для його задоволення.

Крім того суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

Суд бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Надаючи правову допомогу відповідачу, адвокат мав бути обізнаний про наявність чи відсутність у відповідача реєстрації електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

Отже, можливість подання відзиву в установлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача та його представника.

Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведе суд залишає без розгляду відзив на позовну заяву (вх. № 7745 від 05.06.2026 року).

Відносно клопотання про розгляд справи №917/843/26 за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач вказує на доцільність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку з необхідністю надання пояснень, виклику та допиту судового експерта Черкун В.Б., враховуючи категорію і складність справи (стягнення збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення).

Відповідно до статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, справи, у яких ціна позову не перевищує 332 800,00 грн.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 ГПК України) .

За змістом ч. 2 - ч. 4 ст. 250 ГПК України у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження, якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Тобто, можливість подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справу за правилами загального позовного провадження, передбачено лише для справ, які визначені у ч. 2 ст. 247 ГПК України.

Враховуючи, що у цьому позові позивачем заявлено вимоги про стягнення 146 478,66 грн, ця справа згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України є малозначною в силу закону (тобто такою, де сума вимог не перевищує 332 800,00 грн).

Отже, положення частини другої - шостої ст. 250 ГПК України до цієї справи не застосовуються, оскільки відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду виключно в порядку спрощеного провадження.

З огляду на вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню судом з огляду на положення ч. 7 ст. 250 ГПК України, у відповідності до яких справа № 917/843/26 підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження, враховуючи її малозначність в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування.

Суд зазначає, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач не позбавлений права подати відзив у встановлений судом строк, виклавши власні заперечення, обґрунтування та пояснення по суті спору із наданням відповідних доказів щодо їх обґрунтованості, або подання клопотання про призначення судової експертизи у справі, у порядку, визначеному ГПК України. У випадку подання відповідних пояснень та відзиву у порядку та у строки, встановлені ухвалою суду та нормами ГПК України, зазначеним у вказаних документах обставинам, а також доданим доказам на підтвердження викладених доводів, судом буде надана оцінка при розгляді справи по суті.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що суд при розгляді справи оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності незалежно від форми здійснення судочинства (спрощеного чи загального позовного провадження), що відповідає вимогам частин 1, 2 статті 2 ГПК України, відповідно до яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин та малозначність даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відтак справа підлягає подальшому розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Щодо клопотань про призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, а також про виклик та допит в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун Вероніки Борисівни суд зазначає наступне.

Згідно п.8 ч.2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно з ч.3 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З огляду на те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі датована 04.05.2026 року, суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, а тому призначення експертизи у даній справі не є можливим.

До суду не надходило клопотання про поновлення строку на подачу заяви про призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, а також про виклик та допит в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун В. Б.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищезазначеного, суд залишає без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, а також про виклик та допит в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун В. Б.

Крім того, суд зазначає, що відповідач мав можливість самостійно звернутися до експертної установи для отримання відповідного висновку експерта за замовленням відповідача та надати його суду.

Суд не вбачає підстав для виклику експерта в судове засідання за ініціативою суду.

Керуючись статтями 12, 13, 113, 118, 119, 161, 165, 176, 234, 242, 247 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотань ФО-П Шовгеня М.І. про поновлення строку та про продовження строку на подання відзиву на позов.

2. Залишити без розгляду відзив на позовну заяву (вх. № 7745 від 05.06.2026 року).

3. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

4. Залишити без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, а також про виклик та допит в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун В. Б.

Ухвала підписана 10.06.2026 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О. М. Тимощенко